Miomantis caffra

Miomantis caffra — вид богомолів родини Mantidae, представник роду Miomantis, що мешкає в Африці, а також поширився до Нової Зеландії та виявлений на південному заході Європи.

?
Miomantis caffra

Самиця й самець Miomantis caffra (Нова Зеландія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Dictyoptera
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Родина: Mantidae
Підродина: Miomantinae
Триба: Miomantini
Рід: Miomantis
Вид: M. caffra
Біноміальна назва
Miomantis caffra
Saussure, 1871
Синоніми
M. monarcha Giglio-Tos, 1927
Посилання
Вікісховище: Miomantis caffra
EOL: 8101899
NCBI: 2033281

Опис

Середнього розміру богомоли з тілом від зеленого до світлобурого забарвдення. Передньоспинка довга й тендітна. На внутрішній поверхні тазиків передніх ніг 4-6 темних плям. На передніх стегнах 2 невеликих темних відмітини. Крила самиць укорочені, вони нездатні до польоту.[1]

Спосіб життя

У цих богомолів розвинений статевий канібалізм. Самиці дуже агресивні й часто з'їдають самця ще до запліднення. Самиці цього виду здатні відкладати партеногенетичні яйця, з яких личинки розвиваються без запліднення.[2]

Оотека широка, з гладенькими краями, закругленим переднім краєм та витягнутим у руків'я заднім, світлобрунатна. Личинки виходять з оотеки протягом 2-3 тижнів. Вони сіробурого кольору, з поперечними смугами на ногах, черевце задране догори. Личинки старшого віку блідозелені або солом'янобурі, іноді з поздовжніми смугами на тілі.[1]

Поширення

Miomantis caffra походить з Південної Африки. 1978 року завезений до Нової Зеландії, де витісняє єдиний вид місцевого богомола Orthodera novaezealandiae[1]. У 2014 році також виявлений у Португалії поблизу Лісабону[3].

Примітки
  1. Ramsay, G. W. 1990: Mantodea (Insecta), with a review of aspects of functional morphology and biology. Fauna of New Zealand 19, 96 pp.
  2. Walker, Leilani A.; Holwell, Gregory I. (2016). Sexual cannibalism in a facultative parthenogen: the springbok mantis (Miomantis caffra). Behavioral Ecology 27 (3): 851–856. ISSN 1045-2249. doi:10.1093/beheco/arv221.(англ.)
  3. Marabuto, Eduardo (2014). The Afrotropical Miomantis caffra Saussure 1871 and M. paykullii Stal 1871: first records of alien mantid species in Portugal and Europe, with an updated checklist of Mantodea in Portugal (Insecta: Mantodea). Biodiversity Data Journal 2: e4117. ISSN 1314-2828. doi:10.3897/BDJ.2.e4117.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.