Erigeron borealis
Erigeron borealis — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae). Етимологія: лат. borealis — «північний, арктичний»[1].
| Erigeron borealis | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Злинка (Erigeron) |
| Вид: | E. borealis |
| Біноміальна назва | |
| Erigeron borealis | |
Опис
Висота 15–25 см. Стебло нерозгалужене, іноді вигнуте, сиве, часто червонувато-коричневе. Листя: в основному базальна розетка, чергуються на стеблі. Нижні листки черешкові, верхні — безчерешкові. Листки з цілими краями, розеткові — конічні, іноді гострі, практично голі; стеблові — вузькі, сиві. Квіткові кошики 15–25 мм завширшки. Зовнішні язикоподібні квіти спершу білі, пізніше світло-червоні або фіолетові; дискові квіти спершу жовтуваті, пізніше коричнево-червоні, трубчасті, маленькі. Тичинок 5. Листочки приквітки перекриваються, часто різної довжини, вузькі, з білим запушенням, коричнево-фіолетові. Кошики зазвичай поодинокі, в рідкісних випадках є 1–2 невеликих кошика нижче. Плоди волохаті, 1.8–2.5 мм завдовжки.
Поширення
Європа: Ісландія, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, північна Росія (у тому числі Сибір). Населяє пустельні гористі луки, осипи, скельні оголення.