Grumman X-29

Grumman X-29 — літак-прототип розробки 1984 року корпорації Northrop Grumman зі зворотною стрілоподібністю крила і носовим оперенням, виконаним за схемою «качка». Всього було побудовано два примірники на замовлення Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США.

Grumman X-29
Тип експериментальний винищувач
Виробник Grumman
Перший політ Грудень 1984
Початок експлуатації 1991
Основні експлуатанти DARPA
Вироблено 2
 Grumman X-29 у Вікісховищі
У кабіні X-29

Історія створення

Два зразки експериментального літака Х-29А були створені на базі F-5 «Фрідом Файтер», створеного корпорацією Northrop Grumman в кінці 50-х років XX століття. На основі цієї конструкції було також створено навчально-тренувальний літак Т-38 Телон, що використовувався і використовується у ВПС ряду країн NATO, а також Національним управлінням США з аеронавтики і дослідженню космічного простору (NASA).

Метою розробки стало дослідження впливу крила зворотної стрілоподібності на льотні характеристики літальних апаратів. Вперше роботи по зворотній стрілоподібності крила проводилися в рамках декількох нереалізованих проектів у міжвоєнній Польщі, пізніше — першим, реалізованим до стадії випробувань прототипу, — став проект реактивного бомбардувальника Юнкерс-287, що злетів 8 серпня 1944 і встиг зробити 17 випробувальних польотів до закінчення Другої світової війни. Подальші роботи з цієї конструкції велися в СРСР, в ОКБ-1 під індексом EF-140.[1]

У другій половині 70-х років в авіації відбувся якісний стрибок, пов'язаний зі створенням ефективних систем комп'ютерного управління польотом, застосуванням композитних матеріалів, динамічної аероластіке крил і в інших напрямках.

На замовлення ВВС і НАСА в декількох авіабудівних компаніях США були проведені передпроектні проробки, які завершилися конкурсним порівнянням пропозицій Northrop Grumman на базі «ветерана» F-5 і General Dynamics Corporation на базі новітнього F-16 Fighting Falcon.

У результаті було прийнято рішення випробувати конструкцію Northrop Grumman із застосуванням деяких конструктивних рішень від F-16.

Крила з кутом 33 градуси зворотної стрілоподібності були частково виготовлені з епоксид-графітного композитного матеріалу. Система комп'ютерного контролю польотом включала 3 аналогових комп'ютера, кожен з яких міг самостійно «пілотувати» літак, а управлінські рішення приймалися методом «голосування» цих комп'ютерів, що дозволило виявляти як помилки самих програм, так і проблеми в конструкції.

Історія польотів

До грудня 1984 року два примірники X-29A прибули на авіабазу ВПС США Едвардс, в Каліфорнії. На модернізованих літаків F-5 змінили серійні номери: 82-0003 замість 63-8372 і 82-0049 замість 65-10573. 14 грудня 1984 шеф-пілот фірми Northrop Чак Сьювелл (Chuck Sewell) у перший раз підняв в повітря Х-29А. Рівно за один день до річниці першого польоту, 13 грудня 1984 року, вперше в історії, на літаку зі зворотною стрілоподібністю крила, в горизонтальному польоті був подоланий звуковий бар'єр. Таким чином, Х-29А офіційно є першим надзвуковим літаком зі зворотною стрілоподібністю крила. Через чотири місяці після першого випробувального польоту почалася програма випробувань під егідою НАСА. Х-29 довів високу надійність, керованість, високі льотні якості і до серпня 1986 року їх залучили до дослідницької програми НАСА ці по польотах польотів тривалістю більше 3 годин. На час припинення польотів першого примірника в 1986 році, він зробив 242 польоти. У подальших польотах брав участь тільки зразок № 2, який дообладнували і використовували для досліджень надманевреності з кутами атаки до 67°.

З 1987 літак Х-29А, серійний номер 82-0003, виставлений в загальнодоступній експозиції Національного музею ВПС США на аваіабазі Райт Паттерсон, біля міста Дейтон, в штаті Огайо.

Технічні характеристики

За даними: NASA і центру аерокосмічних досліджень ім. Драйдена:[2][3]

Екіпаж: один пілот
Корисне навантаження: 1 810 кг.
Довжина: 14,7 м.
Розмах крил: 8,29 м
Висота: 4,26 м.
Площа крил: 17,54 м ²
Вага порожнього: 6 260 кг.
Максимальна злітна вага: 8 070 кг
Двигуни: 1 турбовентіляторних Дженерал Електрик F404, тяга 7250 кг с.
Максимальна досягнута швидкість: Max 1,8 (1 770 км/год)
Дальність: 560 км
Service ceiling: 16 800 м.

Див. також

Су-47

Примітки

  1. Ju-287 Реактивний бомбардувальник
  2. NASA
  3. X-Planes NASA/Dryden. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 27 січня 2011.

Посилання

Відео

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.