HMS Eagle (R05)

Авіаносець «Ігл» (англ. HMS Eagle (R05))  — британський важкий ударний авіаносець типу «Одейшес». 19-й корабель з такою назвою у складі ВМС Великої Британії.

Авіаносець «Ігл»
Авіаносець «Ігл»
Служба
Тип/клас Важкий авіаносець типу «Одейшес»
Держава прапора Велика Британія
Спущено на воду 19 березня 1946 року
Введено в експлуатацію 1 жовтня 1951 року
Виведений зі складу флоту 13 жовтня 1978 року
Статус зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 38 800 т (початкова)
Довжина 245 м
Ширина 34-41 м
Осадка 10 м
Технічні дані
Рухова установка 8 котлів типу «Admiralty»
4 турбіни типу «Parsons»
Потужність 152 000 к.с. (113 000 кВт)
Швидкість 31,5-32 вузли
Автономність плавання 7000 миль
Озброєння
Артилерія 16 x 4,5" гармат QF 4.5-inch Mk I—V (1951 рік)
6x 4,5" гармат (1964 рік)
Зенітне озброєння 61 x 40-мм гармат «Бофорс» (1951 рік)
8 ЗРК «Seacat» (1964 рік)
Авіація до 60 літаків (початково)
до 45 літаків (після 1964 року)

Історія створення

Авіаносець «Ігл» був закладений 24 жовтня 1942 року на верфі «Harland and Wolff» у Белфасті під назвою «Одейшес» (англ. Audacious), яка й дала найменування всій серії авіаносців. На початку 1946 року перейменований на «Ігл» на честь авіаносця, який загинув у серпні 1942 року. Спущений на воду 19 березня 1946 року, вступив у стрій 1 жовтня 1951 року.

Історія служби

Після вступу у стрій у 1952 році корабель став флагманом флоту Метрополії. У вересні 1952 року брав участь у найбільших після закінчення Другої світової війни навчаннях Мейнбрейс.

У 1953 році брав участь у святкових заходах з нагоди коронації Єлизавети II[1].

У 1954—1955 роках корабель пройшов ремонт та модернізацію, під час якої він був оснащений кутовою польотною палубою та дзеркальною системою посадки.

У 1956 році авіаносець брав участь у бойових діях під час Суецької кризи, завдаючи ударів по аеродромах та сухопутних позиціях єгипетських військ. За 6 днів було здійснено 621 виліт.

З травня 1959 року по травень 1964 року авіаносець пройшов модернізацію у Девонпорті. На кораблі були встановлені нові потужніші катапульти, після чого він міг запускати важкі літаки «Фантом». Кут відхилення польотної палуби від поздовжньої площини корабля збільшили до 8,5°. Водотоннажність корабля зросла до 54 100 тонн[2]. Щоб компенсувати збільшення маси, була зменшена товщина бронювання польотної палуби. Потужність бортової електростанції досягла 8250 кВт.

Кількість 114-мм гармат зменшили до 8 стволів, зенітні автомати «Бофорс» були демонтовані, замість них встановили 6 зчетверених пускових установок ЗРК «Seacat». Також під час модернізації було встановлене нове радіоелектронне обладнання.

Після модернізації авіаносець вирушив на Далекий Схід. У 1965 році патрулював Малаккську протоку під час перевороту в Індонезії. У 1966 році здійснював патрулювання біля узбережжя Африки, прикриваючи повітряний простір Замбії від можливого вторгнення Родезії, а також здійснював блокаду порту Бейра з метою перехоплення танкерів з нафтою, призначеною для Родезії.

Пізніше авіаносець здійснив ще декілька походів на Далекий Схід та брав участь у навчаннях НАТО.

У 1972 році «Ігл» був виведений в резерв. З нього було демонтоване радіоелектронне обладнання та пускові установки ЗРК, сам корабель використовувався як джерело запасних частин для авіаносця «Арк Роял». У 1978 році він був проданий на злам.

Примітки
  1. Souvenir Programme, Coronation Review of the Fleet, Spithead, 15th June 1953, HMSO, Gale and Polden
  2. McCart, Neil HMS Eagle 1942—1978, pub Fan Publications, 1996, ISBN 0-9519538-8-5 page 148

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Eagle (R05)

Література
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.