Doom Eternal
Doom Eternal — відеогра жанру шутера від першої особи, розроблена компанією id Software та видана Bethesda Softworks 20 березня 2020 року для Windows, PlayStation 4 та Xbox One. Пізніше планується вихід на Nintendo Switch. Doom Eternal є п'ятою основною грою в серії Doom й прямим продовженням Doom 2016 року.
Doom Eternal | |
---|---|
Обкладинка стандартного видання гри | |
Розробник | id Software |
Видавець | Bethesda Softworks |
Дистриб'ютор | Humble Store[1], Google Stadia, Steam[2] і PlayStation Store |
Жанр(и) | шутер від першої особи |
Платформа |
Microsoft Windows PlayStation 4 Xbox One Nintendo Switch |
Дата анонсу | 11 червня 2018 року |
Дата випуску |
Windows, PlayStation 4, Xbox One 20 березня 2020 року |
Режим гри | однокористувацька гра і багатокористувацька гра |
Мова | англійська |
Творці | |
Керівник(и) | Марті Стреттон, Г'юго Мартін |
Композитор(и) | Мік Гордонd |
Технічні деталі | |
Рушій | id Tech 7 |
Носій | цифрова дистрибуція |
Doom | |
Попередня гра | Doom |
Офіційний сайт | |
Doom Eternal у Вікісховищі |
Ігровий процес
Однокористувацька гра
Гравець, як і попередній грі, виступає в ролі піхотинця Солдата Фатуму, який один бореться з численними ворогами за допомогою футуристичної стрілецької зброї та прийомів рукопашного бою. В Doom Eternal додано елементи платформера — героєві належить частіше стрибати між площинами різної висоти. Для цього слугують нові прийоми руху — ривок у повітрі (може здійснюватись двічі поспіль) та можливість чіплятися за прямовисні поверхні й лазити по них. У цій грі темп битв підвищений, від гравця вимагається швидко змінювати позицію героя, зброя завдає більше шкоди ворогам, але і сам протагоніст вразливіший. Тимчасові бонуси дають суттєві посилення, але час їх дії дуже короткий. Крім того на рівнях трапляються додаткові життя, що миттєво воскрешають героя, позбавляючи гравця необхідності починати заново з останньої точки збереження.
На самому старті гри головний герой володіє потужною зброєю — дробовиком і бензопилкою. Як і раніше, вбивства ворогів бензопилкою дають набої, а знищення приголомшених ворогів голіруч поповнюють запас здоров'я чи броні. Дробовик вдосконалений тим, що оснащений гаком для швидкого підтягування до віддалених місць. Пістолет було прибрано з арсеналу, натомість впроваджено нові види зброї. Зокрема, було додано вогнемет, під час атаки яким поповнюється запас броні. Нові льодяні гранати заморожують ворогів на короткий термін, а «кривавий удар» дозволяє позбавити ворогів захисту. Кожна зброя може бути вдосконалена двома шляхами за відшукані Кристали Стража (англ. Sentinel Crystals). Наприклад, дробовик можливо оснастити гранатометом чи перетворити на кулемет. Система «Руйнованих демонів» (англ. Destructible Demons) реалізує достовірне відображення ушкоджень на тілах ворогів — рани в Doom Eternal відповідають місцям завдання атак.
Місцями трапляються головоломки, що вимагають врахування фізики. Їх вирішення винагороджується корисним предметами або додатковими відомостями, що розширюють сюжет.
У сюжеті ігровий світ поділений на кілька зон, центральною з яких є «Фортеця Фатуму» (англ. Fortress of Doom). З неї Солдат Фатуму вирушає на завдання і в неї повертається. В Фортеці розташовані сховки із вдосконаленнями чи додаткові оформлення обладунків, котрі відкриваються після виконання особливих умов, і колекційні предмети. Зокрема, знайшовши розкидані по рівнях дискети, гравець може зіграти в оригінальні Doom і Doom II[3][4][5].
Багатокористувацька гра
На відміну від Doom 2016 року, Doom Eternal має тільки два багатокористувацьких режими:
- «Вторгнення» (англ. Invasion) — під час проходження сюжету гравці можуть вторгатися до гри інших гравців як демони, щоб убити персонажа та отримати за це винагороду.
- «Битва» (англ. Battle) — двоє учасників грають за демонів, а один — за Солдата Фатуму. Контрольовані гравцями демони при цьому здатні викликати на підмогу демонів, контрольованих штучним інтелектом. Солдат Фатуму натомість вступає до гри, маючи одразу всю можливу зброю і вдосконалення[6].
Сюжет
Оригінальна гра
Через два роки після подій на Марсі вже Земля, що перебуває під контролем UAC, зазнає вторгнення демонів. Дві третини планети захоплено, а вцілілі перебувають в ізольованих бункерах, поки демони тераформують планету, перетворюючи її на подобу Пекла. Солдат Фатуму вирушає на Землю зі стародавнього супутника, відомого як Фортеця Фатуму, щоб покласти край вторгненню. Для цього йому належить знищити Священників Пекла — трьох могутніх магів, які служать серафимі Кан Мейкр, що замислила принести людство в жертву демонам аби здобути могутність. За допомогою штучного інтелекту UAC VEGA герой знаходить і вбиває Священника Діга Нілокса на руїнах Нью-Йорка, проте решту Священників Кан Мейкр переміщує у невідомі місця. Цар ордена Нічних Стражів, борців із демонами, на ім'я Новік застерігає Солдата не рятувати грішних людей, інакше Кан покарає його.
Герой не слухається та вирушає до янгольського світу Екзалтії, де добуває локатор для виявлення Священників. Для його роботи Солдат Фатуму розшукує палого Стража його рідного народу Аргент Д'нур, відомого як Зрадник, який в давнину уклав угоду з демонами, пропустивши їх у світ в обмін на воскресіння сина. В результаті Аргент Д'нур загинули нібито за свої гріхи, а Зрадник пішов у вигнання. Герой отримує від Зрадника джерело енергії для локатора та ритуальний кинджал. VEGA спрямовує Солдата до цитаделі в Арктиці, де Священник Діг Ранак знайшов притулок. Він долає на місцевій базі демона-кіборга Мисливця Фатуму, створеного спеціального для полювання на демоноборців, та обезголовлює Священника.
Кан Мейкр переміщує останнього Священника Діґа Ґрава в безпечне місце і прискорює вторгнення демонів на Землю. Це спонукає Солдата Фатуму вирушити до центральної Європи, де почалося нашестя та розташоване найбільше гніздо демонів. Проте він здобуває перемогу над охороною та вражає два серця, що підтримують гніздо. Після знищення гнізда VEGA радить знайти Семюеля Гейдена, щоб дізнатись розташування останнього Священника. Пробравшись до бункера UAC, герой знаходить понівеченого Гейдена та меч «Горнило», якого той відібрав раніше для своїх експериментів. Йому протистоїть палий демоноборець Мародер, але зазнає поразки. Солдат повертається до Фортеці Фатуму й переносить свідомість Гейдена в комп'ютер Фортеці. Невдовзі Гейден вираховує, що останній Священник знаходиться в світі Страж Прайм. Аби потрапити туди, герой вирушає на Марс на пошуки міста Аргент Д'нур під назвою Хебет.
Герой знаходить базу UAC на Фобосі, де використовує величезну гармату аби пробити кору Марса та потрапити в Хебет, схований у ядрі планети. Незабаром Солдат Фатуму пробирається крізь тамтешній портал у Страж Прайм, де виявляє Діґа Ґрава на гладіаторській арені. Дорогою йому розкривається власне минуле. Колись він був земним піхотинцем, якого знайшли воїни світу Аргент Д'нур. Після загибелі світу Аргент Д'нур, він вирішив залишитися в Пеклі, щоб запобігти поверненню демонів. Врешті-решт, його виявили важко пораненим у Стражі Прайм, де він довів свою гідність Кан в гладіаторському бою і був прийнятий до братства Нічних Стражів. Від них Солдат Фатуму отримав надлюдські силу та швидкість, але був обманутий Кан, яка повірила пророцтву, що він призведе до загибелі всіх світів. Тому герой був запечатаний в Пеклі у саркофазі на тисячі років. Герой з'ясовує, що серафими використали Аргент Д'нур для отримання енергії з душ загиблих, щоб продовжувати своє життя, а тепер так само використають Землю.
Солдат пробирається до останнього Священника, але його попереджають, що він буде вигнаний з братства, якщо уб'є Священника на землі Стражів. Обурений Солдат Фатуму убиває вартового демона Гладіатора і потім Священника. Після цього він телепортується до своєї фортеці перед тим, яким Нічні Стражі встигають йому зашкодити.
Вторгнення демонів на Землю припиняється. Проте Кан на відстані вимикає системи Фортеці Фатуму, адже вона була створена серафимами, та воскрешає Ікону Гріха — сина Зрадника, аби вона пожерла вцілілих людей. Солдат Фатуму використовує енергію «Горнила», щоб знову активувати фортецю і вирушити в руїни рідного світу, поглинені Пеклом. Там він добуває власний меч, що лишився серед останків демона Титана, подоланого героєм у давнину. Знаючи, що Титан воскресне, якщо він витягне меч, герой відламує руків'я та створює в пекельному казані нове лезо.
Відновивши легендарну зброю, Солдат Фатуму подорожує крізь Пекло, поки не знаходить портал, що веде до світу Урдак, де й перебуває Кан Мейкр. Лиходійка виконує ритуал над серцем Ікони Гріха, щоб підкорити своїй волі. Солдат Фатуму знаходить Кан і з допомогою кинджала Зрадника знищує серце Ікони Гріха. Однак, Ікона Гріха замість загинути лише звільняється та телепортується на Землю. Кан Мейкр протистоїть Солдатові Фатуму, кажучи, що ціною Землі Урдак виживе. Героєві врешті вдається убити Кан Мейкр та повернутись на Землю, відновивши портал. Він знищує Ікону Гріха, пронизавши її голову мечем. Переможець іде геть під слова царя Нічних Стражів, Новіка, що боротьба героя тепер вічна, бо він втрутився в основи світобудови. Після титрів герой повертається в Фортецю Фатуму та чує новини, що люди повертаються з бункерів. Вони бажають знайти свого рятівника, проте розташування Солдата Фатуму лишається таємницею.
The Ancient Gods
Доповнення The Ancient Gods вийшло у двох частинах. Перша видана 20 жовтня 2020 року[7], а друга 18 березня 2021[8].
Перша частина. Хоча вторгнення на Землю зупинене, Пекло все ще наповнене демонами і більше ніщо не зупиняє їх від завоювання Урдака. Солдат Фатуму дізнається, що заволодівши Урдаком, демони зможуть проникнути в усі світи, в тому числі повернутися на Землю. Щоб завадити цьому, він об'єднується з Гайденом і його вченими, котрі будують портал для пошуку серафимів — охоронців світового порядку, до яких належала Кан Мейкр.
Прибувши на океанічну платформу Гайдена, досі окуповану демонами, Солдат Фатуму знаходить там серафимський ключ. Гайден користується ключем і демонструє, що він — один з серафимів на ім'я Самур Мейкр. Він розповідає, що всі відомі світи в давнину створив Творець. Одним зі світів був Джеккад, жителі котрого володіли неабиякою могутністю, проте були смертні. Його правитель Давот забажав викрасти секрет безсмертя з Урдака, для чого створив демонів, а свій світ у гонитві за могутністю перетворив на Пекло. Передбачивши, що колись завоювання Урдака вдасться, Творець ув'язнив сутність Давота в сфері, а Самуру Мейкру доручив помістити і власну сутність у сферу. Серафим пішов у добровільне вигнання, щоб забезпечити повернення Творця в потрібний час, хоча покинувши Урдак, він втратив вічне життя. Звільнити сутність Творця могла лише людина. Серафим повинен був знайти таку людину, в чому допомагав штучний інтелект VEGA, створений на основі свідомості Творця. Зрештою Самуру вдалося розшукати підхожого кандидата, котрим і є Солдат Фатуму, та звільнити його під прикриттям видобутку пекельної енергії. Тепер Солдатові Фатуму належить розшукати сферу та повернути Творцеві фізичне тіло, щоби він знищив демонів остаточно.
Солдат Фатуму пробивається до портала, встановленого на танкері, та вирушає в Пекло на Криваві болота. Демон-охоронець піднімає його на вершину фортеці, що стоїть там. Боєць знаходить сферу Творця поряд зі сферами інших богів, а Самур підмовляє його поглинути силу сфери. Проте Солдат Фатуму здогадується, що Самур бажає вбити верховного бога, щоб повернути молодість, а тільки отримавши тіло, Творець стане вразливий. Тому герой розчавлює сферу, Творець звільняється, ставши безтілесним. Солдат Фатуму хапає сферу Давота й вирушає до святилища в Урдаці, щоб воскресити його та знищити назавжди.
Урдак уже зайнятий демонами, а також серафимами, що перейшли на їхній бік. Самур намагається зупинити Солдата Фатуму, той перемагає, та голос Творця каже не вбивати серафима. Охоронці святилища зобов'язані пропускати кожного, хто удостоївся тримати будь-яку сферу, тому не перешкоджають Солдатові Фатуму увійти до святилища. Наприкінці володар Пекла відроджується в подобі Солдата Фатуму, покритого окультними знаками та з палаючими очима.
Друга частина. Солдат Фатуму стріляє в Давота, але той каже, що в святилищі не може пролитися нічия кров. Він назначає зустріч в столиці Пекла, місті Іммора, для двобою.
Творець радить спершу вирушити в осколки світу Аргент Д'нур, де запалити Смолоскип царів. Побачивши його світло, вцілілі племена Аргент Д'нур зрозуміють що треба робити та прийдуть на допомогу. Під час пошуків Солдат Фатуму отримує від Новіка молот Стражів, який лікує його та зебезпечує амуніцією. Смолоскип приманює дракона, осідлавши якого Солдат Фатуму дістається в засніжений ліс. Подолавши тамтешніх демонів, герой входить до Світового Вістря — величезної кристальної вежі. Всередині він знаходить уламок кристала, потрібний, щоб відчинити Браму Дівума, яка веде в найдавнішу частину Пекла.
Далі Солдат Фатуму повертається на Землю, яку демони намагаються повернути під своє панування. Брама Дівума виявляється на Землі, в занедбаному дослідному комплексі, створеному задурманеними Давотом ученими. З допомогою кристала Солдат Фатуму вмикає Браму та входить до Пекла. Там він бачить палац, де Давот в обладунках збирає армію з демонів і пекельних машин. Але з іншого боку відкриваються портали, крізь які прибувають усі, хто відгукнувся на світло Смолоскипа царів.
Солдат Фатуму з допомогою катапульти потрапляє в палац, але Давот встигає втекти. Тоді герой чіпляється за літак Аргент Д'нур і наздоганяє володаря Пекла. Давот розкриває, що є справжнім Творцем, однак він не зумів зробити своїх підданих безсмертними і доручив це серафимам. Вони ж, коли відкрили безсмертя, зрозуміли, що це порушить порядок у Всесвіті, тому повстали проти Давота і ув'язнили. Давот поклявся знищити все, що створив. Серафими без його підтримки стали слабнути, тож уклали угоду з демонами для отримання енергії, що забезпечувала їм безсмертя. Також, Солдат Фатуму може знайти відомості, що саме Давот дав йому силу задля того, щоб врешті воскреснути. Давот викликає Солдата Фатуму на двобій, під час якого обоє переносяться між різними світами. Під кінець володар Пекла зазнає поразки. Бій завершується в святилищі в Урдаці, де герой убиває володаря Пекла. Той запитує чи не хоче герой нічого сказати своєму справжньому Творцеві, на що він відповідає «ні» та пронизує Давота лезом. Демони в усіх світах зникають, сутність Давота перетворюється назад у сферу та вибухає. Але коли сила Давота зникає, Солдат Фатуму також слабне та падає без тями. Серафими кладуть героя в саркофаг, який лишають в Урдаці.
Оцінки й відгуки
Огляди | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Doom Eternal зібрала високі оцінки критиків, отримавши середні бали на агрегаторі Metacritic 90/100 для Windows[16], 87/100 для PlayStation 4[17] та 89/100 для Xbox One[18].
IGN відгукнулися, що гра надає, порівняно з Doom 2016 року більше стратегії й реграбельності. Вона має широкий набір зброї та вдосконалень, проте жоден із них не є зайвим. Якщо в попередній грі часто було все одно якою зброєю боротися, то в Doom Eternal для кожного ворога й ситуації передбачено свій підхід, вона «стає інтелектуальною посеред всієї своєї розправи». Постійна нестача набоїв спонукає до активніших боїв, а колекційні предмети — до ще детальнішого дослідження рівнів. Сюжет визначався вміло вплетеним до рівнів, ненав'язливо розкриваючи історію, що привела до поточних подій[13] .
GameSpot підкреслили, що в Doom Eternal агресивні бої та розправи над ворогами життєво необхідні. В той же час багато ворогів у цій грі мають вразливі місця, тож їх неможливо побороти, просто стріляючи навмання. Це вимагає часу на навчання, роблячи гру цікавішою, але не такою дружньою до гравця на старті, як Doom 2016 року. Головоломки надають відпочинок від перестрілок, і пошук схованих секретів описувався як веселий та оригінальний. Сюжет було названо спантеличливим і надміру серйозним, але не відволікаючим від ігрового процесу. Також, режим «Битва» визнавався по суті тим самим, що гравці отримують в однокористувацькому режимі, на відміну від неординарного режиму «Вторгнення»[11].
PC Gamer поділили думку, що вивчення основ Doom Eternal складне. Редакція висвітлила перетворення рядових ворогів у грі на ресурс для отримання набоїв та спорядження, що надає грі напруги, проте є відходом від знайомого з попередньої гри геймплею. Впровадження численних бонусів і додаткових життів описувалось як старомодне, хоча воно дозволяє легко долати наслідки власних помилок[14] .
Примітки
- Humble Store
- Steam — 2003.
- Davenport, James (19 березня 2020). 10 tips for getting started in Doom Eternal. PC Gamer (амер.). Процитовано 23 березня 2020.
- Senior, Tom; Knoop, Joseph; Livingston, Christopher (17 березня 2020). Doom Eternal: Everything we know. PC Gamer (амер.). Процитовано 23 березня 2020.
- Gonzalez, Oscar. Doom Eternal: Customizable Slayer, PC specs and everything else we know. CNET (англ.). Процитовано 23 березня 2020.
- Smith, Callum (3 березня 2020). DOOM Eternal: What are the multiplayer modes? Why Deathmatch is missing!. HITC (англ.). Процитовано 24 березня 2020.
- The Ancient Gods: Part One - available October 20, 2020.. Twitter (укр.). Процитовано 18 березня 2021.
- The Ancient Gods – Part Two is available tomorrow. Twitter (укр.). Процитовано 18 березня 2021.
- Goroff, Michael (17 березня 2020). Doom Eternal review (англ.). EGM. Процитовано 17 березня 2020.
- Reiner, Andrew (18 березня 2020). Doom Eternal Review – Bloody Brilliant. Game Informer. Процитовано 18 березня 2020.
- Hornshaw, Phil (17 березня 2020). Doom Eternal review in progress (англ.). GameSpot. Процитовано 17 березня 2020.
- Josh West 17 March 2020. Doom Eternal review: "Screams at you to move faster and to fight harder, and you can do nothing but obey" (англ.). gamesradar. Процитовано 17 березня 2020.
- Doom Eternal Single-Player Review - IGN (англ.). Процитовано 17 березня 2020.
- James Davenport (17 березня 2020). Doom Eternal review (англ.). PC Gamer. Процитовано 17 березня 2020.
- Castello, Jay (19 березня 2020). Doom Eternal review – no-frills, endless thrills. The Guardian. Процитовано 19 березня 2020.
- Doom Eternal for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 17 березня 2020.
- Doom Eternal for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 23 березня 2020.
- Doom Eternal for Xbox One Reviews. Metacritic. Процитовано 17 березня 2020.