Jefferson Starship

Назва Jefferson Starship з'явилася ще 1970 року, коли Пол Кантнер записав альбом «Blows Against The Empire» як Paul Kantner & The Jefferson Starship. Проте офіційним дебютом гурту вважається записаний 1974 року альбом «Dragonfly». Платівка відразу здобула ринковий успіх завдяки свіжості та динаміці, яких бракувало лонгплеям Jefferson Airplane. Серед найкращих творів на цьому альбомі слід відзначити «Ride The Tiger», який супроводжував один з перших, повний графічної винахідливості відеокліп, та «Hyperdrive» — опус Грейс Слік з турбуючою гітарою Чеквіно. Подарунком для старих прихильників Jefferson Airplane виявилась участь у запису твору «Caroline» одного з засновників Jefferson Airplane Марті Бейліна (Marty Balin), справжнє ім'я Мартін Бакволд (Martyn Buchwald), 30.01.1942, Цинцинаті, Огайо, США — вокал, гітара, який незабаром приєднався до Jefferson Starship.

Виданий наприкінці 1975 року альбом «Red Octopus» приніс гурту найбільший успіх, розійшовся мільйонними тиражами і завоював верхівку американського чарту. Несподівано довгий зв'язок між Кантнером та Слік розірвався, і вокалістка незабаром вийшла заміж за світлотехніка гурту Скіпа Джонсона. Також у цей період ім'я співачки постійно потрапляло у пресу, коли у зв'язку з алкогольними проблемами вона часом втрачала самоконтроль. Проте смугу невдач підтримали альбоми «Spitfire» та «Earth», хоча на них можна було помітити зміщення акцентів у бік хард-року, а твір «Count On Me» авторства Бейліна потрапив до американського Тор-10.

Ще 1975 року гурт залишив Креч, а 1978 року Грейс було запропоновано залишити Jefferson Starsfcip і повернутися лише після вирішення проблеми алкогольної залежності. Наступного року гурт вирішив залишити Марті Бейлін, його замінив колишній учасник формації Елвіна Бішопа Мікі Томас (Mickey Thomas), 3.12.1949 — вокал. Того ж року тривали персональні зміни, коли на місце Барбати прийшов ударник гурту Journey Ейнслі Данбер (Aynsley Dunbar), 10.06.1946, Ліверпуль, Велика Британія. Лонгплей «Freedom At Point Zero» та американський хіт-сингл з нього «Jane», що з'явились 1979 року, лише віддалено нагадували музичний стиль, який постійно прагнув нав'язати гурту Кантнер.

1981 року до гурту повернулась Грейс Слік, а наступного року Данбера замінив Дон Бондвін (Don Baldwin). У цей період Jefferson Starship записали два успішні альбоми — «Modern Times» та «Wings Of Change», але відпрацьована формула потроху почала себе вичерпувати. До того ж Кантнер запримітив, що почав втрачати лідируючу позицію у гурті і наприкінці 1982 року вирішив записати сольний альбом. Щоправда наступного року він продовжив свою співпрацю з гуртом, але дедалі менше був задоволений своєю роллю у ньому.

Наприкінці 1984 року він виступив разом з формацією Марті Бейліна, пропонуючи добірку з творів Jefferson Airplane, що негайно породило плітки про відродження старої формації. Найбільшого піку ці плітки досягли 1985 року, коли після багатьох суперечок, пов'язаних з правом щодо назви «Jefferson Starship», Кантнер «відкупив» собі півназви. Щоправда, він розраховував на цілу, хоч і не мав великого бажання її використовувати. Це підтвердилось, коли 1986 року Кантнер разом з Бейліном та Кейседі утворили гурт The КВС Band. Аби помститися Кантнеру, його колишні колеги почали виступати як Starship Jefferson, але швидко (1985 року) скоротили назву до The Starship. У цей напружений період гурт залишив Фріберг, проте іншим музикантам вдалось записати альбом «Knee Deep In The Hoopla», який здобув найбільший успіх з часів появи «Red Octopus», а два сингли — «We Build This City» та «Sara» — потрапили на перші місця американського чарту.

Через два роки, вже без Сірса, гурту вдалося завоювати верші позиції по обидва боки Атлантики, коли на синглі з'явився їх твір «Nothing's Gonna Stop Us Now», що походив з фільму «Mannequin». Так під назвою The Starship гурт став одним з найпопулярніших американських виконавців музики середньої течії вісімдесятих років. Проте 1988 року Грейс Слік залишила The Starship, щоб через рік приєднатись до все ж така відродженої Коконеном, Кейседі, Бейліном та Кантнером Jefferson Airplane, а тим часом у The Starship з'явились Бретт Блумфілд (Brett Bloomfield) — бас та Марк Морган (Mark Morgan) — клавішні, які приєднались до Томаса, Болдвіна та Чепіго.

• 1974: Dragon Fly
• 1975: Red Octopus
• 1976: Spitfire
• 1977: Flight Log (1966 −1976)
• 1978: Earth
• 1979: Jefferson Starship Gold
• 1979: Freedom At Point Zero
• 1981: Modern Times
• 1982: Wings Of Change
• 1984: Nuclear Furnniture
• 1991: Greatest Hits (Ten Years & Change 1979—1991)
• 1992: The Collection
• 1993: At Their Best
• 1995: Deep Space — Virgin Sky.