KSLV-1

KSLV-1 — перша південно-корейська ракета-носій. Має два ступені: перший — розроблений російськими інженерами, а другий — власного виробництва.

KSLV-1

Створення, перспективи

Ракета створена Корейським інститутом аерокосмічних досліджень (англ. Korea Aerospace Research Institute, KARI) спільно з авіакомпанією Korean Air і російським космічним Центром імені Хрунічева. За повідомленнями південнокорейських ЗМІ, KSLV-1 на 80 % повторює ракету-носій «Ангара», створювану в НПЦ ім. Хрунічева. Ракета виведе на орбіту супутник масою 100 кг.

3 квітня 2008 — проведені стендові тестування другого ступеня, без фізичного старту ракети. В грудні 2008 — планувалось здійснити перший запуск, який перенесено на липень 2009. За задумом науковців, ракета-носій, з космодрому Наро виведе на орбіту Землі супутник STSAT-2.

25 серпня 2009 року Південна Корея спробувала запустити в космос свою першу ракету-носій KSLV-1 (Korea Space Launch Vehicle-1). Таким чином, Південна Корея мала змогу стати десятою країною, яка запустила супутник з власної території.

Перший розгінний рідкопаливний ступінь ракети виготовлений ​​в Росії НПЦ ім. М. В. Хрунічева і НВО «Енергомаш». Другий твердопаливний ступінь і супутник створені південнокорейськими інженерами на базі власних технологій. Місце запуску — новий південнокорейський космодром Наро, розташований на острові Венародо в провінції Чолла-Намдо на південно-заході Корейського півострова.

Запустивши KSLV-1, Південна Корея може стати десятою країною у світі, що запустила супутник з власної території. Далі космічний центр Наро планує приступити до створення ракети KSLV-2, яка буде повністю складатися з компонентів, виготовлених південнокорейськими інженерами. При цьому планується використовувати досвід, накопичений при взаємодії з російськими фахівцями.

Запуски

25.08.2009 — проведено перший запуск, закінчився невдачею. На борту ракети перебував перший корейський супутник зв'язку. Спочатку повідомлялося, що супутник вийшов на орбіту, правда, нерозрахункову (~360 кілометрів замість 302). Пізніше надійшли повідомлення, що супутник на орбіту не вийшов і згорів в атмосфері. Як причини невдачі вказують збій при відділенні головного обтікача: одна з його стулок залишилася зі ступенем, що призвело до істотного недобору швидкості (~6200 м/с замість першої космічної швидкості).

10.06.2010 — зроблений другий запуск, теж невдалий. Перший ступінь ракети для другого запуску була доставлена 4 квітня 2010 з Ульяновська в корейський порт Пусан. Ракета змогла піднятися за 137 секунд на висоту близько 70 км, потім зв'язок з ракетою було втрачено. Аварія сталася на етапі роботи першого ступеня російського виробництва, за 78 секунд до скидання головного обтічника. Був втрачений супутник STSAT-2B. За записами з бортової відеокамери припускають, що ракета вибухнула.

В офіційному повідомленні ГКНПЦ ім. Хрунічева з цього приводу зазначено, що для з'ясування причин аварії буде створена спільна комісія, до якої увійдуть російські і південнокорейські спеціалісти. Були оприлюднені відеоматеріали аварії. У серпні 2011 року заступник гендиректора ЦНДІМАШ Микола Панічкін коротко розповів про результати роботи спеціальної російської комісії, що вивчала цю аварію. Зі слів Панічкіна, комісія однозначно встановила, що російський ступінь, як в перший раз, не винна, і причиною аварії була помилкова робота другого (через передчасний запуск двигунів другого ступеня), корейського, ступеня. Акт комісії був переданий в Роскосмос.

Третій запуск південнокорейської ракети KSLV-1, через витік в першому ступені відкладений на період з 9 до 24 листопада. Ракета повинна була стартувати 26 жовтня вранці з космічного центру Наро. Однак за кілька годин до запуску під час закачування гелію було виявлено витік в першому ступені, створеної в російському Центрі імені Хрунічева. Це була третя спроба запустити ракету після двох невдалих запусків у 2009 і 2010 роках. В понеділок ході засідання відповідального комітету з підготовки до запуску ракети KSLV-1 було вирішено, що нова спроба запуску ракети відбудеться між 9 і 24 листопада. Запуск відбувся 30 січня 2013 року.

Див. також

  • KSLV-2

Виноски

    Посилання

    Офіційний сайт

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.