Lacoste

Після того як Лакост пішов з тенісу, він заснував компанію La Chemise Lacoste в 1933 разом з Андре Жильє, власником і президентом найбільшої в той час французької трикотажної компанії. Разом вони стали випускати ту саму революційну сорочку з емблемою алігатора, яку створив Лакост і яку він одягав під час тенісних турнірів. Ця емблема стала першим прикладом появи назви бренду на зовнішній стороні предмета одягу. Крім тенісних сорочок, Lacoste випускав сорочки для гри в гольф і вітрильного спорту. У 1951 компанія почала розширюватися і крім білих тенісок приступила до випуску сорочок різних кольорів. У 1952 році сорочки були експортовані в США як «статусний символ професійного спортсмена», що значно вплинуло на одяг вищого класу. У 1963, Бернард Лакост, син Рене Лакост взяв на себе управління компанією. Під управлінням Бернарда компанія досягла стрімкого розвитку. Коли Бернард став президентом компанії, щорічні продажі предметів одягу Lacoste склали приблизно триста тисяч речей. Бренд Lacoste став найпопулярніший в США під час сімдесятих років, коли теніска стала невід'ємною частиною гардеробу стильного молодого чоловіка, і навіть була згадана в книзі Лізи Бірнбаха «Official Preppy Handbook» 1980 року. Компанія також приступила до випуску іншої продукції крім одягу, такої як парфуми, шорти, звичайні і сонцезахисні окуляри, тенісні туфлі, парусинові туфлі, черевики, годинники, а також різні предмети зі шкіри.

У США в сімдесятих і вісімдесятих роках бренди Izod і Lacoste часто стали використовуватися як взаємозамінні, оскільки починаючи з 1950 року компанія Izod випускала одяг під маркою Izod Lacoste для продажу в США. Це партнерство закінчилося в 1993 році, коли Lacoste придбала ексклюзивні права на поширення сорочок під власною маркою в США. У 1980 році була заснована компанія Le Tigre Clothing, що стала американської альтернативою французькому бренду.

На початку 2004 року Бернард Лакост серйозно захворів, і управління компанією взяв на себе його молодший брат і близький соратник протягом багатьох років Майкл Лакост. Бернард помер у Парижі 21 березня 2006 року. У 2006 році Lacoste видала ліцензії на свою торгову марку різним країнам. Так, наприклад, Деванлей володіє ексклюзивними правами на випуск одягу Pentland Brands, на випуск взуття Lacoste, а Samsonite виробляє сумки Lacoste і невеликі аксесуари зі шкіри.

Популярність Lacoste різко зросла завдяки спробі французького дизайнера Крістофа Лемера створити більш сучасний і престижний імідж. У 2005 близько п'ятдесяти мільйонів предметів бренду Lacoste були розпродані в 110 країнах. Увага до бренду зросла завдяки контрактам, які компанія уклала з кількома молодими тенісистами, а саме, із зіркою тенісу Енді Роддіком і Річардом Гаскетом, висхідною зіркою французького тенісу. Lacoste також стала поступово завойовувати свою присутність і у світі гольфу: сорочки Lacoste були на дворазовому чемпіона Хосе Марія Оласабале і шотландському гольфіст Коліне Монтгомері під час змагань. У червні 2007 року з'явився вебсайт Lacoste, націлений на американського покупця. На сьогоднішній день багато артистів хіп-хопу зробили вибір на користь бренду Lacoste, такі як, наприклад, Каньє Вест і репер Кіа Шайн.

На сьогоднішній день 65 % компанії володіє родина Лакост, а 35 % — компанія Деванлей (Devanlay). Компанія Procter and Gamble володіє ліцензією на парфумерну лінію Lacoste. Штаб-квартира компанії Lacoste знаходиться в Парижі. На сьогоднішній день виробничий капітал Lacoste знаходиться у французькому місті Троя, однак право на виробництво одягу доручено різним фабрикам всіх країн світу, включаючи Перу, Марокко та Італію. Після дворічного дослідження Центральноамериканського регіону, компанія Lacoste відкрила провадження у Сальвадорі, в місті Мірамар, зоні вільної торгівлі, для продажу продукції в США. Управління діяльністю компанії в Сальвадорі бере на себе нова місцева дочірня компанія Textil El Salvador.