Носій даних

• мікроносії візуальної інформації;
• паперові носії;
• відеоносії;
• магнітні носії;
• перфоносії;
• електронні носії.

Цифрові носії інформації — компакт-диски, дискета, карти пам'яті

Аналогові носії інформації — магнітна стрічка на котушці і всередині компакт-касети

За формою сигналу, який використовується для запису та зчитування даних, розрізняють

• аналогові;
• цифрові носії.

Для перезапису інформації з аналогового носія на цифровий чи навпаки необхідно застосовувати аналого-цифрове чи цифро-аналогове перетворення сигналу.

За призначенням розрізняють носії:

• для використання на різних пристроях (CD, DVD, аудіо- та відеокасети);
• вмонтовані у певний пристрій (Наприклад, USB-флешки — власне накопичувачем вважається флеш-пам'ять, а пристроєм зчитування-записування можна вважати контролер флеш-пам'яті та інші електронні схеми всередині пристрою, що становлять єдиний прилад — флешку, яка придатна для багаторазового використання, у тому числі на різних ПК).

• Постійні запам'ятовувальні пристрої (ПЗП), вміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). Такий пристрій в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації.
• Записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R, DVD-R, DVD+R, BD-R). Слід зазначити, що деякі оптичні диски не дозволяють фізично видаляти дані, проте є можливість «дописувати» нові, у тому числі модифікувати файлову систему (зазвичай, CDFS), що дозволяє приховати вже наявні дані, але не видаляє їх фізично з носія. Деякі програвачі можуть не «бачити» додаткові сесії даних (доданих чи «видалених» попередніх даних) на відміну від ПК, тому це слід враховувати для забезпечення сумісності між пристроями.
• Перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE, DVD-RAM, магнітна стрічка тощо).
• Оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки. Швидкі, але дорогі ОЗП (SRAM, статичні ОЗП) будуються на основі тригерів, повільніші, але дешеві різновиди (DRAM, динамічні ОЗП) будуються на основі конденсаторів. В обох видах оперативної пам'яті інформація зникає після вимкнення від джерела струму. Більше того, динамічні ОЗП потребують періодичного оновлення вмісту — регенерації.

• перфораційні (з отворами або вирізами) — перфокарта, перфострічка;
• магнітні — магнітна стрічка, магнітні диски;
• оптичні — оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc;
• магнітооптичні — магнітооптичний компакт-диск CD-MO;
• електронні (використовують ефекти напівпровідників) — карти пам'яті, флеш-пам'ять.

• дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски, гнучкі диски);
• стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки);
• барабанні (магнітні барабани);
• карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-карти).

• високошвидкісні (SSD, DVD-RAM, RAM, сучасні HDD[1], кеш-пам'ять процесора);
• середньої швидкості (Більшість оптичних дисків, флешки, карти пам'яті);
• низькошвидкісні (Floppy, перфокарти, аудіокасети, відеокасети).

• малої ємності (Floppy, кеш-пам'ять, перфокарти, смарт-карти);
• середньої ємності (сучасні флеш-картки, CD, DVD);
• великої ємності (HDD, SSD, деякі види оптичних дисків, стрічкові накопичувачі).

• штучні (усі сучасні пристрої збереження даних);
• природного походження (стіни в печерах з написами — їх теж можна вважати носіями даних).

• для нетривалого збереження даних (кеш-пам'ять, RAM);
• для звичайних потреб (SSD, Flash-пам'ять, оптичні диски);
• для тривалого збереження (перфокарти, паперові носії, HDD, більшість сучасних SSD, аудіокасети і відеокасети за належного зберігання).

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребує спеціальних пристроїв — наприклад паперові носії.