McCartney

Майже весь матеріал альбому був записаний у домашній студії звукозапису Маккартні. Пол сам зіграв на всіх інструментах — бас-гітарі, акустичній й електрогітарі, барабанах, фортепіано, органі, мелотроні, іграшковому ксилофоні, «bow and arrows» — і записав інструментальні партії методом багаторазового накладення. Лише в запису вокальних партий йому допомогла дружина Лінда[1].

McCartney характеризується сирим, «невідполірованим» звучанням і здається мінімалістським, особливо у порівнянні з останніми платівками «Бітлз». У композиціях альбому відчувається тяга Пола до ранньої рок-музики — американської («Oo You») i британської, з елементами стилю скіфл («Man We Was Lonely»). Хоча альбом містить кілька не дуже вдалих композицій, на ньому є і такі пісні, як «Junk» (укр. Покидьки), «Every Night» (укр. Щоночі) і «Maybe І'm Amazed» (укр. Напевно, я вражений) — на думку критиків, найкращі пісні альбому[1]. «Maybe І'm Amazed», фортепіанна любовна балада, присвячена Лінді, стала класикою Маккартні й неодноразово виконувалася їм на концертах. Маккартні говорив, що Лінда допомогла йому повірити в себе й побороти депресію через розпад «Бітлз» — саме про це він співає у цій пісні. Вона заняла 338 місце у списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.

Після випуску альбому Джордж Гаррісон назвав пісні «Maybe І'm Amazed» i «That Would Be Something» «чудовими», а решту — «недурними».

Критики зустріли альбом без ентузіазму, помітивши в ньому свідчення творчої й душевної кризи музиканта. Однак публіка відреагувала інакше — альбом мав комерційний успіх, зайнявши в хіт-параді Великої Британії 2-е місце (на перше місце його не пустив бестселер того часу, альбом Bridge Over Troubled Water гурту Simon and Garfunkel), а в США він 23 травня на три тижні вийшов на перше. За один місяць американський тираж альбому склав один мільйон екземплярів[1].

Фотографія на звороті обкладинки альбому[2], зроблена Ліндою, на якій Пол зображений зі своєю донєю-немовлєю Мері (англ. Mary McCartney, нар. 28 серпня 1969 р.), демонструє наскільки змінилися погляди Маккартні — ще 2 роки тому він різко спростовував будь-які чутки про можливе одруження зі своєю тодішньою подругою Джейн Ешер, а тепер з'явився перед публікою щасливим батьком[1].

Усі пісні написано Полом Маккартні.

1. The Lovely Linda — 0:44
2. That Would Be Something — 2:39
3. Valentine Day — 1:40 (інструментал)
4. Every Night — 2:32
5. Hot as Sun/Glasses — 2:07
   • Інструментал «Hot as Sun» — одна з ранніх композицій Маккартні, складена у 1959, коли від брав учать у гурті Quarrymen.
   • На початку «Glasses» Маккартні «видуває» ноти по краях кришталевих келихів, а потім іде фрагмент його пісні «Suicide».
6. Junk — 1:55
   • Написано в 1968 в Індії, де Бітлз вивчали трансцендентальну медитацію. Цю пісню передбачалося включити в один з пізніх альбомів Бітлз.
7. Man We Was Lonely — 2:57
8. Oo You — 2:49
9. Momma Miss America — 4:05
   • Первісна назва — «Rock 'n' Roll Springtime».
10. Teddy Boy — 2:23
    • Написано в 1968 в Індії і записано Бітлз для альбому Let It Be, але не потрапила туди.
11. Singalong Junk — 2:35
    • Інструментальна версія «Junk».
12. Maybe I'm Amazed — 3:51
13. Kreen-Akrore — 4:15 (інструментал)
    • Крін-Акрор (Panará) — плем'я лісових індіанців, які живуть у басейні Амазонки, Бразилія.

• Spitz, Bob (2005) The Beatles, Видавництво «Little Brown», ISBN 0316803529 (англ.)

1. Журнал «Студенческий меридиан», спеціальне видання «The Beatles», №7—8, липень 1991, ISSN 0321-3803, с. 57, 60. (рос.)
2. Зворот платівки

• Інформація про альбом McCartney на фан-сайті «Бітлз» JPGR.co.uk (англ.)
• Рецензія Георгія Старостіна (12/15) (англ.)