Legio II Flavia Virtutis

Legio II Flavia Virtutis (II Флавіїв Звитяжний легіон) — римський легіон часів пізньої імперії. Отримав назву на честь 2-ї Флавієвої династії (відома як династія Костянтина).

Legio II Flavia Virtutis
Емблема
На службі 293 — поч. V ст.
Країна Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 800-1200 осіб
Війни/битви Британська кампанія 293-305 років
Оборона Безабди 360 року
Командування
Визначні
командувачі
Констанцій I
Флавій Феодосій
Боніфацій

Історія

Було створено у 293 році (разом з Legio I Flavia Pacis та Legio III Flavia Salutis) за наказом імператора Констанція I задля боротьби проти узурпатора Караузія, що захопив владу у Британії. Сформовано з лімітанів (прикордонних загонів). В подальшому після здійснення вдалого десантування на острові з успіхом діяв проти узурпатора Аллекта, що вбив Караузія. За успішні дії проти узурпаторів нагороджений званням Virtutis (Звитяжний). У Британії залишався до 305 року, діючи проти піктів.

Підтримав імператора Костянтина I у боротьбі за владу. У 312 році підпорядковано дуксу Арморики та Нервії, базуючись на території сучасного півострова Бретань (Франція). Тут відповідав за захист морських кордонів від нападу франкських піратів. Вексиларії легіону допомагали Костянтину I здобути владу у битвах з Максенцієм та Ліцінієм. Після цього основні частини передано на Рейнський кордон.

За імператора Констанція II частини легіону переведено на кордони імперії на Сході. У 360 році разом з Legio II Armeniaca та частиною Legio II Parthica стояв у фортеці Безабда, де зазнав нищівної поразки від персів на чолі із Шапуром II.

У 373 році підпорядковувався Флавію Феодосію, який очолив армію проти узурпатора Фірма у Мавретанії. Деякий час перебував у Цезареї Мавретанській. У 376 році було переведено до м. Телепта.

У 390-х роках (відповідно до Notitia Dignitatum) перебував у провінції Африка, кордони якої захищав від нападу кочовників. Підкорявся коміту Африки. Залишався також й напочатку V ст. У 427 році легіон підтримав Боніфація, який боровся проти Аеція.

В подальшому брав участь у війні з вандалами на чолі із Гейзеріхом, під час якої зазнав суттєвих втрат. Ймовірно перестав існувавти у 430-х роках.

Джерела

  • Hugh Elton: Warfare and the Military; In: Noel Emmanuel Lenski (Hrsg.): The Cambridge companion to the Age of Constantine, Band 13, Cambridge University Press, Cambridge 2006, ISBN 0-521-52157-2, S. 331
  • John B. Bury: History of the Later Roman Empire. From the death of Theodosius I. to the death of Justinian. Band 1, New York 1958 (Nachdruck der Ausgabe von 1923), S. 240ff.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.