Mars (1561)

Mars (також відомий як швед. Makalös — незрівняний та швед. Jutehataren — ненависник данців) — шведський флагманський галеон флоту короля Еріка XIV Васа. Найбільший корабель на Балтиці XVI ст.[1]

«Марс»
«Mars»
Бій флагманів "Der Engel" і "Mars". Худ. Ганс Бордт. 1901
Служба
Тип/клас Галеон
Держава прапора Королівство Швеція
Належність Королівський військовий флот Швеції (Kungliga flottan)
Корабельня корабельня Birkenes
Закладено 1561
Спущено на воду 1563
Виведений зі складу флоту 31 травня 1564 затонув
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1800 тонн , 700 ластів
Довжина бл. 80 м
Осадка макс.
Технічні дані
Екіпаж 340 моряків, 16 офіцерів, бл. 340 солдат Seesoldaten
Озброєння
Артилерія гармат: 2×48-фунтові • 2×36-фунтова • 9×24-фунтових • 4×9-фунтові • 20×6-фунтових • 6×3-фунтових • 50 малих гармат

Історія
Союзні кораблі атакують «Марс». Франц Гоґенберґ. 1586

Галеон (королівський корабель швед. regalskeppet) згідно королівської програми 1558 будівництва великих кораблів збудував корабел Гольґер Олссон на корабельні у Біркенес північніше Кальмару (1561-січень-серпень 1563). Ерік XIV Васа даним кораблем хотів справити враження на ворогів і контролювати Балтику. Не збереглось достовірних даних про розміри корабля. Він був озброєний 173—107 гарматами. По водотоннажності він у майже 1,5 рази перевищував відомий шведський флагман Vasa.

Незабаром «Mars» взяв участь у Війні трьох корон (Першій північній війні, 1563—1570). Проти флоту Швеції виступив союзний флот Данії, Любеку і Речі Посполитої. Флот Швеції з 37 кораблів (16 великих кораблів) під командою Якоба Багге вийшов в море, щоб 30 травня 1564 зустрітись з флотом Данії (16 великих кораблів) адмірала Герлуфа Тролле і флотом Любека (10 великих кораблів) адмірала Фрідріха Кнебеля. Першого дня шведи нанесли пошкоджень ворожим кораблям. Зранку шведи атакували ворогів з попутним вітром, «Марс», «Елефант», «Фінска Сван» вирвались вперед, але напрям якого змінився, надавши перевагу союзному флоту. Зрештою в оточенні ворожих кораблів опинився «Mars», який потопив один любекський корабель, пошкодив декілька данських. Але «Mars» взяли на абордаж «Fuchs» і флагман флоту «Engel» з Любеку, данський «Byens Løffue». Під час жорстокого бою «Mars» загорівся і Багге вирішив здатись. Частина екіпажу (до 100 моряків) перейшла на «Engel». В час грабежу моряками з Любеку вибухнула крюйт-камера і «Mars» затонув приблизно з 800—1000 любекськими, данськими, шведськими моряками.

Віднайдення корабля

19 серпня 2011 дослідний корабель «Ocean Discovery» віднайшов рештки «Марсу»[2] на глибині 75 м[3][4]. Підняли бронзові гармати, срібні монети 1563 року, що опосередковано підтверджувало дані про те, що «Mars» перевозив кошти для найму німецьких ландскнехтів.

Примітки
  1. Sensationellt vrakfynd i Östersjön (шв.)
  2. Схема решток корабля
  3. Mars (шв.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
  4. «Ocean Discovery» (англ.)

Джерела
  • Karl Ludwig Friedrich Gödeke: Grundriss zur Geschichte der deutschen Dichtung aus den Quellen, Bände 1-2, Dresden, Verlag Ehlermann, 1862
  • Gustav Freytag: Gesammelte Werke, Band 18, Kapitel 7: Besiedelung des Ostens — Vom Bord der Hansen, S. 233 ff., Outlook Verlagsgesellschaft, Bremen, 2012
  • Bernhard Hagedorn: Die Entwicklung der wichtigsten Schiffstypen bis ins 19. Jahrhundert mit 16 Abb. und 28 Lichtdrucktafeln, (Veröffentlichungen des Vereins für Hamburgische Geschichte, Band 1), Berlin: Curtius, 1914
  • Andrew Critchton: Scandinavia, ancient and modern: being a history of Denmark, Sweden and Norway, Verlag Oliver & Boyd, Edinburgh (UK)
  • Jason Edward lavery: Germany´s northern Challenge: the Holy Roman Empire and the Scandinavian struggle for the Baltic, 1563—1576
  • Gary Dean Peterson: Warrior Kings of Sweden: The Rise of an Empire in the Sixteenth and Seventeeth Century, Princeton University Press & The American-Scandinavian Foundation, 1940
  • Swedish Naval Administration: 1521—1721: Resource Flows and Organisational Capabilites, Koninklijke Brill NV, Niederlande, 2010
  • C. Ekman: The Mariner´s Mirror Vol 25, 1939
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.