Шасі (автомобіль)
Шасі́[1] (від фр. châssis — основа, рама), підво́ззя[2][3][4], підві́ззя[5] — сукупність агрегатів і вузлів сухопутних транспортних засобів та інших самохідних машин, змонтованих на спільній рамі. Вузли та агрегати шасі забезпечують привід від двигуна на рушій (рушії) транспортного засобу та відповідають за його керованість на дорозі, вантажопідйомність та маневреність.
Основні складові шасі
До основних елементів шасі автомобіля відносяться:
Трансмісія
Трансмісія автомобіля призначена для передачі обертаючого моменту від двигуна до ведучих коліс автомобіля, зміни його напрямку і величини, а також перерозподілу між ведучими колесами (на повнопривідних автомобілях). Складові трансмісії:
- зчеплення
- коробка передач
- роздавальна коробка
- карданна передача (приводний вал)
- головна передача
- диференціал
- приводні вали коліс (напівосі)
Ходова частина
Ходова частина забезпечує рух автомобіля з визначеним рівнем комфорту. Механізми і деталі ходової частини зв'язують колеса з кузовом, гасять його коливання, сприймають і передають сили, що діють на автомобіль. Будова ходової частини:
Системи керування
До систем керування автомобілем відносять систему кермового управління і гальмівну систему. Кермове управління забезпечує зміну напрямку руху автомобіля, а гальмівна система дозволяє знижувати швидкість, аж до повної зупинки, і утримувати автомобіль на місці.
Примітки
- Шасі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Гащук, П. М.; Сичевський, М. І. (2016). Загальні світові тенденції в царині проектування й виготовлення мобільної пожежно-рятувальної техніки. Північна Америка. Пожежна безпека (Л.: ЛДУ БЖД) 29: 18—35.
- Гащук, П. М.; Сичевський, М. І. (2015). Параметрична ідентифікація автомобіля. Л.: ЛДУ БЖД.
- Домбровський, М. (1946). Підручник шофера. Regensburg: Mittelbayerische Zeitung.
- шасси // Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш).
Джерела
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.