Devil May Cry 4

Неро в бою з демонами

Ігровим процесом Devil May Cry 4 схожа до попередніх ігор серії, переймаючи від них традиційні елементи. Гравець керує персонажем, що має боротися з чудовиськами холодною, і меншою мірою стрілецькою, зброєю задля просування сюжетом. Дорогою він вирішує головоломки і вдосконалює свої можливості.

Протагоніст володіє запасом здоров'я, вичерпавши який від поранень, гине, а гра тоді відновлюється з останньої точки збереження. При боях заповнюється шкала Демонічної сутності  — стану персонажа, за якого він отримує повільну, але стабільну, регенерацію здоров'я, а також збільшує завдавані ворогам ушкодження. Демонічна сутність активується за допомогою відповідної кнопки, якщо хоча б одна поділка шкали заповнена, або автоматично під час бою, коли персонаж присмерті.

З переможених ворогів традиційно для серії Devil May Cry випадають магічні сфери різних кольорів. Червоні сфери слугують валютою, за яку у Статуях божества купуються вдосконалення і корисні предмети. Зелені поповнюють запас здоров'я. Білі — запас Демонічної сутності. Синя сфера збільшує максимальний запас здоров'я, а фіолетова — Демонічної сутності. Особливо рідкісна Золота сфера дозволяє відродитися після загибелі на тому ж місці.

Впродовж гри можливо знайти чи купити корисні магічні предмети, що складаються в інвентар. Життєві та диявольскі зірки відповідно поповнюють запас здоров'я і Демонічної сутності, але на відміну від сфер, за вибором гравця. Свята вода завдає тяжких ушкоджень усіх ворогам навколо.

Особливістю цієї частини стала наявність двох однаково важливих персонажів: Данте і Неро. Гравець спочатку проходить половину гри за Неро, потім дещо менший відрізок за Данте і врешті знову за Неро.

Новий персонаж, Неро, володіє демонічною рукою, яка дозволяє зачіплятися, як альпіністським гаком, за спеціальні магічні точки. З часом її використання можливо розширити для притягування до себе ворогів. В боях при її вправному використанні є можливість вихопити у ворогів зброю. Його меч «Червона королева» може розжарюватися, завдаючи сильніших ушкоджень. Неро володіє пістолетом «Синя троянда», що завдає слабких поранень, але сповільнює ворогів. На відміну від Данте, Неро не має притаманних йому стилів боротьби, проте самому Данте доступні чотири, доступних для зміни в будь-який час. Збираючи предмети, звані «Гордими душами», він посилює прийоми кожного стилю і здобуває нові.

Як і попередні ігри серії, Devil May Cry 4 має систему оцінок атак. Виконання видовищних і руйнівних атак оцінюється з найнижчого рівня D і через рівні C, B, A до найвищого SSS. Кожна місія після проходження отримує оцінку, засновану на діях гравця. Підсумкова оцінка місії базується на використанні допоміжних предметів, зібраних червоних сферах (англ. Red Orbs), затраченому часі та кількості зібраних очок стилю. «Стильний» бій — це концепція гри, що базується на безперервному виконанні комбінацій ударів на високі оцінки, їхній різноманітності та ухилянні від ворожих атак[3].

Події відбуваються хронологічно після першої Devil May Cry, в місті Фортуна (англ. Fortune), де поширений культ Темного Лицаря Спарди (батька Данте), демона, що колись став на захист людей від інших сил зла. Керує містом Орден Меча на чолі з Його Святістю Санктусом.

Один з членів ордена, юнак Неро, спішить на зібрання і зустрічає в місті демонів, за чим з даху будинку спостерігає Данте. Під час ранкової молитви Неро помічає дивне світіння своєї забинтованої руки, в цей момент Данте вривається в храм, застреливши Його Святість, а також вбивши більшість лицарів. Кредо наказує Неро затримати вбивцю до прибуття підмоги і той, не без використання своєї руки, перемагає Данте, хоч він і лишається неушкодженим, натякаючи на якийсь зв'язок між ними. Лицарі і Його Святість виявляються демонами, після чого починається масова атака сил зла на місто. Поки інші лицарі намагаються протистояти їм, Неро шукає Данте, дорогою натрапляючи на обеліски-брами, звідки виходять головні демони. Він прямує в засніжені гори, в замок Ордена, всередині якого знаходить таємну лабораторію з вивчення демонів. Тим часом Санктус оживає в тому ж замку.

У лабораторії Неро стикається з Аґнусом — підпільним вченим Ордена, який володіє мечем Ямато, який чомусь зламаний. Спочатку демонам Аґнуса вдається здолати Неро. Однак всередині героя прокидається демон, який відновлює меч Ямато, що змушує Аґнуса тікати. Із замку Неро відправляється в штаб-квартиру Ордена через ліси Фортуни. В цей час Санктус влаштовує збори. Почувши сказане Аґнусом, Санктус велить Кредо знайти Неро і привести до нього. Пошуки Данте бере на себе Глорія.

Тим часом Неро перетинає зачаклований ліс і прямує до головної цитаделі Ордену. На підході до палацу Неро стикається з Кредо. На питання Неро про те, що ж відбувається насправді, Кредо «відповідає» агресивною атакою. Побачивши силу Неро, Кредо набуває своєї демонічної форми, однак все-одно зазнає нищівної поразки. За цим спостерігає Кіріє, яка помічає демонічну руку Неро. Аґнус, скориставшись нагодою, говорить їй, що Неро демон і бере Кіріє в заручники. Кредо розуміє, що Орден використовує його сестру, але не може нічого вдіяти, Аґнус забирає дівчину, а Кредо йде до голови Ордену за відповідями.

Неро продовжує свій шлях, пішовши вглиб будівлі і знаходить Кіріє, та знову не встигає її врятувати. В покоях Санктуса він стикається з Данте, який хоче повернути Ямато, оскільки це меч його брата. Неро вступає з ним у бій, але програє. Незважаючи на це, Данте дозволяє Неро взяти меч. Після цього герой потрапляє до статуї Спасителя (Спарди), нагорі якої знаходиться Санктус, що утримує Кіріє. Неро нападає на Санктуса і майже подужує його, але той оживлює статую Спасителя, щоб перемогти Неро і ув'язнити його всередині статуї, пояснивши, що збирався живити статую силою Данте, але тепер змушений користуватися Неро, в якому теж тече кров Спарди. Прибуває Кредо і намагається визволити Неро, але отримує удар Ямато в живіт. Спаситель поглинає Неро і його силу. Кредо помирає на руках Данте, перед смертю попросивши його визволити Кіріє і Неро та пояснивши призначення статуї — створити новий порядок у світі після того, як він буде ввергнутий в хаос демонами. Орден же отримує Ямато, за допомогою якого нарешті вдається випустити і підкорити демонічні орди.

Поки Неро в ув'язненні, в справу вступає Данте. Оскільки Спаситель знаходиться в самому місті, сину Спарди доводиться пройти зворотний шлях: з головного палацу, через ліс і засніжені гори, в Фортуну. При цьому Данте знищує всіх лідерів демонів, яких Неро лише заганяв назад у Пекло, при цьому знищуючи брами, з яких вони з'явилися, і добуваючи собі нову зброю. Наостанок він забирає назад Ямато і знищує останню браму. Тепер Данте атакує ожилу статую і встромлює Ямато всередину, щоб визволити Неро. Той звільняється і прямує за Санктусом.

Поки Данте бореться зі Спасителем, Неро доводиться розгадати головоломку, щоб дійти до Санктуса. Використовуючи Ямато, Неро перемагає Його Святість і звільняє Кіріє. Незважаючи на це, Санктус зливається зі Спасителем. Аби остаточно знищити Санктуса, Неро використовує всю міць своєї демонічної руки, збільшивиши її так, що розчавлює статую. Після цього Неро погоджується нарешті повернути Ямато Данте, але той дарує меч йому. Неро залишається з Кіріє на площі, яка освідчується йому в коханні, незважаючи на його демонічну руку.

Після фінальних титрів слідує невелика гумористична сцена, де агентство Данте отримує платню за виконане завдання. Однак, враховуючи спричинені ним руйнування, виручка виходить мізерною. Данте погоджується й на це, та тут надходить чергове замовлення.

Впродовж 2009 року Capcom видала двотомну манґу «Devil May Cry 4: Deadly Fortune» за мотивами гри, яка висвітлює невідомі чи неясні моменти, а також зачіпає передісторію Неро. Автором став Моріхаші Бінґо, котрий був сценаристом Devil May Cry 3 і Devil May Cry 4.

Зокрема в цьому творі розкривається звідки Леді дізналася про дивні події на Фортуні — її проінформував знайомий торговець рідкісними коштовностями, в тому числі демонічними. Походження Неро і його сил не пояснюється чітко, але з манґи стає відомо, що він був усиновленим і зазнавав через це насмішок однолітків. Його рука стала змінюватися після нападу на мирних жителів Фортуни членів Ордена, що перетворилися на демонів. Данте відчуває в ньому «успадковану душу» і певною мірою родича. Крім того Данте, який не вірить у долю, все ж задумався, що його зустріч з Неро не була випадковою і він радий, що в світі є ще один, подібний на нього. Санктус вважав Неро нащадком Спарди і свого часу бачив на острові брата Данте — Вергілія.

Демонічна зброя, яку добуває впродовж сюжету Данте, початково належала йому, але була забрана Тріш, щоб завоювати довіру Ордена. Сама зброя буквально є демонами, які визнали силу Данте і обернулися на зброю, щоб служити йому. Існування брам до світу демонів на Фортуні обґрунтовано тим, що Спарда залишив їх, оскільки демонічний світ все-таки був його домом.

Неро після фіналу гри більше не ховав свою руку, а Кіріє переконала членів Ордена Меча у лиходійських планах Санктуса. Проте частина не повірила їй, звинувачуючи в єресі. Неро невдовзі сам став мисливцем на демонів, а Данте подарував йому вивіску свого агентства[4][5].

У червні 2015 року відбувся реліз доповненого видання Devil May Cry 4 з підзаголовком Special Edition для PlayStation 4, Xbox One і Windows. Воно містить текстури та ефекти вищої якості та на вибір японське і англійське озвучування. Видання пропонує пройти рівні гри за трьох додаткових персонажів — Вергілія, Леді та Тріш, а також різні костюми для всіх героїв. У версії для консолей став доступним підвищений рівень складності «Легендарний Темний лицар» (у версії для ПК був доступний і в оригіналі)[6].

• Офіційний сайт Devil May Cry 4(яп.)