M39 EMR

Марксманська гвинтівка M39 EMR
	; Американський морський піхотинець сил ССО Корпусу морської піхоти з марксманською гвинтівкою M39 EMR
Тип:	марксманська гвинтівка
Походження:	США
Історія служби
Термін використання	2008 — по т.ч.
Війни	Війна в Афганістані; Війна в Іраку
Історія виробництва:
Виробник	Sage International
Виготовлено	2008 — по т.ч.
Вартість	$3 930,17 00
Характеристики
Маса	7,5 кг
Довжина	1 122 мм
Довжина ствола, мм:	559 мм
Обслуга	1
Тип боєприпасу	7,62×51 мм НАТО
Калібр	7,62 мм
Механізм	відведення порохових газів, поворотний затвор, напівавтомат
Бойова скорострільність	60 постр/хв.
Дульна швидкість	865 м/с
Прицільна дальність	777 м
Максимальна дальність	3 726 м
Тип боєпостачання	магазин на 20 набоїв
Приціл	відкритий; оптичний приціл M8541
	M39 EMR у Вікісховищі

M39 EMR (англ. M39 Enhanced Marksman Rifle) — 7,62-мм американська самозарядна марксманська гвинтівка, що перебуває на озброєнні морської піхоти США з 2008 року. Гвинтівка є глибокою модернізацією класичної гвинтівки M14, що з початку 1960-х років перебувала на озброєнні Збройних сил США, та за своїми характеристиками подібна до Mk 14 EBR. З 2012 року заміняється на M110 SASS.[1]

Компонентна будова марксманської гвинтівки M39 EMR

Історія створення та служби

У листопаді 1992 року Командування систем Корпусу морської піхоти видало замовлення на необхідність розробки удосконаленої зброї для спеціалістів снайперської підтримки (SSTW), марксманів. За задумом визначалося створення штатної зброї для підтримки снайперської гвинтівки M40A1 в команді «Скаутський снайпер» для ведення стрільби на близьких відстанях та для швидкого напівавтоматичного турбуючого вогню. На той момент цю роль виконувалася напарником снайпера, що озброювався штатною гвинтівкою M16A2, який не міг монтувати оптику або приціли нічного бачення і використовував боєприпаси НАТО 5,56 × 45 мм, що було занадто неточним для цієї ролі. Попередньо в допоміжної ролі підтримуючої гвинтівки морські піхотинці використовували M14, але вона була не настільки влучна, як гвинтівки з ковзним затвором і не могла вписатися в логістичну систему корпусу морської піхоти. Вимоги до зброї снайперського напарника становили: вести прицільну стрільбу по цілях на відстань до 600 метрів, використовувати боєприпаси, взаємозамінні з M40A1, мати змогу встановлювати прилад безшумної та безполум'яної стрільби та оптичні прилади та повноцінно виконувати роль підтримки снайпера. Навіть незважаючи на те, що M14 спочатку не підходила, творці гвинтівки продовжували її вдосконалювати і розробляли версії як «проміжні заходи». Зрештою кульмінацією їхньої роботи стала марксманська гвинтівка M39 Enhanced Marksman.

Ведення вогню з гвинтівки з будинку. 2012

M39 EMR, завдяки своєму походженню, має багато аналогічних властивостей та конструкційних особливостей з M14. Принцип дії — напівавтоматичний, заснований на відведенні порохових газів з каналу ствола, зброя пристосована під стандартний набій 7,62×51 мм НАТО. M39 EMR була розроблена для використання снайперськими парами морської піхоти США і почала заміняти гвинтівку M14 DMR у цій же ролі, починаючи з 2008 року. Гвинтівка застосовувалася під час бойових дій при американському вторгненні до Афганістану та до Іраку.

Див. також

Примітки

Lamothe, Dan (17 березня 2011). Corps fielding new semi-automatic sniper rifle. Marine Corps Times. Архів оригіналу за липень 14, 2011. Процитовано 18 березня 2011.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Lamothe, Dan (17 березня 2011). Corps fielding new semi-automatic sniper rifle. Marine Corps Times. Архів оригіналу за липень 14, 2011. Процитовано 18 березня 2011.