Штучна мова

Шту́чна мо́ва — це мова, чия фонологія, граматика та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови від мов, які розвивались еволюційно. Штучні мови створюються через багато причин: наприклад, щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу чи з інших естетичних міркувань (вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа) чи для мовних ігор.

Прапор штучних мов, придуманий передплатниками розсилки CONLANG. Прапор представляє собою Вавилонську вежу на тлі ранкового сонця

Також до штучних мов належать спеціалізовані знакові системи для запису необхідної інформації в певних галузях науки і техніки, наприклад, мови програмування.

Станом на 4 січня 2022 року, найпоширенішою штучною мовою з оригінальною літературою є есперанто.

Огляд

Штучні мови поділяються за принципом їхнього створення:

  • мови, створені апріорі — граматика та словниковий запас їхній створюються з нуля, базуючись на уяві автора чи на певних розрахунках;

Прикладом апріорної та експериментальної мови є проєкт "URLCoFi" у Франкфуртському університеті ім. Ґете (Німеччина). На цій побудованій мові, що називається "Jucearm", вміст був розміщений в інтернеті, і в експерименті учасники повинні були знайти якомога більше вмісту мовою в інтернеті за допомогою списку слів. Проєкт мав на меті дослідити, як шукати та знаходити контент в інтернеті, а також обійти проблему "Precision-and-recall"[1] за допомогою побудованої мови.

Наприклад: "Famu siezbu wezä asj ziave ezbemesjaz, suzvazsobe ba lia zeboa fegle wemposowebu fezpe azpuzsaz suz iz wuane pez umodozesj."[2][3]

  • мови, створені апостеріорі — успадковують граматику та словниковий запас від природних мов. Вони також поділяються на
    • схематичні, в яких природний чи частково природний словниковий запас змінюється, щоб відповідати заздалегідь установленим правилам;
    • натуралістичні, де природні слова залишають своє нормальне звучання й написання.

Прикладом апріорної мови є мова Гільдеґарда Бінгенська "Lingua Ignota". Мова заснована на латинській граматиці, і вона розробила близько 1000 неологізмів.[4]

Приклад
Lingua Ignota Український
crizia церква
diveliz диявол
iminois людина

Есперанто вважається загалом схематичною мовою, інтерлінгва розглядається як натуралістична, а новіаль представляють як компроміс між обома видами.

Призначення

За призначенням штучні мови можна поділити на такі типи:

  • Експериментальні мови: створені з метою експериментів у логіці, філософії чи лінгвістиці.
  • Міжнародні допоміжні мови: створені з метою спрощення міжнародного спілкування.
  • Вигадані мови: створені, щоб додати реалізму в вигаданий світ та з метою естетичного чи гумористичного ефекту.

Щоправда, межі між ними доволі розмиті та штучна мова може належати одночасно до кількох різних типів.

Існують мови, розроблені так, аби висловлювати максимум змісту з мінімальною складністю, наприклад, токі пона.

Див. також

Джерела інформації

Посилання
  1. Powers, David Martin (15 грудня 2011). Evaluation: from Precision, Recall and F-measure to ROC, Informedness, Markedness and Correlation (англ.). ISSN 2229-3981. Процитовано 17 серпня 2020.
  2. LernBar Player. lernbar.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
  3. Goethe-Universität —. www.studiumdigitale.uni-frankfurt.de. Процитовано 17 серпня 2020.
  4. Higley, Sarah (2007). Hildegard of Bingen’s Unknown Language: An Edition, Translation, and Discussion (Англійська). New York: Palgrave Macmillan. с. 246.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.