Firebird

PSQL (Procedural SQL) — підмножина SQL в Firebird, за допомогою якої пишуться збережені процедури та тригери. Надає можливість програмісту обробки даних у процедурному стилі — наприклад, за допомогою циклів.

Приклад

CREATE OR ALTER PROCEDURE SOME_PROC(
    IN_ID INTEGER)
RETURNS (
    OUT_ID INTEGER)
AS
begin
   while (IN_ID < 10) do
    begin
     OUT_ID = IN_ID;
     IN_ID = IN_ID + 1;
     suspend;
    end
end

DSQL (Dynamic SQL) — підмножина SQL, за допомогою якої здійснюються запити до даних. Підтримуються неіменовані параметри. Приклад

select some_field1 from some_table where some_field2=? and some_field3 containing 'Wikipedia'

ESQL (Embedded SQL) — підмножина SQL, що використовується для написання швидкодіючих програм, де запити до даних є ключовими словами мови програмування. Після написання текст програми оброблюється спеціальним препроцесором (gpre), що входить до дистрибутиву. Застосовувався в програмах на мові С, проте в наш час^[коли?] практично вийшов з ужитку.

Не слід плутати Embedded SQL з Embedded версією серверу.

Приклад

EXEC SQL
BEGIN DECLARE SECTION;
char department[26], dept_no[16];
int dept_num;
EXEC SQL
END DECLARE SECTION;
. . .
printf("Enter name of department: ");
gets(department);
printf("\nEnter department number: ");
dept_num = atoi(gets(dept_no));
EXEC SQL
INSERT INTO COUNTRIES (DEPT_NO, DEPARTMENT)
VALUES (:dept_num, :department);

Окрім доступу через SQL, Firebird має можливість здійснювати операції з даними за допомогою GDML. Наразі цей спосіб є застарілим.

Доступ до баз даних Firebird може здійснюватися через розподілену бібліотеку доступу (dll або so, залежно від платформи) — такий спосіб є стандартним; сама бібліотека є в комплекті дистрибутиву. Також є можливість доступу через java і .net провайдери.

Бібліотека доступу реалізує набір функцій для маніпуляції з даними, які можуть бути експортовані і використані в будь-якій мові програмування.

Окрім того, є достатньо багато обгорток під різні мови програмування для цієї бібліотеки, що звільняють програміста від рутинної низькорівневої роботи. Так, для Delphi популярними є бібліотеки IBX, FibPlus, UIB. Для С++ — IBPP. Підтримка вбудована і в популярні скриптові мови, такі як PHP і Python.

Розмір бази даних — необмежено (залежить від можливостей файлової системи)

Розмір таблиці бази даних — 32 ТБ

Максимальна ширина вибірки (сумарно всі поля; не враховуючи блоби; враховується фактичний розмір рядкових даних) — 64 Кб.

Індексів на таблицю — 850

Довжина об'єкта метаданих (назва таблиці, процедури тощо) — 27 символів.

Повний список обмежень

Firebird існує у версіях для Unix (Linux, FreeBSD, Solaris, MacOS, HP-UX) та Windows і вимоги до апаратного забезпечення залежатимуть також від типу ОС, котра обслуговує сервер. Окрім того вимоги знаходяться в прямій залежності від очікуваного завантаження сервера баз даних, обсягу оброблюваних даних та кількості одночасно працюючих користувачів і говорити про конкретні цифри непросто. Проте загалом ці вимоги доволі низькі: при незначних навантаженнях та обсягах баз даних можна очікувати пристойної роботи на сервері з центральним процесором частотою 100—200 МГц та обсягом оперативної пам'яті 96-128 МБ.

Серверна частина Firebird існує в чотирьох різних взаємозамінних конфігураціях, кожна з яких має свої переваги і, відповідно, недоліки:

• Класичний сервер (classic server) — на кожне клієнтське з'єднання породжується новий процес; оптимізована для використання на багатопроцесорних комп'ютерах
• Суперсервер — всі з'єднання працюють у одному процесі; менші вимоги до пам'яті при кращій швидкодії на однопроцесорних машинах.
• Вбудований сервер (embedded) — весь сервер знаходиться у декількох бібліотеках (існує версія Yaffill Personal з єдиною бібліотекою); ідеально підходить для однокористувацьких систем, окрім іншого не вимагає встановлення.
• Архітектура SuperClassic — нова архітектура, що поєднує в собі частини classic та super. Всі з’єднання працюють в одному процесі, але на кожне з’єднання створюється окремий потік. Вбудований сервер з версії 2.5 працює як SuperClassic.

Firebird випускається на умовах Публічної ліцензії Interbase (англ. IPL — InterBase Public License) та Початкової розробницької публічної ліцензії (англ. IDPL — Initial Developer's Public License), умови котрих збігаються з умовами Публічної ліцензії Mozilla версії 1.1. Це означає що Firebird повністю безкоштовний для використання та поширення. Відкриття джерельних кодів продукту, що використовує Firebird, не вимагається незалежно від ліцензії, під котрою цей продукт поширюється. Але у випадку, якщо ви модифікували джерельний код сервера, ви зобов'язані опублікувати його.

У квітні 2003 року Фонд Mozilla (англ. Mozilla Foundation) вирішив перейменувати свій оглядач тенет з «Фенікс» (Phoenix) на «Вогнептах» (Firebird). Це рішення викликало спротив Проекту Firebird через плутанину, що могла виникнути між користувачами, які були б введені в оману існуванням двох різних програм з однаковими назвами. Диспут продовжувався до того часу, поки розробники Mozilla не перейменували свій проект на «Mozilla Firebird». У своєму зверненні вони також вказали, що «Mozilla Firebird» — це лише кодова назва проекту. 9 лютого 2004 року Mozilla перейменувала свій оглядач на «Firefox», що й завершило конфлікт.

• Firebird - це «безкоштовний Interbase »

Firebird перших версій базувався на кодовій базі Interbase 6.0 Open Source Edition. Проте починаючи з версій Firebird 1.5 i Interbase 7.0 ці СКБД несумісні по структурі файлу бази даних і розвиваються кожна в своєму напрямі.

• Можна створити «невідновлювану резервну копію» бази даних

Інструмент gbak при створенні резервної копії записує спершу метадані, а потім почергово сторінки даних з робочої бази. Якщо в метаданих, наприклад, є обмеження not null для значення стовпця, котре було внесене в процесі роботи з базою вже після того, як в стовпці були значення null, то при спробі відновлення такої бази даних ми отримаємо помилку. Проте сам gbak має параметри, що дозволяють коректно обробити такі помилки. Окрім того, починаючи з версії 2.0 появився інструмент nbackup, котрий резервує бази таким чином, що подібні помилки просто не проявляються (що, проте, не означає, що вони щезають самі по собі).

• Firebird не має логу транзакцій і тому не дає можливості (відновити базу даних, проаналізувати діяльність користувачів та інше)

На відміну від MS SQL чи Oracle, Firebird є версійною СКБД, для котрої лог транзакцій не потрібен в принципі. Щодо відновлення бази даних див. вище. Щодо реєстрації/аналізу діяльності користувачів - вона реалізується з допомогою тригерів.

Див. також «Міфи про Interbase та Firebird»