Expeditionary tank

Expeditionary Tank впізнаний за своєю великою баштою EGT (External Gun Turret, вона була особливою рисою танка на конкурсі AGS), пласкою лінією даху та дуже довгим і невеликим лобовим нахилом. Екіпаж знаходився всередині, малого, броньованого відсіку у кормовій частині танку. Ведучі колеса розташовувалися попереду, лінивці позаду і з кожного боку було розташовано 5 котків. Через те, що на офіційних фотографіях Expeditionary Tank має захисні екрани не відомо чи має він опорні котки чи ні (і яку кількість), але висота гусениць дає право припустити, що вони є.

Головним озброєнням є нарізна гармата M35 105 мм/L52, з малою віддачею. Подача снарядів у гармату здійснювалася з барабанного автомата заряджання на 9 снарядів. Додатковим озброєнням був кулемет 7,62 мм M240, з боєкомплектом на 400 набоїв. Додатковий боєкомплект, 26 105 мм снарядів та 3600 7,62 мм набоїв, зберігалися у контейнерів у задній частині корпусу. Робота автоматики була проблематична. Закріплений збоку башти кулемет M240 не був спареним, через, що його точність, стабільність та керування залишали бажати кращого. Зовнішня гарматна башта не була стабілізованою, і будь-які перезаряджання, відновлення або заклинювання можна було робити стоячи на даху танку абсолютно незахищено. Основними проблемами автомата заряджання і кулемета були часті заклинювання - тенденція яка існує і до сих пір, після закриття проекту Expeditionary Tank, у Stryker MGS.

Електроніка Expeditionary Tank була такою же як і у більшості танків того часу і включала в себе цифровий комп'ютер керування вогнем M21, лазерний далекомір AN/VVG-2 та термальну тепловізійну систему AN/TAS-4. Водій використовував променистий перископ AN/VVS-2 (V) для використання при слабкому освітленні.

Захист Expeditionary Tank складався зі сталевої броні високої твердості, яка захищала від стрілецької зброї, осколків і вибухової хвилі. Можна було встановити додаткову броню, яка була розроблена для встановлення у польових умовах без спеціальних інструментів, а також було встановлено захисні екрани. Стандартом були система пожежогасіння Halon 1301 та ПАЗ. Екіпаж розташовувався у броньованій капсулі у кормі танка; вони мали чудовий захист, але через це було обмежено огляд спереду.

На танку було встановлено дизельний двигун Cummins VTA-903T Diesel V8, потужністю приблизно 495 к.с, поєднаний з автоматичною трансмісією General Electric HMPT-500 з 3 передніми та 1 задньою передачею. Об'єм внутрішнього паливного бака Expeditionary Tank становив 643 літри. Підвіска була торсіонна з гідропневматичними розпірками, що забезпечувало плавний хід, а також пом'якшувало удар при посадці на парашуті.

Танк було пристосовано для транспортування літаками C-130 Hercules або C-141 Starlifter. Для забезпечення високого рівня захисту, незважаючи на малу вагу передньої частини, танк мав броньований відсік екіпажу, за яким було розташовано рушійний блок. Екіпаж танка складався з двох осіб, обидва розташовувалися у корпусі. Водій сидів спереду ліворуч. Танк мав подвійне дно для захисту від мін.