Machine Head (гурт)

Machine Head — американський метал-гурт з Окленда, штат Каліфорнія[4][5]. Гурт заснували 12 жовтня 1991 року[6] Робб Флінн і Адам Д'юс. Machine Head вважають одним із перших гуртів нової хвилі американського хеві-металу[7][8]. Поточний склад Machine Head включає Флінна, басиста Джареда МакЕхерна, гітариста Вацлава Кілтика та барабанщика Метта Елстона. Д'юс, гітаристи Логан Мадер, Ару Люстер та Філ Деммель, а також барабанщики Тоні Костанца, Кріс Контос та Дейв Макклейн - колишні члени колективу; В даний час Мадер і Контос гастролюють з колективом в рамках 25-річного туру свого першого альбому "Burn My Eyes" (1994).

Machine Head
Гурт під час концерту в Цюриху. Зліва направо: Філ Деммел, Дейв МакКлейн, Робб Флінн і Адам Д'юс.
Основна інформація
Жанр Грув-метал[1][2]
Треш-метал, Ню метал- (1999-2001)[3]
Роки 1991 — дотепер
Країна  США
Місто Окленд, Каліфорнія
Мова Англійська
Лейбл Roadrunner Records, Nuclear Blast (з 2013)
Склад Робб Флінн
Дейв МакКлейн
Філ Деммел
Джаред МакІчерн
Колишні
учасники
Логан Мейдер
Ару Ластер
Тоні Костанза
Кріс Контос
Волтер Райан
Адам Д'юс
Інші
проєкти
Sylosis, Forbidden, Vio-lence, Sacred Reich
Офіційний сайт

Machine Head (гурт) у Вікісховищі

Історія

Формування і Burn My Eyes (1991—1996)

Гурт заснували 12 жовтня 1991 року в Окленді вокаліст/гітарист Робб Флінн і бас-гітарист Адам Д'юс. Флінн пішов із гурту Vio-lence після бійки між членами гурту та місцевої банди. До гурту приєдналися гітарист Логан Мейдер і барабанник Тоні Костанза[9]. Назву гурту придумав Робб Флінн, тому що вона «звучить кльово», незважаючи на поширену думку, що вона прийшла з однойменного альбому Deep Purple[10].

The More Things Change… і The Burning Red (1997—2000)

Після туру на підтримку альбому Burn My Eyes музиканти повертаються в студію для запису другого альбому The More Things Change. Альбом вийшов 25 березня 1997 року і одразу ж дебютував під номером 138 в Топ 200 журналу Billboard[11].

Supercharger і Through the Ashes of Empires (2001–2005)

Гурт закінчив гастролі в програмі The Burning Red і вступив у студію з продюсером Джонні К, щоб записати Supercharger. Дебютувавши під номером 115 на Billboard 200, альбом був випущений 2 жовтня 2001 року. Альбом зустрічався з тією ж критикою, що і The Burning Red, особливо для постійно присутнього реп-вокалу. Рецензент Blabbermouth.net Борівой Кргін заявив, що Supercharger ", ймовірно, розчарує всіх, хто очікує, що квартет Bay Area повернеться до ультра-тестостерону звуків своїх перших двох альбомів".

Гітарист Філ Деммель виступав з керівником Machine у ​​2009 році.

Machine Head випустили сингл для "Crashing Around You", а також музичне відео. Відео було оприлюднено через кілька тижнів після атак 11 вересня, і його заборонили на MTV для зображень падіння будівель. Roadrunner Records, сподіваючись отримати неабиякий прибуток від рекламних альбомів, відмовився від фінансування групи, внаслідок чого Machine Head залишив лейбл. У той же час група виїжджала з Roadrunner, Люстер відійшов від гурту через різницю в музичних смаках.

До 2002 року Machine Head продала понад 1,3 мільйона альбомів у всьому світі, а загальний Supercharger (міксований Коліном Річардсоном) продовжував продати 250 000 примірників у всьому світі, що було їх найменшим проданим альбомом на сьогоднішній день.

The Blackening (2006–2010)

Шостий студійний альбом Machine Head під назвою The Blackening був випущений у Північній Америці 27 березня 2007 року. Він увійшов до Billboard 200 під номером 53, найвищою позицією чартів для групи на той час, за перший тиждень продажів - 15 000 копій. Він також увійшов до топ-20 у кількох європейських країнах. Робб Флінн заявив під час інтерв'ю, що група є шанувальниками Rush та отримала великий вплив від свого альбому A Farewell to Kings під час створення The Blackening.

Альбом отримав позитивні відгуки від музичних критиків, деякі визнали його найкращим металевим альбомом 2007 року. Рецензент Blabbermouth.net Дон Кей оцінив альбом 9,5 з 10, сказавши, що Blackening є "одним з найчистіших, найтонших, найпотужніших виразів" сучасного хеві-металу, що вийшов і порівняв його з альбомом "Muster of Puppets" 1986 року групи Metallica, а редактор Allmusic Том Джурек назвав альбом "перевершеною люттю". Критик "Ролінг Стоун" Енді Грін відреагував загалом негативно, оскільки був незадоволений піснями, що тривали понад десять хвилин.

Machine Head гастролювали у Північній Америці з Lamb of God, Trivium та Gojira на початку 2007 року, щоб просувати The Blackening, і, пізніше, з гуртами Megadeth та Heaven & Hell у квітні 2007 року. Під час європейського турне група виступила на Download Festival у Донінгтонському парку. Незабаром гурт оголосив про спільне хедлайнерське турне по Японії, Європі та Австралії під назвою "Чорний хрестовий похід" з жовтня по грудень того ж року разом з іншими гуртами включно з Trivium, Arch Enemy, DragonForce (лише Європа) та Shadows Fall (лише Європа). 12 червня 2007 року на преміях Metal Hammer Golden Gods Awards група виграла нагороду за "Найкращий альбом", а Флінн отримав нагороду "Золотий Бог". Machine Head виграв найкращий альбом на Kerrang! Нагороди 2007 року і далі були обрані Альбом Десятиліття Metal Hammer у 2010 році. Група прийшла на зміну Bullet For My Valentine, що підтримує шоу "Wembley Stadium Metallica" 8 липня 2007 року, оскільки вокаліст групи Bullet For My Valentine Метт Так потребував тонзилектомії. Machine Head також відвідали Північну Америку з Hellyeah, Nonpoint та Bury Your Dead на початку 2008 року. Machine Head завершили черговий світовий тур, де вони зіграли в Бенгалуру, Індії, Ізраїлі та Дубаї, США. у березні 2008 р.

Музичний стиль і впливи

Музика Machine Head поєднує у собі багато жанрів, серед яких треш-метал, грув-метал та хеві-метал[12]. На гурт вплинули такі колективи як Metallica, Exodus, Slayer та Testament, грув-метал гурти Pantera та Exhorder, та гранджеві Nirvana, Soundgarden та Alice in Chains[13], також помітний вплив гуртів з 70-х, таких як Judas Priest, Iron Maiden, Rush та Black Sabbath.

Їхні перші альбоми Burn My Eyes та The More Things Change… є грув-металом, на основі трешу, який грають Pantera та Exhorder. Альбоми відзначаються брутальним та технічним драммінгом Кріса Контоса та Дейва Макклейна[14][15]. Гурт змінив музичний напрямок у альбомах The Burning Red та Supercharger, де можна почути ню-метал та альтернативний метал. Головними особливостями альбомів є тексти у стилі реп від Робба Флінна та спрощені гітарні рифи. Така зміна напрямку викликала чимало критики з боку прихильників гурту, оскільки ню-метал був дуже популярний у той час[16][17][18][19].

Machine Head повернулися до свого трешового грув-метал коріння у альбомі Through the Ashes of Empires, який став достатньо успішним. Для свого наступного альбому, The Blackening, Machine Head ускладнили структуру та технічне виконання своїх композицій, хоча звук залишився схожим на перші альбоми[20][21]. Unto the Locust відзначається важкими та швидкими рифами від Робба Флінна та Філа Деммеля, яких підтримують швидкі та складні ударні Дейва Макклейна. Також це перший альбом гурту, де можна почути бласт-біт[22]. Робб Флінн використовує різні вокальні техніки, з-поміж яких «чистий вокал», скримінг та гроул[23].

7 листопада 2014 року відбувся реліз восьмого студійного альбому Machine Head під назвою Bloodstone & Diamonds, який став першим записом за участю нового басиста Джареда МакІчерна. В 2016 випустили сингл Is There Anybody out There?. І в 28 січня 2018р випустили альбом Catharsis І після закінчення туру в листопаді покинули гурт Дейв Макклейн і Філ Деммел...

Учасники гурту

Поточні учасники
Колишні учасники
  • Логан Мейдер — гітара (1992—1998)
  • Ару Ластер — гітара (1998—2002)
  • Тоні Костанза — ударні (1992—1994)
  • Кріс Контос — ударні (1994—1995)
  • Волтер Райан — ударні (1995)
  • Адам Д'юс бас-гітара, бек-вокал (1992 — 2013)

Схема

Примітки

  1. Machine Head - Through the Ashes of Empires (англійською). Globaldomination.se. Архів оригіналу за 22-08-2013. Процитовано 17-7-2011.
  2. Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives — Machine Head
  3. Stefano Magrassi. Machine Head - The Blackening. Rockline.it. Архів оригіналу за 22-08-2013. Процитовано 17-7-2011.
  4. Strong, Martin C. (20 жовтня 1998). The Great Rock Discography (page 16). Crown Publishing. ISBN 0-8129-3111-4.
  5. Larkin, Colin (1995). The Guinness Encyclopedia of Popular Music (page 2655). Guinness Publishing. ISBN 1-56159-237-4.
  6. Machine Head. Machinehead1.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 22 жовтня 2011.
  7. 'New Wave Of American Heavy Metal' Book Documents Over 600 Bands. Blabbermouth.net. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 27 квітня 2008.
  8. Shoegazer ross. LAMB OF GOD - Burn The Priest. Metal Express Radio. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  9. Wiederorn, Jon (May 2007). Machine Head: Through the Ashes. Revolver Magazine.
  10. Neff, Troy. Dave McClain interview by Troy Neff. The Entertainment Nexus. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 лютого 2008.
  11. Artist chart history. Billboard charts. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 23 лютого 2008.
  12. Machine Head. Guitarmasterclass.net. 27 червня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 9 серпня 2013. (англ.)
  13. Interview Machine Head - Robb Flynn (part 2). YouTube. 7 січня 2011. Процитовано 15 квітня 2012.
  14. Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives - Machine Head - Burn My Eyes - Reviews. The Metal Archives. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  15. Machine Head - The More Things Change... (album review). Sputnikmusic. 28 вересня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  16. The Burning Red — Machine Head. Allmusic.
  17. No Life 'til Metal - CD Gallery - Machine Head. Nolifetilmetal.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  18. Machine Head - The Burning Red Review - Thrashpit.com. Rocknworld.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 серпня 2013.
  20. comments policy  158  comments posted. The Blackening Review | Machine Head | Compact Discs | Reviews @. Ultimate-guitar.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  21. Machine Head. Guitarmasterclass.net. 27 червня 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  22. Hitler, Crack (19 вересня 2011). Wank Ryan: Machine Head - Unto The Locust [7/10]. Frankryanblog.blogspot.in. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  23. Unto The Locust Review | Machine Head | Compact Discs | Reviews @. Ultimate-guitar.com. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.