Mansyu Ki-79

Літак Nakajima Ki-27, який непогано зарекомендував себе під час японсько-китайської війни, на початок війни на Тихому океані вже безнадійно застарів. Було прийняте рішення розробити на його базі навчальний літак для заміни застарілих біпланів Tachikawa Ki-9 та Tachikawa Ki-17, а також Tachikawa Ki-55. 225 літаків було переобладнано в навчальні з модифікацій Ki-27b та Ki-27-KAI. Але виробничі потужності заводів Nakajima були зайняті випуском нових винищувачів Nakajima Ki-43, тому випуск навчальних літаків перенести в Маньчжурію, на фірму «Mansyu».

Інженери фірми Mansyu у 1942 році розробили на базі Ki-27 навчальний літак, який отримав назву Ki-79. Основною відмінністю цього літака від прототипу було використання менш потужного двигуна Hitachi Ha-13a потужністю всього 510 к.с., оскільки фірма Nakajima не могла задовольнити потреби у двигунах Nakajima Ha-13. Внаслідок цього швидкість зменшилась до 340 км/г (на 135 км/г порівняно з прототипом Ki-27 KAI).

Одразу було розроблено два варіанти літака - одномісний тренувальний Ki-79a та двомісний навчально-тренувальний Ki-79b. Обидва варіанти літака були суцільнометалевими низькопланами з шасі, яке не складалось. Кабіна була відкритою.

У 1944 році, коли Японія стала гостро відчувати брак ресурсів, зокрема, дюралю були випущені спрощені варіанти літака, які отримали позначення Ki-79с і Ki-79d відповідно. В них використовувався сталевий каркас, обшитий авіаційною деревиною. На літаки встановлювались дешевші двигуни Hitachi Ha-23 22/24, внаслідок чого швидкість зменшилась до 280 км/г.[1]

Всього було випущено близько 1500 літаків усіх модифікацій.

• Ki-79a — одномісний тренувальний літак
• Ki-79b — двомісний навчально-тренувальний літак
• Ki-79c — одномісний тренувальний літак, спрощений варіант Ki-79a
• Ki-79d — двомісний навчально-тренувальний літак, спрощений варіант Ki-79b

Оскільки літаки Ki-79 випускались у значних кількостях, ними були переоснащені льотні школи в Сендаї та Тачіраї, а також Академія армійської авіації. Наприкінці війни частина літаків Ki-79 використовувалась для атак камікадзе, оскільки курсантам льотних шкіл не треба було перевчатись на інші літаки.

Оскільки Ki-79 випускались в Харбіні в Маньчжурії, велика кількість їх була захоплена радянськими військами і згодом передана у навчальні підрозділи ВПС Китаю. Як інструкторів використовували полонених японських льотчиків. Літак прослужив у ВПС Китаю до початку Корейської війни.

Також певна кількість літаків була захоплена на територіях, окупованих Японією - Філіппінах, Яві, Суматрі, Сінгапурі, де вони також використовувались як навчальні.

На даний час один вцілілий екземпляр Ki-79 знаходиться в музеї збройних сил Індонезії в Джакарті[2].

• Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)

• Nakajima Ki-27