Encephalartos gratus
Encephalartos gratus — вид голонасінних рослин класу саговникоподібні (Cycadopsida).
| Encephalartos gratus | |
|---|---|
_plant.jpg.webp) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| (без рангу): | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Cycadophyta |
| Клас: | Cycadopsida |
| Порядок: | Саговникоподібні (Cycadales) |
| Родина: | Замієві (Zamiaceae) |
| Рід: | Encephalartos |
| Вид: | E. gratus |
| Біноміальна назва | |
| Encephalartos gratus Prain, 1916 | |
Етимологія: лат. gratus — «приємний».
Опис
Рослини деревовиді; стовбур 2,5 м заввишки, 60 см діаметром. Листки довжиною 120—200 см, темно-зелені, сильно блискучі, хребет зелений, троха зігнутий; черешок прямий, з 1–6 шипами. Листові фрагменти ланцетні; середні — 18–26 см завдовжки, 20–35 мм завширшки. Пилкових шишок 15-20, веретеновиді, вони коричневі, довжиною 30–40 см, 4,5–10 см діаметром. Насіннєвих шишок 2–5, вони яйцеподібні, коричневі, довжиною 55–65 см, 15–20 см, діаметром. Насіння довгасте, довжиною 30–40 мм, шириною 14–20 мм, саркотеста червона.
Поширення, екологія
Країни поширення: Малаві; Мозамбік. Записаний від 650 до 900 м над рівнем моря. Цей вид зустрічається на крутих схилах в ущелинах поблизу потоків. Рослини ростуть у савані, але не в гущині. Рослини, здається, адаптовані до періодичного циклу пожеж.
Загрози та охорона
Цей вид знаходиться під загрозою через руйнування середовища проживання, щоб зробити місце для чайних плантацій.
Джерела
- Donaldson, J.S. 2010. Encephalartos gratus. The IUCN (англ.)
- The Cycad Pages (англ.)
- The Gymnosperm Database (англ.)