Lingua Ignota
Lingua Ignota (з лат. «невідома мова») — одна з перших штучних мов, яку описала в XII ст. абатиса Гільдеґарда Бінгенська. Частково описана в трактаті Гільдеґарди «Lingua Ignota per simplicem hominem Hildegardem prolata», що дійшов до нас у двох манускриптах, що датуються приблизно 1200 р.; це Вісбаденський кодекс та Берлінський манускрипт. Опис представляє собою глосарій зі 1011 слів (здебільшого іменників, але з включенням небагатьох прикметників) даних в «ієрархічному» порядку — на початку слідують слова для Бога, ангелів і святих — з тлумаченнями переважно латиною і в меншій мірі німецькою мовою. У глосарії можна виявити сліди словотворення шляхом словоскладання і за допомогою суфіксів.
Лексика апріорна, однак граматика схожа з латинською.
Мета створення мови залишається нам невідомою. Також не встановлено, чи був хто-небудь, крім Гільдеґарди, знайомий з ним. В 19 ст. деякі вважали, що мова задумувалася як «ідеальна» і універсальний, проте нині вважається, що вона мала залишатися таємною і сприймалася автором як плід божественного натхнення. Так чи інакше, після смерті Гільдеґарди ніхто не зберігав знання про її мову.
Текст на Lingua Ignota
Єдиний текст мовою Lingua Ignota має такий зміст:
O orzchis Ecclesia, armis divinis praecincta, et hyacinto ornata, tu es caldemia stigmatum loifolum et urbs scienciarum. O, o tu es etiam crizanta in alto sono, et es chorzta gemma.
Виділені слова — лексичні одиниці Lingua Ignota, інші ж є латинськими. З п'яти слів лише loifol («люди») входить у згаданий вище глосарій; наявність ще чотирьох — свідчення того, що лексика Lingua Ignota не вичерпувалася 1011 словами.