Dance Me to the End of Love (пісня)

"Танцюй зі мною до кінця любові" - пісня Леонарда Коена 1984 року, вперше записана ним для альбому Various Positions 1984 року. Пісня наслідує типовий грецький танцювальний розмір Хасапіко , напевно, натхненне тривалим перебуванням Коена на грецькогму острові Ідра. Відтоді пісню було записано різними виконавцями а в 2009 році описано як "тремтіння на межі перетворення в стандарт". 

Хоча побудована як пісня про кохання, "Dance Me to the End Of Love" насправді була натхненна Голокостом. У радіоінтерв'ю 1995 року Коен сказав про цю пісню: [2] [3]

'Цікаво, як починаються пісні, оскільки походження пісні, кожна пісня, має своєрідне ядро чи зерно, яке хтось передає тобі або світ передає тобі, і тому процес настільки загадковий щодо написання пісні. Але це сталося лише від того, що ми почули чи прочитали, або знали, що в таборах смерті, поряд з крематоріями, у деяких з таборів смерті під час цього жаху виступав струнний квартет[4] [3], це були люди, долею яких був і цей жах. І вони грали класичну музику, поки їхніх в’язнів вбивали та спалювали. Отож, ця музика, "Танцюй мене під свою красу палаючою скрипкою", означає, що її краса - це закінчення життя, кінець цього існування та пристрасна стихія у цьому завершенні. Але це та сама мова, яку ми використовуємо для того, щоб здатися коханій, так що пісня - не важливо, щоб хтось знав її генезис, тому що якщо мова походить із цього пристрасного ресурсу, вона зможе охопити всю пристрасну діяльність.

У 1996 році видавництво "Welcome Books" видало книгу "Dance Me to the End of Love" в рамках своєї серії "Art & Poetry", де поєднано текст пісні поруч із картинами Анрі Матісса. 

Джазова співачка Мадлен Пейру включила "Dance me to the End of Love" у свій другий сольний альбом Careless Love (2004). Він був випущений як другий сингл для альбому і з тих пір є частиною її концертного списку.

Виконання Пейру було включено до п’ятого та останнього саундтреку шоу Queer as Folk, а також до саундтреку комп’ютерної гри 2009 року The Saboteur .

Беручі інтерв’ю у Пейру у 2012 році, газета The Huffington Post описала пісню як "переслідування випуску 2004 року ... безсумнівно, одне з найяскравіших моментів сучасної музики. Натхненний, вишуканий "кавер", який, крім того, що зробив незліченну кількість порівнянь зі співом Біллі Голідей, привів музиканта вільного духу до просто художньої популярності ". [9]

• Кейт Гібсон - у 1995 році у саундтреку до фільму «Дивні дні»
• Талія Зедек - на її альбомі 2001 року Been Here and Gone
• Антоніс Калоянніс - грецькою, під назвою Chorepse Me (Dance Me) [10]
• Хорхе Дрекслер - на його альбомі 2008 року Cara B
• Господиня Барбара - у своєму альбомі 2009 року I'm No Human 
• Марк Сеймур - у австралійській телевізійній драмі 2003 року CrashBurn
• The Civil Wars - в альбомах Live at Eddie's Attic (2009) та Barton Hollow (2011)
• Патрісія О'Каллаган - у своєму альбомі 2012 року Matador: The Songs of Leonard Cohen
• Клезмер консерваторний гурт - на їх альбомі 2000 року Dance Me to the End of Love . [11]
• Zorita - на їх альбомі 2012 року "Amor Y Muerte"
• Дастін Кенсру ( Тричі ) - у своєму "живому" "кавер" альбомі 2016 року Thoughts That Float on a Different Blood
• Стінг виконав пісню на концерті 2017 Tower of Song: A Memorial Tribute to Leonard Cohen [12]
• Шарон Браунер і Карстен Тройке, 2018 [13]

Шотландський живописець Джек Веттріано створив картину з такою ж назвою. Він також зробив дві інші картини, названі на честь творів Леонарда Коена та натхненні ними: одну за мотивами роману Коена "Beautiful Losers", а іншу надихнула його пісня "Bird on the Wire". Коли його запитали на шоу Диски Desert Island [14] Веттріано згадав альбом Леонарда Коена I'm Your Man як один із своїх обов'язкових (англ. must-have) записів.