Clinopodium acinos

Clinopodium acinos (щебрушка польова як Acinos arvensis[1][2] — вид трав'янистих рослин з родини глухокропивових (Lamiaceae), поширений у східній Європі, північно- та південно-східній Азії. Етимологія: видова назва походить від дав.-гр. ακινοϛ — васильки, позначаючи подібність до васильків[3].

Clinopodium acinos
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Пахучка (Clinopodium)
Вид:
C. acinos
Біноміальна назва
Clinopodium acinos
Синоніми

Thymus acinos L.
Acinos arvensis (Lam.) Dandy

Опис

Однорічна або недовговічна багаторічна трав'яниста рослина (10)15–30 см заввишки. Зазвичай багато стовбурів. Стебла прямостійно-висхідні, округло-4-куті, волохаті, часто червонувато-фіолетові. З приємним ароматом. Листки супротивні, дуже коротко черешкові. Всі листки вище середини помітно зазубрені, з обох сторін запушені короткими малопомітними волосками з великою домішкою стебельчастих залозок. листові пластини від вузько-яйцюватих до ланцетних до майже еліптичних, з цілими краями. Суцвіття — колосоподібний кластер, який складається з окремих пазушних кілець, які закінчують стебло. Чашечка вкрита дрібними стебельчатими залозками й на жилах щетинистими, загнутими вперед волосками. Віночок ліловий, 7–10 мм завдовжки. Плід — 4-дольний схизокарпій. Мерикарпії округлі, жовтувато-коричневі[2][4].

Поширення

Вид поширений у Європі й на схід до центрального Сибіру та на південний схід до Ірану[5][6][7].

В Україні вид зростає на полях, степових схилах, лісових галявинах, вапнякових відслоненнях, зрідка як бур'ян в посівах — майже на всій території[2].

Галерея
  • квітка
  • ілюстрація

Джерела
  1. Acinos arvensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 310. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 15.04.2019. (англ.)
  4. NatureGate. Процитовано 15.04.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 15.04.2019. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 15.04.2019. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 15.04.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.