Лінія Вікторія
Лінія Вікторія (англ. Victoria) — лінія Лондонського метрополітену, позначена на схемі блакитним кольором. Діє з 1 вересня 1969 року, офіційна церемонія відкриття відбулася 7 березня 1969 року. Потяги слідують з інтервалом від двох до двох з половиною (в години пік) хвилин від станції «Брікстон» до станції «Севен-Сістерз», в решту часу до трьох хвилин, приблизно два потяги з трьох йдуть далі до станції «Волтемстоу-Сентрал». Всі 16 станцій лінії знаходяться під землею, і всі станції, окрім Пілміко, мають пересадку на інші лінії метрополітену або потяги National Rail. Пасажирообіг лінії понад 200 мільйонів пасажирів на рік.
Лінія Вікторія | |
---|---|
Лондонський метрополітен | |
Відкриття першої ділянки | 1969 |
Довжина, км | 21 км |
Кількість станцій | 16 |
Наземні ділянки | Немає |
Електродепо | Нортумберленд-парк |
Історія
Лінія була побудована в 1960-х роках і була першою цілком новою лінією метро в Лондоні за попередні 50 років. Він був розроблений для зменшення навантаження на інші лінії, зокрема, на лінії Пікаділлі та на відгалуженні Чарінг-кросс Північної лінії. Перша черга — від Волтемстоу-Сентрал до Гайбері-енд-Іслінгтон, була відкрита у вересні 1968 року, у грудні було відкрито другу чергу до Воррен-стріт. Черга до станції Лондон-Вікторія була відкрита у березні 1969 року і її відкрила королева Єлизавета II, яка проїхала на поїзді від Грін-парк до Вікторії. Південне розширення до Брікстона було відкрито в 1971 році, станція Пімліко була відкрита в 1972 році.
Рухомий склад
Лінія "Вікторія" використовує автоматичний рух потягів, але всі потяги все ще працюють з машиністами. Потяги серії 2009 року замінили попередні оригінальні потяги серії 1967 року.
Депо
Лінію обслуговує єдине депо Нортумберленд-парк, розташоване за станцією Севен-Сістерз
Станції
Станції | Фото | Відкриття | У складі лінії (дата) | Пересадки | Розташування |
---|---|---|---|---|---|
Волтемстоу-Сентрал | 26 квітня 1870[1] | 1 вересня 1968 | 51°34′59″ пн. ш. 000°01′11″ зх. д. | ||
Блекхорс-роуд | 19 липня 1894[2] |
London Overground |
51°35′13″ пн. ш. 000°02′29″ зх. д. | ||
Тоттенгем-Гейл | 15 вересня 1840[3][TH] | 51°35′18″ пн. ш. 000°03′35″ зх. д. | |||
Севен-Сістерз [SS] | 22 липня 1872[4] |
London Overground, National Rail |
51°34′56″ пн. ш. 000°04′31″ зх. д. | ||
Фінсбері-парк | 1 липня 1861[5][FP] |
Лінія Пікаділлі (кросплатформова пересадка),[6] National Rail |
51°33′53″ пн. ш. 000°06′23″ зх. д. | ||
Гайбері-енд-Іслінгтон | 26 вересня 1850[7] |
National Rail кросплатформова пересадка,[8] London Overground |
51°32′45″ пн. ш. 000°06′18″ зх. д. | ||
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас | 10 January 1863[9] | 1 грудня 1968 |
на лінії Північну, Пікаділлі, Кільцева, Метрополітен, та Гаммерсміт-енд-Сіті; National Rail |
51°31′49″ пн. ш. 000°07′27″ зх. д. | |
Юстон | 12 травня 1907[10] |
Північна лінія (кросплатформова пересадка),[11] London Overground, National Rail |
51°31′42″ пн. ш. 000°07′59″ зх. д. | ||
Воррен-стріт | 22 червня 1907[10] |
Північна лінія |
51°31′29″ пн. ш. 000°08′18″ зх. д. | ||
Оксфорд-серкус | 30 липня 1900[12] | 7 березня 1969 |
лінії Бейкерлоо (кросплатформова пересадка)[11] та Центральна |
51°30′55″ пн. ш. 000°08′30″ зх. д. | |
Грін-парк | 15 грудня 1906[13] |
Лінії Пікаділлі та Джубилі |
51°30′24″ пн. ш. 000°08′34″ зх. д. | ||
Лондон-Вікторія ( потяги до аеропорту Лондон-Гатвік) | 1 жовтня 1860[14] |
лінії Кільцева та Дистрикт, National Rail |
51°29′48″ пн. ш. 000°08′41″ зх. д. | ||
Пімліко | 14 вересня 1972[15] | Н/Д | 51°29′22″ пн. ш. 000°08′00″ зх. д. | ||
Воксголл | 11 липня 1848[14] | 23 липня 1971 |
National Rail, London River Services[16] |
51°29′07″ пн. ш. 000°07′22″ зх. д. | |
Стоквелл | 4 листопада 1890[17] |
Північна лінія (кросплатформова пересадка)[18] |
51°28′21″ пн. ш. 000°07′20″ зх. д. | ||
Брікстон | 23 липня 1971[19] |
National Rail |
51°27′45″ пн. ш. 000°06′54″ зх. д. |
SS Севен-Сістерз єдина станція що має понад 2 платформи.[20] Третя платформа — для потягів з Брікстона, для яких Севен-Сістерз є кінцевою. Від третьої платформи колії прямують до депо Нортумберленд-парк[21] |
TH Відкрита як Тоттенгем, перейменована 1 грудня 1968.[3] |
FP Відкрита як Севен-Сістерз-роуд (Голловей), перейменована 15 листопада 1869.[5] |
Мапа
Примітки
- Butt, 1995, с. 121.
- Butt, 1995, с. 36.
- Butt, 1995, с. 232.
- Butt, 1995, с. 209.
- Butt, 1995, с. 208.
- Day та Reed, 2010, с. 167.
- Butt, 1995, с. 128.
- Day та Reed, 2010, с. 166–167.
- Butt, 1995, с. 134.
- Butt, 1995, с. 92.
- Day та Reed, 2010, с. 168.
- Butt, 1995, с. 179.
- Butt, 1995, с. 81.
- Butt, 1995, с. 238.
- Butt, 1995, с. 185.
- MBNA Thames Clippers Timetable (Timetable) (June 2018). 21 травня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- Butt, 1995, с. 220.
- Day та Reed, 2010, с. 171.
- Butt, 1995, с. 45.
- Seven Sisters station map. Transport for London. Процитовано 23 жовтня 2018.
- The Secret Life of Seven Sisters. London Reconnections. 20 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2018.