Manchester Mark 1

Manchester Mark 1 (у перекладі українською — «[Прототип] номер один, манчестерський», скор. Mk. 1)[1] або Manchester Automatic Digital Machine чи MADM[2] (у перекладі — «Манчестерська автоматична цифрова машина») — один з перших[3] повністю електронних комп'ютерів із зберіганням в оперативній пам'яті програми, що практично реалізувало архітектуру фон Неймана. Проект був санкціонований Міністерством оборони Великої Британії й фінансувався Міністерством постачання з Державного бюджету країни для використання в рамках ядерної програми Великої Британії. Ця машина була першою ЕОМ у світі, у якій використовувався у ролі носія інформації магнітний барабан[4].

Manchester Mark 1

Історична довідка

Можливість практичної реалізації комп'ютера архітектури фон Неймана у значній мірі обумовлювалась можливостями використання відповідної оперативної пам'яті. Манчестерська мала експериментальна машина (SSEM) Університету Манчестера була першою у світі ЕОМ, що зберігала програму у пам'яті. Машина, у якій роль оперативної пам'яті виконували електронно-променеві трубки Вільямса, продемонструвала ефективність такого підходу одразу ж після запуску першої програми у липні 1948[5]. До цього часу електронні комп'ютери програмувались шляхом зміни конфігурації кабелів чи крос-панелей. Наприклад, перепрограмування ЕОМ ENIAC могло тривати декілька днів[6]. Комп'ютери, що зберігали інструкції у пам'яті розроблялись та досліджувались й іншими науковцями, а саме: Pilot ACE у Національній фізичній лабораторії (Велика Британія), EDSAC в Кембриджському університеті та EDVAC в американських збройних силах[2]. SSEM і Mark 1 відрізнялись від інших ЕОМ того часу застосуванням трубок Вільямса а не пам'яті на ртутних трубках[2].

Комп'ютер Manchester Mark 1 в Манчестерському університеті було створено одразу за SSEM і запущено у роботу до квітня 1949 року, а вже до початку літа співробітники університету використовували новий комп'ютер для різноманітних обчислень. У ніч 16—17 липня 1949 року Mark 1, визначаючи послідовність чисел Мерсенна, вперше пропрацював безперервно 9 годин без жодної помилки.

До жовтня 1949 року був значною мірою перероблений; отримав пристрої для читання і запису перфострічки, а також можливість вводу-виводу з магнітного барабана під час роботи програми (у первісного квітневого варіанту машини, для читання з барабану оператору потрібно було зупинити виконання програми і вручну, за допомогою приладової панелі, пересилати дані з барабана у пам'ять комп'ютера).

Як і попередній комп'ютер Університету Манчестера (SSEM), Mark 1 використовував пам'ять на основі електронно-променевих трубок Вільямса.

В кінці 1950 року університетський Mark 1 було розібрано і у 1951 його місце зайняв наступник — перший у світі комерційний комп'ютер Ferranti Mark 1.[7]

Наступною у серії електронних обчислювальних машин Манчестерського університету була запущена у роботу в травні 1954 року модель «MEG» (від англ. Megacycle Engine), що працювала уже з числами з плаваючою комою, оснащувалась оперативною пам'яттю на магнітних осердях (замість трубок Вільямса) і яка стала прототипом для створення серійної комерційної моделі «Mercury»[4][2].

Операційно-технічні характеристики
  • Обладнання у приміщення мало протяжність близько 17 метрів у довжину
  • Було використано 4050 тисяч електровакуумних ламп
  • У роботі обладнання брало участь приблизно 3 тисячі електромеханічних реле
  • Оперативна пам'ять вміщала 96 40-бітних слів (4 трубки Вільямса)
  • Магнітний барабан мав місткість 1024—4096 40-бітних слів
  • Процесор міг виконувати 30 інструкцій (26 у квітневому варіанті), мав акумуляторну архітектуру, час виконання однієї інструкції становив 1,8 мс (але дія множення виконувалась значно повільніше залежно від розрядності операндів).
  • Споживана потужність 25 кВт.

Mark 1 проводив обчислення з точністю до 23 значущих цифр і при цьому виконував операцію додавання за 3 секунди, а ділення за 12 секунд.

Див. також

Примітки
  1. «Mark» у назві ЕОМ — не є назвою, а є стандартним позначенням, прийнятим у Збройних силах Великої Британії (переважно на флоті, але й в інших родах віськ також) для стандартизації й офіційного найменування озброєння та військової техніки, та й взагалі будь-якої продукції військового призначення. У даному випадку, назва вказує на те, що даний зразок є першим у своїй серії.
  2. Lavington, Simon (1998). A History of Manchester Computers (вид. 2nd). The British Computer Society. ISBN 978-1-902505-01-5.
  3. першою була Манчестерська мала експериментальна машина
  4. Flamm, Kenneth. Creating the Computer: Government, Industry and High Technology. (англ.) — Washington, D.C.: Brookings Institution, 1988. — P.138-143 — 210 p. — ISBN 0-8157-2849-2.
  5. Enticknap, Nicholas (1998). Computing's Golden Jubilee. Resurrection (The Bulletin of the Computer Conservation Society) 20. ISSN 0958-7403. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 10 лютого 2016.
  6. Early Electronic Computers (1946–51). University of Manchester. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 16 листопада 2008.
  7. The Manchester Mark 1 (Digital 60) (англ.). The University of Manchester. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 червня 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.