Crossrail

Crossrail — залізнична лінія у Лондоні, Велика Британія, завдовжки 118 км, на кінець 2017 року в стадії будівництва. Перетинає Лондон та домашні графства Беркшир, Бакінгемшир та Ессекс. Має виделковий рух від Центрального ядра: на заході до Редінг або станцій аеропорту Хітроу, а на сході до Аббі-вуд або Шенфілд.

Crossrail
Названо на честь Єлизавета II
Держава  Велика Британія
Адміністративна одиниця Великий Лондон
Власник Transport for Londond, Network Rail і Heathrow Airport Holdings Limitedd
Обмеження швидкості 39 метр на секунду
Зазвичай використовуваний транспортний засіб British Rail Class 345d
Шістнадцятковий триплет кольору 0D2A72
Оператор MTR Corporation Limitedd
Головний будівничий підрядник Crossrail Limitedd
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Залізничне депо Ilford EMU Depotd і Old Oak Common TMDd
Довжина або відстань 118 км
Маршрутна карта Template:Crossrail RDTd
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Кількість відстежувачів 43 370
Категорія мап на Вікісховищі d
Офіційний сайт​(англ.)

У травні 2015 року ділянку однієї із східних гілок, між Ліверпуль-стріт та Шенфілд в Ессексі було передано TfL Rail; також цю послугу надавала Хітроу-Коннект травень 2018 — літо 2019 та лінію Паддінгтон — Редінг у грудні 2019 року.

Проєкт було затверджено в 2007 році, будівництво та підключення до існуючих ліній, які стануть частиною маршруту розпочато в 2009 році у центральному секторі[1] Це найбільший в Європі проєкт будівництва інфраструктури.[2][3][4] Його головна особливість — це 21 км нових подвійних тунелів під центром Лондона.

Маршрут
Crossrail має називатись лінія Елізабет з грудня 2018.
Паддінгтон — провідна пересадна станція з Crossrail на лінії Лондонського метро та Great Western Main Line
Тунелі Crossrail під час спорудження
Потяги Class 345 на лінії Елізабет

Центральна секція Crossrail прямує новими подвійними тунелями напрямку схід-захід під центром Лондона, має розгалуження на дві лінії на обох кінцях. Тунельні секції мають довжину приблизно 22 км.

На сході лінія має розгалуження біля Уайтчепел, з однією лінією, що прямує над існуючою Great Eastern Main Line через Стратфорд до Шенфілда, а інша лінія, що прямує через Канері-Уорф, і виходить з тунелю на Кустом-Хаус далі лінією North London Line, під Темзою до Аббі-Вуд.

На заході Crossrail має з'єднання з Great Western Main Line у Паддінгтоні та прямує до Гайес-енд-Гарлінгтон, де має розгалуження. Одна лінія прямує до Хітроу-Центральне (для терміналів 2 і 3), Хітроу-Термінал 4 та Хітроу-Термінал 5[5], а інша прямує існуючим головним ходом до Редінга[6][7]

Інфраструктура

Тунелі

Існує п'ять тунельних секцій, кожна із внутрішнім діаметром 6,2 м (у порівнянні з 3,81 м для лінії глибокого закладення Вікторії), загальна довжина — 21 км: 6,4 км тунель від Ройял-Оук до Фаррингдона; 8.3 км тунель від Ліммо-Пенінсіла в Каннінг-таун до Фаррингдона; 2,7 км тунель від Пудінг-Мейл-Лейн біля Стратфорда до Степні-Грін; 2,6 км тунель від Пламстед до Норт-Вулвіча (тунельна секція Темзи); і 0,9 км тунель від Ліммо-Пенінсіла до порталу Вікторія-Док.

Кожна має склад з двох тунелів, пройдених одночасно, двома тунелепрохідницькими машинами. Кошторисна вартість будівництва тунелів —1,5 млрд фунтів стерлінгів[8] . Тунелі з широким діаметром дозволяють використовувати новий рухомий склад класу 345, який більше, ніж традиційні метропотяги.

Станції

Побудовано 10 нових станцій. Початково потяги мають довжину 200 метрів, платформи на нових станціях в центральному ядрі побудовані для прийому 240-метрових потягів у разі можливого подальшого подовження. На існуючих станціях платформи також подовжено[9]

Проте на сході лінії, станції Меріленд та Манор-парк не мають подовження платформи, через технічні причини, тому потяги відкривають двері лише ті що мають вихід на платформу.

Рухомий склад

Crossrail має 65 нових потягів класу 345.[10] Кожен потяг має 200 метрів завдовжки та пасажиромісткість до 1500 осіб.[10]. Потяги мають розвивати швидкість до 140 км/год на певних ділянках маршруту[11]

Примітки
  1. Thomas, Nathalie (26 серпня 2013). Going underground on Crossrail: A 40-year project is taking shape. The Telegraph.
  2. Crossrail's giant tunnelling machines unveiled. BBC News. 2 січня 2012.
  3. Digging deep: Europe's biggest infrastructure project. Allianz Global Corporate & Specialty. 4 July 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  4. Europe's Largest Construction Project. Crossrail Ltd. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
  5. Heathrow Media Centre (4 липня 2017). New agreement to boost Heathrow rail services. Процитовано 25 серпня 2017.
  6. London Crossrail plans extended to Reading. BBC News. 27 березня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
  7. Crossrail extended to Reading. Department for Transport. Процитовано 27 березня 2014.
  8. Crossrail awards remaining tunnelling contracts as Crossrail's momentum becomes unstoppable (прес-реліз). Crossrail. 7 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 4 січня 2018. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка) Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.
  9. Hyde, John (16 March 2011). «Crossrail 'mock-ups' for stations that will last 100 years» Архівовано 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.. Docklands 24.
  10. Crossrail rolling stock and depot contract to be awarded to Bombardier (прес-реліз). Department for Transport. 6 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
  11. Crossrail trains take shape. Crossrail. Crossrail. Процитовано 14 листопада 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.