Inside

Inside поєднує в собі елементи платформера і головоломки; це сайд-скролер, в якому рух відбувається в одній площині, а гравець спостерігає за тим, що відбувається збоку. Головний герой гри — безіменний і беззбройний хлопчик — який протягом гри повинен уникати різних небезпек, і зокрема, не повинен дати ворогам себе зловити або вбити[5]. Якщо відбувається зворотне, гра демонструє лякаючу анімаційну загибель героя[6]. Однією з ключових механік в грі є управління на відстані млявими тілами інших людей — наприклад, деякі головоломки потрібно вирішити, переміщаючи відразу групу таких персонажів. Ця механіка, нагадує геймплей платформера The Swapper, вписана в світ і розповідь гри і змушує самого гравця ставити під сумнів моральність його дій[6].

На початку гри маленький безіменний хлопчик пробирається крізь лісову гущу, тікаючи від озброєних людей і собак. Вибравшись з лісу, хлопчик потрапляє на ферму, де знаходить мертвих свиней, в тушах яких копаються дивні черв'яки. Він також бачить людей. які дивно поводяться, вони нагадують зомбі; люди, які раніше переслідували хлопчика, вантажать їх на автомобілі і відвозять. Хлопчик знаходить шолом, який дозволяє йому управляти «зомбі» на околицях. Минувши ферму, хлопчик потрапляє в місто, по якому під наглядом охоронців з собаками рухаються колони «зомбі». У якийсь момент хлопчик і сам випадково потрапляє в одну з колон і змушений прикидатися одним з тих бездумно маршируючих «зомбі». Тікаючи від переслідування, хлопчик потрапляє на гігантську, частково затоплену фабрику; головоломки в цій частині гри вимагають від гравця управляти зростаючою групою робітників «зомбі», які покірно слідуюють за хлопчиком.

У затопленій частині фабрики хлопчик на деякий час заволодіває батискафом для підводних занурень і наштовхується на дивну істоту, яка живе у воді і нагадує жінку з довгим волоссям. Істота, по всій видимості, налаштована агресивно і намагається тягнути хлопчика на дно. Пізніше це дійсно відбувається — хлопчик захлинається, однак таємнича істота прикріплює до хлопчика якийсь пристрій на кабелі. Завдяки цій процедурі герой оживає і отримує можливість нескінченно перебувати під водою і контролювати «зомбі» без спеціального шолома.

Покинувши затоплені підземелля, хлопчик вибирається в лабораторію, в якій вчені проводять дивні експерименти над «зомбі». В кінці шляху хлопчик потрапляє в велику камеру, заповнену водою, в центрі якої знаходиться величезна істота, отримана в наслідок зрощення великої кількості людей: з біомаси стирчать руки і ноги. Коли хлопчик намагається відключити від неї кабелі, біомаса оживає і буквально поглинає хлопчика, приєднуючи його до себе — в подальшому гравець управляє цією істотою. Розламавши оглядове скло контейнера, біомаса виривається в офісні приміщення, ламаючи все на своєму шляху. У той час як одні вчені в паніці тікають, інші, як здається, допомагають суті вибратися. В остаточному підсумку істота пробиває стіну лабораторії, скочується по зарослому лісом схилу і зупиняється на березі моря, припинивши рух. На цьому гра закінчується.

Якщо гравець протягом гри виявить і вимкне 14 захованих «сфер» з підключеними дротами, відкриється секретна кінцівка — якщо всі сфери відключені і хлопчик ще не був поглинений біомасою, він зможе знайти на кукурудзяному полі, недалеко від початку шляху, захований бункер. У бункері знаходиться шолом для керування розумом і кілька комп'ютерних моніторів, а також кабель живлення. Коли хлопчик висмикує цей кабель, обладнання вимикається, і сам хлопчик теж мляво осідає на підлогу в тій же позі, що і решта без управління «зомбі»[7].

Інтерпретація сюжету

Сюжет протягом всієї гри прямо ніяк не пояснюється, що породило безліч припущень і теорій, які намагаються пояснити те, що відбувається на екрані. Так само, як і в разі Limbo (2010), попередньої гри Playdead, розробники відмовилися давати пояснення.

Йеппе Карлсен — головний розробник гри.

Багато теорій припускають, що герой гри сам є керованим на відстані «зомбі», яким керує хтось інший — будь то згусток біомаси, який намагається таким чином звільнитися, один з учених або якась бунтівна сила в особі самого гравця[8]. Назва гри Inside (укр. «Всередині») може мати різні тлумачення: хлопчик в кінці гри знаходиться всередині біомаси, біомаса протягом гри знаходиться всередині камери, куди прагне герой, хлопчик управляє іншими людьми, перебуваючи «всередині» їх голови, і сам гравець знаходиться «всередині» гри — як оператор, керуючий хлопчиком[8].

«Секретна кінцівка», в якій хлопчик відключає машину і «вмирає», породила припущення про те, що гра є свого роду приквелом Limbo — не будучи ні живим, ні мертвим, герой потрапляє не в рай і не в пекло, але в лімб, де відбувається дія Limbo. Згідно з іншою теорією в секретній кінцівці відбувається подолання «четвертої стіни» — висмикуючи кабель, герой «зомбі» відключає від гри самого гравця, який раніше керував персонажем[9].

У 2010 році студія Playdead випустила свою першу гру Limbo — цей проєкт виявився надзвичайно успішним, отримавши безліч нагород і похвал ігрової преси; всього було продано більше мільйона копій гри. Через кілька місяців після виходу Limbo студія взялася за розробку другої гри під робочою назвою Project 2 (з англ. — «Проєкт 2»)[10] . Студія використовувала при створенні Inside деякі напрацювання, що залишилися з часів розробки Limbo. Розробка гри частково була профінансована за рахунок гранту від Датського інституту кінематографії (англ.) у 2012 році інститут в рамках програми Play Scheme$ виділив на створення гри 1 мільйон доларів США. На сайті інституту профінансований проєкт описувався як «кольоровий 2,5D-платформер, що розповідає історію про битву хлопчика зі злими силами, які намагаються захопити світ через сумнівні експерименти з людськими тілами»[11].

У той час як Limbo була побудована на власному движку, розробленому всередині студії спеціально для гри, для Inside Playdead воліла використовувати Unity: старий движок від Limbo був призначений для роботи з двомірною чорно-білої грою, тоді як нова гра повинна була використовувати кольорову тривимірну графіку . Розробка ще одного власного движка була б занадто трудомісткою і забирала б час і сили, які можна було б витратити на саму гру[12]. Студія, однак, розробила для Unity 5 власну надбудову для рендеринга, що дозволяє здійснювати згладжування картинки за технологією «тимчасової репроєкції» (англ. Temporal reprojection) — ця технологія надала тому, що відбувається на екрані в Inside характерний вигляд. У 2016 році студія опублікувала початковий код надбудови у відкритому доступі через GitHub[13].

У 2011 році глава Playdead Діно Патті в інтерв'ю для сайту Eurogamer говорив, що гра повинна стати ще більш «божевільною» та «дивною», ніж Limbo; студія прагнула повної незалежності, і всі остаточні творчі рішення в ході розробки приймав Арнт Йенсен, керівник розробки гри і партнер Патті по бізнесу. Керівництво студії утримувалося від ранніх анонсів і демонстрації геймплея, оскільки розраховувало на довгий термін розробки і не бажало вимотувати колектив[14]. Вперше гра була анонсована на прес-конференції Microsoft протягом E3 2014. До цього розробники стверджували, що гру планується випустити для платформ, не від Microsoft, таких як PlayStation 3 і macOS. Розробники навмисне нічого не говорили про розробку для платформ від Microsoft. Перша робоча демоверсія гри була надана до заходів Penny Arcade Expo у серпені 2015.

Вихід гри був анонсований на E3 2016.

Креативний директор студії Playdead заявив про плани перенести гру на Nintendo Switch і iOS.

Inside отримала премію BAFTA в області ігор 2017 року номінаціях «Artistic Achievement», «Game Design», «Narrative» і «Original Property»[15].

• https://playdead.com/games/inside/