Centaurea nigrescens

Centaurea nigrescens вид рослин з роду волошка (Centaurea), з родини айстрових (Asteraceae). Етимологія: лат. niger — «чорний», escens — суфікс, що вказує на подібність чи неповноту[1].

Centaurea nigrescens
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид:
C. nigrescens
Біноміальна назва
Centaurea nigrescens
Willd., 1803
Синоніми

Centaurea carniolica Host
Cyanus nigrescens J.Presl & C.Presl
Jacea carniolica (Host) Holub
Jacea nigrescens (Willd.) Soják

Опис рослини

Це багаторічна рослина 30–150 см. Стебел від 1 до кількох, прямовисні або висхідні, відкрито розгалужені дистально, ворсисті. Листки прикореневі й проксимальні стеблові на ніжках, пластини зворотноланцетні або еліптичні, 5–25 см, краї цілі або неглибоко зубчасті до неправильно перисто-лопатевих; дистальні стеблові листки сидячі, поступово менші, від лінійних до ланцетоподібних, цілі або зубчасті. Квіткові голови згруповані по кілька. Кластер філарій (приквіток) від субциліндричних до яйцеподібних або дзвоноподібні, у діаметрі 15–18 мм, зазвичай довші, ніж широкі; філарії від ланцетоподібних до яйцеподібних, нещільно запушені чи голі, придатки перекриваються, від темно-коричневого до чорного кольору. Квіточок 40–100+, всі плодючі або периферійні стерильні; віночки пурпурні (рідше білі), 15–18 мм, у стерильних квіточок ± розширені та перевищують віночки родючих квіточок. Плід — сипсела, жовтувато-коричневий, 2.5–3 мм, дрібно-волохатий; папуси 0 або багато, 0.5–1 мм[2].

Середовище проживання

Природно зростає на півдні центральної Європи й у південній Європі, від Франції до Румунії. Вид натуралізований чи інтродукований до США, Канади, Австралії, Аргентини, північ центральної Європи[3][4][5].

Зростає на луках, уздовж доріг[6].

Примітки

  1. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 24.03.2021. (англ.)
  2. Flora of North America / efloras.org. Процитовано 24.03.2021. (англ.)
  3. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 24.03.2021. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.03.2021. (англ.)
  5. GRIN-Global. Процитовано 24.03.2021. (англ.)
  6. Tela Botanica. Процитовано 24.03.2021. (фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.