Draba arctica

Draba arctica — вид трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae), який має розірване арктичне поширення у Ґренландії, Канаді й архіпелазі Шпіцберген.

Draba arctica
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Крупка (Draba)
Вид:
D. arctica
Біноміальна назва
Draba arctica

Таксономічні примітки

Draba arctica — декаплоїдний вид (2n = 80) у межах циркумполярної D. cinerea групи. D. arctica, D. cinerea, D. glabella, а також D. norvegica послідовно різні як на основі молекулярних маркерів, так і морфології.

Опис

Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини. Базальний каудекс більш-менш гіллястий, від злегка до помірно вкритий залишками листя й утворює великі розетки, формуючи відкриті купини. Кожна розетка потенційно з одним квітковим стеблом без листя. Квіткові стебла висхідні, часто дуже короткі на початку цвітіння, 1–2 см, але сильно подовжуються під час і після цвітіння до 8–12, іноді 15–20 см, густо запушені. Добре розвинені рослини часто з 1–2 стебловими листками, які є цілими або рідко зубчастими. Листки чергові, сірувато-зелені або сірі (через запушення), до 20 × 8 мм, цільні або іноді зубчасті в добре розвинених рослин, оберненоланцетні або оберненояйцевиді, серединні жилки не опуклі. Верхня і нижня поверхня листя густо запушені.

Суцвіття — китиці, 5–15-квіткові, сильно подовжуються на стадії плодів іноді до 8–10 см. Квітконіжки 4–8 мм на стадії плодів, запушені. Квіти радіально симетричні з 4 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки до 3,5 × 2 мм, еліптичні, сірувато-зелені, з від вузьких до помірних білими полями. Пелюстки 3.5–5 × 2–3 мм, в основному більш ніж удвічі довші чашолистків, злегка виїмчасті, білого кольору. Плоди — стручки 6–11 × 2.5–4 мм, сірувато-зелені, ланцетні або еліптичні, густо запушені. Насіння 10–12 у кожній комірці, пр. 1 × 0.8 мм, середньо-коричневого забарвлення.

Відтворення

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Немає спеціального пристосування до поширення насіння.

Поширення

Північна Америка (Ґренландія, Нунавут — Канада), Європа (Шпіцберген — Норвегія). Вид часто повідомлявся з арктичної європейської частини Росії, але цьому ще немає підтвердження, через плутанину з кількома морфологічно подібними видами.

Населяє глиняні й гравійні площі, пляжі, вапнякові відслонення, осипи, узбіччя. Зростає найчастіше в бідно вкритих рослинністю областях на від добре дренованих до злегка вологих субстратах від приблизно нейтральної до основної реакції ґрунту (рН).

Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.