Стінг

Стінг
Sting
	Зображення
	Стінг у 2018 році.
Основна інформація
Повне ім'я	Ґордон Метью Томас Самнер
Дата народження	2 жовтня 1951 (70 років)
Місце народження	Воллсенд, Нортумберленд, Англія
Роки активності	1971 — дотепер
Громадянство	Велика Британія
Професія	музикант, співак, продюсер
Освіта	Університет Ворика і St. Cuthbert's High Schoold
Співацький голос	тенор
Інструменти	бас-гітара, гітара, контрабас, мандоліна, лютня, клавішні, гармоніка, саксофон, гобой, колісна ліра, драм-машина, перкусія
Жанр	рок, поп, нова хвиля, джаз, нью-ейдж, регі
Колективи	The Police
Лейбл	A&M; Interscope Records; Universal Music Group; Deutsche Grammophon
Автограф
www.sting.com
	Цитати у Вікіцитатах; Файли у Вікісховищі

Стінг (Sting, справжнє ім'я — Ґо́рдон Ме́тью То́мас Са́мнер, англ. Gordon Matthew Thomas Sumner; нар. 2 жовтня 1951) — англійський рок-музикант і актор, лідер групи The Police у 1976—84 роках. З 1984 року виступає соло.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з англійської мови, слово sting означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»).

Сімнадцятикратний лауреат премії «Греммі», володар «Золотого глобуса», премії «Еммі» і 4-х кратний номінант на премію «Оскар» в категорії найкраща пісня.

Біографія та творчість

Народився 2 жовтня 1951 року у портовому місті Ньюкасл-апон-Тайн — великому індустріальному центрі на півночі Англії. Батько — Ернест Метью Самнер довгі роки працював монтажником у місцевій машинобудівній компанії. Пізніше він придбав невелику молочну крамницю. Мати — Одрі — працювала перукарем і медсестрою, проте мала класичну музичну освіту, вона й дала синові початкові навички гри на фортепіано. Стінгу пропонували серйозний курс навчання в музичній школі, але по-справжньому Стінга захоплювали джаз і гітара. Після вбогих заробітків дорожнього робітника й викладача музики в Стінга з'явилася можливість переїхати до Лондона і грати професійно. Його помітив американський барабанщик Стюарт Коупленд і переконав його зайнятися рок-музикою.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, коли на виступ з гуртом «Phoenix Jazz Men» у клубі Сандерленда, одягнув чорно-жовтий смугастий светр[1]:

	Я вважав, що це було круто. Інші з гурту вважали, що це весело. Вони називали мене весь вечір Стінгом, і наступного дня, і, зрештою, так воно просто й приклеїлося... Я тоді намагався виглядати агресивним. Оригінальний текст (англ.) I thought it was cool. The rest of the band thought it hilarious. They called me Sting all night long, and the next day, and it just stuck... I did try to look aggressive in those days.
— Стінг

The Police

Виступ The Police в грудні 2007

В 1977 році ударник Стюарт Коупленд, гітарист Енді Самерс і Стінґ створили групу The Police. Їхня пісня «Roxanne», написана в стилі рок-регі, була швидко підхоплена BBC і миттєво стала хітом.

Насправді сингл виявився настільки вдалим, що студія A&M миттєво випустила їхній перший альбом «Outlandos D'Amour». Услід за першим успіхом пішли альбоми «Regata De Blanc», «Zenyatta Mondatta» й «Ghost in the Machine». У кожному з альбомів був принаймні один хіт.

Випуск альбому «Synchronicity» в 1983 році і їх разючий сингл «Every Breath You Take» забезпечили їм своє місце в історії поп-музики. Після тріумфального світового турне Стінґ вирішив, що із групою досяг усього, що міг, і група розпалася на злеті своєї популярності.

Самостійна кар'єра

Самостійна кар'єра Стінґа склалася не менш успішно. Його перший альбом з елементами джазу «Dream of the Blue Turtles» став платиновим. Альбом «Soul Cages» (1991), запис якого збігся із втратою батьків, і «Ten Summoner's Tales» (1993) представили Стінґа як зрілого композитора. В 1987 році після турне з Blue Turtles Стінґ записує альбом «Nothing Like The Sun» (назва була навіяна рядком із сонета Шекспіра). Альбом був записаний разом з Марсалісом і гітаристом Police Енді Саммерсом, на альбомі також засвітилися такі зірки, як Ерік Клептон і Марк Нопфлер. Диск вийшов восени 1987 року й відразу ж потрапив на верхні щаблі хіт-парадів по всьому світу. Особливу популярність одержала пісня «They Dance Alone (Gueca Solo)», написана Стінґом на згадку про жертв репресій у Чилі. В 1988 році музикант починає підтримувати діяльність організації «Amnesty International», а також піклується про долю бразильських лісів і індіанців, що мешкають там.

У 1991 році Стінґ випускає автобіографічний альбом «The Soul Cages», сингл із якого «All This Time» зайняв п'ятий рядок у найкращій сотні журналу Billboard. Він продовжує в тім же дусі з альбомом «Ten Summoner's Tales», що містив такі хіти, як «If I Ever Lose My Faith In You» й «Fields Of Gold». У листопаді 1993 року сингл «All For Love», записаний разом із Браяном Адамсом і Родом Стюартом і вийшов на саундтреці до фільму «Три мушкетери», очолив чарти США, а в грудні 1994 року він добирається до другого місця у Великій Британії. Збірник «Fields Of Gold» доводить, що Стінґ є одним із найталановитіших авторів другої британської «нової хвилі» (після 1977 року). Крім відомих хітів, в альбом також були включені дві нові пісні «When We Dance» та «This Cowboy Song». Влітку 1995 року Стінґ дає показання в суді проти свого бухгалтера, якого співак обвинувачує в крадіжці своїх доходів. У результаті розгляду бухгалтер Кіт Мур був засуджений до шести років тюремного ув'язнення. Альбом «Mercury Falling» виявився не таким гарним, як «Ten Summoner's Tales», але й цього було досить, щоб задовольнити шанувальників і заспокоїти пресу. Заголовний трек з його нового альбому «Brand New Day» довів, що Стінґ усе ще здатний випускати хіти. Пісня зайняла 13-е місце в британських чартах. Альбом став успішним і в США, де досить довго протримався в чартах. Диск також одержав дві премії Grammy. Набагато скромнішим став альбом співака «All This Time», випущений у трагічний для США день 11 вересня 2001 року. У записі цього живого альбому брали участь джазові музиканти Крістіан Макбрайд і Джейсон Ребелло, але навіть вони не змогли прикрасити тьмяний настрій альбому.

Події 11 вересня 2001 глибоко вплинули на Стінґа — не тільки як на людину, але і як на артиста. «Мені довелося серйозно задуматися над тим, про що я, як музикант, повинен писати», — говорить він. — «Я не хотів прямо говорити про ситуацію, що виникла, однак зараз, коли я озираюсь на ті пісні, написані відтоді, всіх їх поєднує спільний настрій. Я думаю, що з людьми відбувається щось спільне, всі ми, незалежно від національності або віросповідання зв'язані прямо з однієї й тією ж енергією, що тримає разом наш світ». Назву цієї енергії Стінґ виніс у заголовок свого нового альбому — «Sacred Love» («Священна любов»). Записаний у першій половині 2003 року в Парижі, альбом несе на собі виразний відбиток світових подій, що відбувалися в той час. Тексти Стінґа торкаються війни, релігії, розуміння й нерозуміння, але основною темою, як можна припустити виходячи з назви альбому, була все-таки любов. Пісня «Send Your Love» із цього альбому принесла Стінґу чергову номінацію на «Ґреммі».

Соціальна активність

У квітні 2010 року Стінг закликав легалізувати вживання марихуани. На його думку, переслідування, утримання в тюрмах прихильників марихуани та взагалі — з цим легким наркотиком — безглузда та шкідлива для суспільства.[2].

Приватне життя

Труді Стайлер, дружина Стінга

Зі своєю першою дружиною, ірландською актрисою Френсіс Томелті, Стінг познайомився 1974 року, на репетиції рок-мюзиклу «Рок Різдво» (Rock Nativity), у якому він брав участь з гуртом «The Police», а Френсіс грала роль Діви Марії. За два роки вони одружилися: 1 травня 1976 року, у католицькій каплиці Пресвятої Богородиці та Святого Освіна, в невеличкому містечку Тайнмут графства Тайн і Вір Північно-Східної Англії[3]. У Стінга і Френсіс Томелті народилося двоє дітей: син Джозеф (1976) і дочка Фускія Кетрін (1982).

Того ж року, коли народилася Фускія, Стінг залишив сім'ю[4], через роман із Труді Стайлер, англійською кіноактрисою та продюсером, яка, окрім того, була найкращою подругою дружини Стінга, Френсіс, і в Лондоні жила з ними по сусідству[5]. Офіційно Френсіс і Стінг розлучилися 1984 року, і ця подія набула широкого розголосу та осуду, не в останню чергу через те, що відбулася одночасно із розпадом «The Police», на злеті популярності гурту[5]. Розлучення було оформлене 19 березня 1984[6], а за два тижні до цього, 4 березня, у Мельбурні, «The Police» дав свій останній концерт[7].

Разом з тим, ще 19 січня 1984, у Стінга і Труді Стайлер народилася їх перша дитина — дочка Міккі. Одружилася пара 22 серпня 1992, в каплиці графства Вілтшир Південно-Західної Англії[8]. Окрім Міккі, вони мають ще трьох спільних дітей: синів Джейка (1985) і Джакомо (1995), дочку Елліот (1990). Труді Стайлер, як і Стінг, веде активну громадську та благодійну діяльність: зокрема, разом з чоловіком, є співзасновником Фонду захисту тропічних лісів, меценатом Фонду Елтона Джона «СНІД».

Діти Стінга пов'язали своє життя з мистецтвом:

Джозеф Самнер, нар. 23 листопада 1976 — музикант, співак, автор пісень, з 2000 року — соліст і бас-гітарист англійського гурту «Fiction Plane».
Фускія Кетрін Самнер, нар. 17 квітня 1982 — кіноактриса, знялася у фільмах «Порятунок містера Бенкса» (2013), «Літо Пламмів» (2007), «Бути Майклом Медсеном» (2007) та інших.
Бріджит Мішель «Міккі» Самнер, нар. 19 січня 1984 — кіноактриса, знялася у фільмах «Френсіс Ха» (2012), «Останній шанс Харві» (2008) та інших.
Джейк Самнер, нар. 24 травня 1985 — кіноактор і фотомодель, знявся у фільмах «13-й район» (2004), «Як впізнати своїх святих» (2006).
Еліот Пауліна Самнер, нар. 30 липня 1990 — вокалістка та композитор, виступає під ім'ям I Blame Coco. Зіграла невелику роль у фільмі «Зоряний пил» (2007), знімається в рекламі.
Джакомо Люк Самнер, нар. 17 грудня 1995.

Концерти

Благодійні концерти

«Live 8» у Гайд-парку Лондона. 2005

Стінг неодноразово брав участь у благодійних концертах, які увійшли в історію світової музики.

13 липня 1985 — міжнародний благодійний фестиваль «Live Aid», метою якого був збір коштів для допомоги постраждалим від голоду в Ефіопії 1984—1985 років. Стінг виступив на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, виконавши пісні спільно з Філом Коллінзом, Бренфордом Марсалізом і гуртом «Dire Straits»[9].
4 — 15 червня 1986 — тур «A Conspiracy of Hope» з шести концертів у США, організований «Міжнародною амністією» до власного 25-річчя, з метою поширення інформації про свою діяльність, а також підвищення обізнаності суспільства з питань прав людини[10].
11 червня 1988 — 11-годинний концерт з нагоди 70-річчя Нельсона Мандели «Nelson Mandela 70th Birthday Tribute» на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, який був покликаний нагадати про його ув'язнення та питання апартеїду в ПАР[11].
2 вересня — 15 жовтня 1988 — світовий тур «Human Rights Now!», який включав двадцять концертів і був організований «Міжнародною амністією» з нагоди 40-річчя свого існування. Концерти супроводжувалися конференціями та зустрічами, під час яких представники організації та музиканти обговорювали питання прав людини[10].
12 — 13 жовтня 1990 — концерт «From Chile… An Embrace of Hope» на Національному стадіоні у Чилі, організований «Міжнародною амністією» для вшанування пам'яті жертв військового перевороту в Чилі 1973 року[10].
6 вересня 1993 — благодійний концерт у Бостоні «Concert for Walden Woods» на підтримку проектів зі збереження лісів[12].
15 вересня 1997 — благодійний концерт в Альберт-холлі в Лондоні «Music for Montserrat», організований з метою збору коштів для допомоги постраждалим від наслідків виверження вулкана Суфрієр-Хіллз на острові Монтсеррат на Карибах[13].
21 вересня 2001 — бенефіс «America: A Tribute to Heroes», організований з метою вшанування пам'яті загиблих та збору коштів для допомоги жертвам серії терористичних актів, що відбулися у США 11 вересня 2001 року[14].
2 липня 2005 — серія концертів під назвою «Live 8» у країнах Великої вісімки та ПАР, організованих як акція-заклик до лідерів цих країн щодо боротьби з бідністю. Виступ Стінга відбувся у Гайд-парку Лондона[15].

Концерти в Україні

31 травня та 1 червня 2001 — в рамках світового туру Brand New Day Tour на підтримку альбому «Brand New Day» (Київ, Національний палац мистецтв «Україна»)[16].
7 липня 2011 — в рамках світового туру Symphonicity на підтримку альбому «Symphonicities» (Київ, Палац спорту)[17].
6 жовтня 2017 — у рамках світового туру співака Sting's 57th&9th World Tour, присвяченого його однойменному альбому 2016 року випуску (Київ, Палац спорту)
14 листопада 2018 - у рамках світового туру Sting & Shaggy The 44/876 Tour (Київ, Палац Спорту)

Дискографія

Сольний виступ Стінга. 1985

Альбоми The Police

Сольні студійні альбоми

Фільмографія

У своєму доробку Стінг, як актор, має низку ролей у художніх картинах, телефільмах і серіалах. Також він озвучує мультфільми й знімається у документальному кіно.

1979 — «Квадрофенія» (Quadrophenia), Айс Фейс
1979 — «Включене радіо» (Radio On), Едді
1981 — «Артеміс 81» (Artemis 81), Хеліт
1982 — «Сірка і меляса» (Brimstone and Treacle), Мартін Тейлор
1984 — «Дюна» (Dune), Фейд-Раута
1985 — «Наречена» (The Bride), барон Чарльз Франкенштейн
1985 — «Неспокійне серце» (Plenty), Мік
1988 — «Джулія і Джулія» (Julia and Julia), Денієл
1988 — «Бурхливий понеділок» (Stormy Monday), Фінні
1988 — «Пригоди барона Мюнхгаузена» , героїчний Офіцер
1990 — 1992 — «Команда рятівників Капітана Планети» (Captain Planet and the Planeteers), озвучив Зарма
1993 — «Петя і Вовк: Фантазія Прокоф'єва» (Peter and the Wolf: A Prokofiev Fantasy), озвучив розповідача
1995 — «Гротеск» (The Grotesque), Фледж
1998 — «Карти, гроші та два стволи, що димлять» (Lock, Stock and Two Smoking Barrels), Джей Ді
2007 — «Бі Муві: Медова змова» (Bee Movie), озвучив самого себе
2007 — «Студія 60 на Сансет-Стрип» (Studio 60 on the Sunset Strip), у ролі самого себе
2007 — «Вікарій із Діблі» (The Vicar of Dibley, Comic Relief special), 1 епізод, у ролі самого себе
2009 — «Бруно» (Brüno), у ролі самого себе
2011 — «Життя таке коротке» (Life's Too Short), 1 епізод, у ролі самого себе

Документальні фільми:

1980 — «Панк та його наслідки» (Punk and Its Aftershocks)
1981 — «Ух! Музична війна» (Urgh! A Music War)
1982 — «Куля агента таємної поліції» (The Secret Policeman's Other Ball)
1985 — «Bring on the Night» (Bring on the Night)
1989 — «Танець надії» (Dance of Hope)
1990 — «Іноземець-резидент» (Resident Alien)
1992 — «Бренфорд Марсаліс: Музика говорить до тебе» (Branford Marsalis: The Music Tells You)
2001 — «Повний доступ: Front Row. За лаштунками. Наживо!» (All Access: Front Row. Backstage. Live!)
2002 — «Важка праця» (The Sweatbox)
2005 — «Джордж Майл: Інша історія» (George Michael: A Different Story)
2006 — «Скотт Вокер: Людина 30 століття» (Scott Walker: 30 Century Man)
2006 — «Гербі Генкок: Можливості» (Herbie Hancock: Possibilities)
2007 — «Дивовижна подорож: Історія The Who» (Amazing Journey: The Story of The Who)
2009 — «Все ще Білл» (Still Bill)
2009 — «Музичний мозок» (The Musical Brain)
2009 — «Спали будинок: Історія клубу CBGB» (Burning Down the House: The Story of CBGB)
2009 — «Полівуд» (PoliWood)
2010 — «Зроби це знову» (Do It Again)
2010 — «Рок-н-рол… Звичайно!» (Rock'n'roll… Of Corse!)
2010 — «2012: Час змін» (2012: Time for Change)
2012 — «Радіомен» (Radioman)
2012 — «Can't Stand Losing You»
2013 — «За 20 футів від того, щоб стати зіркою» (20 Feet from Stardom)
2013 — «Погляд на планету» (Planet View)
2013 — «Хто такий Артур Фогел» (Who the F**K Is Arthur Fogel)

Бібліографія

Стінг написав декілька книг про екологічні та соціальні проблеми людства, а також про власне життя і творчість. Крім того, він публікує свою поезію, збірки з текстами пісень та акордами, посібники з навчання гри на гітарі. Серед виданих книжок є одна і для дітей — «Історія ковчега Ноя», у якій Стінг подав свою інтерпретацію історії про всесвітній потоп.

Sting. Sting: Guitar Chord Songbook. — Hal Leonard Corporation, 2009. — 135 с. — ISBN 1-423-42529-4. (англ.)
Sting. Lyrics by Sting. — Simon & Schuster, 2007. — 297 с. — ISBN 1-847-37167-1. (англ.)
Стинг. Разбитая музыка / Пер. с англ. Н. Макаровой. — Екатеринбург : У-Фактория, 2005. — 400 с. — ISBN 5-9709-0129-6. (рос.)
Sting. Broken Music: A Memoir. — New York : The Dial Press, 2003. — 337 с. — ISBN 0-385-33678-0. (англ.)
Sting. The Police: Greatest Hits. — Hal Leonard Corporation, 2003. — 88 с. — ISBN 978-0-634-04907-1. (англ.)
Sting. Piano solos. — Hal Leonard Corporation, 2002. — 72 с. — ISBN 978-0-634-02515-0. (англ.)
Sting. Rock Steady: A Story of Noah's Ark. — Harpercollins Childrens Books, 2001. — 32 с. — ISBN 0-060-29231-8. (англ.)
Sting. Play Guitar With-- Sting. — Wise Publications, 2000. — 47 с. — ISBN 0-711-98559-6. (англ.)
Sting. The Very Best of Sting & the Police. — Hal Leonard Corporation, 1998. — 72 с. — ISBN 978-0-793-59424-5. (англ.)
Sting. Shape of my heart: poem. — Welcome, 1998. — 32 с. — ISBN 978-0-941-80720-3. (англ.)
Sting. Sting: For Guitar Tab. — Hal Leonard Corporation, 1994. — 80 с. — ISBN 978-0-793-53724-2. (англ.)
Sting. The Best of the Police. — Hal Leonard Publishing Corporation, 1991. — 85 с. — ISBN 978-0-793-50285-1. (англ.)
Sting. Jungle Stories: The Fight for the Amazon. — Barrie & Jenkins, 1989. — 128 с. — ISBN 978-0-099-71540-5. (англ.)

Нагороди та відзнаки

Творчість Стінга відзначено низкою музичних та кінематографічних нагород — він є лауреатом премії «Золотий глобус», Brit Awards, Нагороди Греммі, премії «Еммі» та інших. На Алеї слави у Голлівуді є зірка музиканта[18], 2002 року він став членом Зали слави піснярів[19], а 2003 — Зали слави рок-н-ролу[20].

Крім того, 2003 року Стінг був удостоєний звання Командора Ордена Британської імперії[21], 2007 — Кавалера Ордена Мистецтв та літератури Франції[22], у 2014 отримав Нагороду Кеннеді-центру за «Видатні досягнення в мистецтві»[23].

Примітки

Hunter Davies, Giles Smith (1 травня 1993). Interview / Sting. independent.co.uk (англ). Індепендент. Процитовано 20 березня 2014.
Стинг требует узаконить легкие наркотики
Dave & Wendy (2001). A very rough guide to Last Exit.... sting.com (англ). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
Lucy Waterlow (14 жовтня 2013). We've been treated unkindly in Britain: Trudie Styler on why she and Sting have chosen to live in the U.S.. dailymail.co.uk (англ). Daily Mail. Процитовано 13 лютого 2014.
Trudie Styler: The truth about Trudie. independent.co.uk (англ). The Independent. 5 серпня 2006. Процитовано 13 лютого 2014.
Milestones: Mar. 19, 1984. time.com (англ). Тайм. 19 березня 1984. Процитовано 13 лютого 2014.
Tour. thepolice.com (англ). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
Maximillien De Lafayette. Hollywood Most Beautiful, Exclusive and Rarest Photos Album: Films, Superstars, Divas, Femmes Fatales, and Legends of the Silver Screen. — lulu.com, 2010. — С. 371. — ISBN 978-0557454426. (англ.)
LIVE AID 1985: How it all happened. bbc.co.uk (англ). BBC. Процитовано 11 лютого 2014.
50 Years of Working with Celebrities: Music. amnesty.org (англ). Міжнародна амністія. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2014.
Nelson Mandela 70th Birthday Tribute (1988). imdb.com (англ). IMDB. Процитовано 11 лютого 2014.
Steve Morse. Walden Concert, festive, heartfelt.... sting.com (англ). The Boston Globe. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
Volcano-aid Concert Flowing With Stars. chicagotribune.com (англ). Чикаго Триб'юн. 16 вересня 1997. Процитовано 11 лютого 2014.
John Carman (22 вересня 2001). Star-spangled benefit / Musicians, actors honor heroes, raise money for attack victims. sfgate.com (англ). Процитовано 11 лютого 2014.
The Concerts. live8live.com (англ). Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 11 лютого 2014.
Sting - Brand New Day Tour - 1999 / 2000 / 2001. police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 20 грудня 2013.
Sting - Symphonicity Tour (with the Royal Philharmonic Orchestra) - 2010/ 2011/ 2011. police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 20 грудня 2013.
Hollywood Walk of Fame. Sting. hwof.com (англ). Процитовано 2 лютого 2014.
Inductee Exhibits. Sting. songwritershalloffame.com (англ). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
The inductees. The police. rockhall.com (англ). Процитовано 2 лютого 2014.
Order of the British Empire. C.B.E. // The London Gazette. — 2003. — Вип. 56963 (14 червня). — С. 9. Процитовано 2014-02-02.(англ.)
Cérémonie de remise des insignes de Chevalier dans l’Ordre des Arts et des Lettres du groupe The Police. culture.gouv.fr (фр). Міністерство культури і зв'язку Франції. Процитовано 2 лютого 2014.
37th Annual Kennedy Center Honors. kennedy-center.org (англ). Процитовано 10 червня 2015.

Література

Уинсли Кларксон. Стинг: Тайны жизни Гордона Самнера / Пер. с англ. О. Ю. Дзикунова. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. — 480 с. — ISBN 5-222-00442-2. (рос.)
Anne E. Hill. Sting. — Greenhaven Press, 2002. — 112 с. — ISBN 1-560-06981-3. (англ.)
Barney Cohen. Sting: every breath he takes. — Berkley Books, 1984. — 150 с. — ISBN 978-0-425-07638-5. (англ.)
Christopher Gable. The Words and Music of Sting. — ABC-CLIO, 2009. — 144 с. — ISBN 978-0-275-99360-3. (англ.)
Christopher Sandford. Sting: Back on the Beat. — DA CAPO Press, 2007. — 350 с. — ISBN 0-786-72090-5. (англ.)
Chris Welch. The Complete Guide to the Music of the Police & Sting. — Omnibus Press, 1996. — 96 с. — ISBN 978-0-711-95302-4. (англ.)
James Berryman. A Sting in the Tale. — Mirage Publishing, 2000. — 191 с. — ISBN 1-902578-13-9. (англ.)
James Berryman. Sting and I. — John Blake Publishing, Limited, 2008. — 304 с. — ISBN 978-1-844-54493-6. (англ.)
Robert Sellers. Sting: A Biography. — Omnibus Press, 1989. — 123 с. — ISBN 978-0-711-92107-8. (англ.)
Sheila Wyborny. Sting. — Blackbirch PressInc, 2004. — 64 с. — ISBN 1-567-11974-3. (англ.)
Steve Gett. Sting. — Cherry Lane Books, 1985. — 48 с. — ISBN 978-0-895-24281-5. (англ.)

Посилання

Офіційний сайт Стінга (англ.)
Сайт фанів Стінга (англ.)(нім.)(фр.)(італ.)(яп.)(ісп.)
Стінг на сайті IMDb (англ.)
Стінг на сайті The Notable Names Database (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Hunter Davies, Giles Smith (1 травня 1993). Interview / Sting. independent.co.uk (англ). Індепендент. Процитовано 20 березня 2014.

[2] Стинг требует узаконить легкие наркотики

[3] Dave & Wendy (2001). A very rough guide to Last Exit.... sting.com (англ). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.

[daily-Trudie-4] Lucy Waterlow (14 жовтня 2013). We've been treated unkindly in Britain: Trudie Styler on why she and Sting have chosen to live in the U.S.. dailymail.co.uk (англ). Daily Mail. Процитовано 13 лютого 2014.

[independent-Trudie-5] Trudie Styler: The truth about Trudie. independent.co.uk (англ). The Independent. 5 серпня 2006. Процитовано 13 лютого 2014.

[6] Milestones: Mar. 19, 1984. time.com (англ). Тайм. 19 березня 1984. Процитовано 13 лютого 2014.

[7] Tour. thepolice.com (англ). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.

[8] Maximillien De Lafayette. Hollywood Most Beautiful, Exclusive and Rarest Photos Album: Films, Superstars, Divas, Femmes Fatales, and Legends of the Silver Screen. — lulu.com, 2010. — С. 371. — ISBN 978-0557454426. (англ.)

[9] LIVE AID 1985: How it all happened. bbc.co.uk (англ). BBC. Процитовано 11 лютого 2014.

[amnasty-10] 50 Years of Working with Celebrities: Music. amnesty.org (англ). Міжнародна амністія. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2014.

[11] Nelson Mandela 70th Birthday Tribute (1988). imdb.com (англ). IMDB. Процитовано 11 лютого 2014.

[12] Steve Morse. Walden Concert, festive, heartfelt.... sting.com (англ). The Boston Globe. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.

[13] Volcano-aid Concert Flowing With Stars. chicagotribune.com (англ). Чикаго Триб'юн. 16 вересня 1997. Процитовано 11 лютого 2014.

[14] John Carman (22 вересня 2001). Star-spangled benefit / Musicians, actors honor heroes, raise money for attack victims. sfgate.com (англ). Процитовано 11 лютого 2014.

[15] The Concerts. live8live.com (англ). Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 11 лютого 2014.

[16] Sting - Brand New Day Tour - 1999 / 2000 / 2001. police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 20 грудня 2013.

[17] Sting - Symphonicity Tour (with the Royal Philharmonic Orchestra) - 2010/ 2011/ 2011. police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 20 грудня 2013.

[18] Hollywood Walk of Fame. Sting. hwof.com (англ). Процитовано 2 лютого 2014.

[19] Inductee Exhibits. Sting. songwritershalloffame.com (англ). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.

[20] The inductees. The police. rockhall.com (англ). Процитовано 2 лютого 2014.

[21] Order of the British Empire. C.B.E. // The London Gazette. — 2003. — Вип. 56963 (14 червня). — С. 9. Процитовано 2014-02-02.(англ.)

[22] Cérémonie de remise des insignes de Chevalier dans l’Ordre des Arts et des Lettres du groupe The Police. culture.gouv.fr (фр). Міністерство культури і зв'язку Франції. Процитовано 2 лютого 2014.

[23] 37th Annual Kennedy Center Honors. kennedy-center.org (англ). Процитовано 10 червня 2015.