DK Recycling und Roheisen GmbH

DK Recycling und Roheisen, раніше Дуйсбургер купферхютте (нім. Duisburger Kupferhütte) — підприємство чорної металургії у місті Дуйсбург в Німеччині. В минулому також значне підприємство кольорової промисловості.[2] Засноване 1876 року. На сьогоднішній день (2020) підприємство позиціонує себе як найбільшого у світі переробника відходів чорної металургії та лідера європейського ринку ливарного чавуну.[3] Розташоване на березі Рейну, в окрузі Хохфельд (Hochfeld) району Мітте (Mitte) міста Дуйсбурга.

DK Recycling und Roheisen GmbH
51°25′26″ пн. ш. 6°44′20″ сх. д.
Тип підприємство
Галузь Copper productiond[1] і металургійна промисловість[1]
Засновано 1876
Штаб-квартира Duisburgd[1]
Холдингова компанія IG Farben[1]
 DK Recycling und Roheisen GmbH у Вікісховищі

Історія

Завод засновано у 1876 році під назвою «Дуйсбургер купферхютте» (Дуйсбурзький мідяний завод) внаслідок об'єднання 10 підприємств хімічної промисловості. Основним завданням підприємства було проведення централізованої переробки відходів.[4]

Заводський порт у 1960 році.

У 1960-х роках завод відносився до найбільших підприємств ФРН, що займалися переробкою міді.[5] Завод переробляв відходи виробництва, що містили залізо та незначну кількість кольорових матеріалів, які накопичувались у результаті виробництва сірчаної кислоти з піритів. Завод виробляв мідь, цинк, свинець, кадмій та чавун.[4] Піритні недогарки є продуктом обпалення пірита, або сірчаного колчедану FeS 2 , при виробництві сірчаної кислоти. В процесі цього обпалення залізо окислюється до Fe2O3 і Fe3O4, а сірка видаляється з газами. Недогарки містять до 48 — 51 % Fe і тому можуть бути використані у доменній плавці як замінник залізної руди. Вони також містять дорогоцінні й рідкісни метали і з них одержують також і ці метали.[6] Завод працював на недогарках мідевмісних піритів Норвегії, Іспанії і Португалії. Ці пірити перероблялися на сірчану кислоту у 7 країнах Європи, а недогарки постачалися у Дуйсбург, де перероблялися майже цілком, даючи мідь і ливарний чавун, а також сульфат натрію.[7]

Оскільки хімічна промисловість остаточно перевела виробництво сірчаної кислоти з піритів на елементарну сірку, процес переробки піритних недогарків на заводі більше не використовується.[4] Завод припинив виробництво кольорових металів, однак доменний цех продовжив роботу для виробництва ливарного чавуну.

Сучасний стан

На заводі працюють 2 доменних печі об'ємами 460 м³ і 580 м³. Річна продуктивність заводу у 2017 році становила 300 000 т чавуну на рік.[8] Завод спеціалізується на переробці відходів чорної металургії, переробляючи до 500000 т відходів на рік.[9]

Посилання

  1. 20th Century Press Archives — 1908.
  2. Дуйсбург. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. The DK Company. http://www.dk-duisburg.de. DK Recycling und Roheisen GmbH, Duisburg. Процитовано 21 жовтня 2020. (нім.) (англ.)
  4. A pioneer recycling company. http://www.dk-duisburg.de. DK Recycling und Roheisen GmbH, Duisburg. Процитовано 21 жовтня 2020. (нім.) (англ.)
  5. Ю. Медведков. Внешняя торговля Федеративной Республики Германии. — М.: Внешторгиздат, 1963. С. 55. (рос.)
  6. Металлургия чугуна. Ефименко Г. Г., Гиммельфарб А. А., Левченко В. Е. — К.: Вища школа, 1974. — С. 70. (рос.)
  7. Известия Академии наук СССР. Серия географическая. — М.:Издательство Академии наук СССР. — 1992. С. 73. (рос.)
  8. DK pig iron. http://www.dk-duisburg.de. DK Recycling und Roheisen GmbH, Duisburg. Процитовано 21 жовтня 2020. (нім.) (англ.)
  9. The DK process. http://www.dk-duisburg.de. DK Recycling und Roheisen GmbH, Duisburg. Процитовано 21 жовтня 2020. (нім.) (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.