Miomantis paykullii

Miomantis paykullii — вид богомолів родини Mantidae, представник роду Miomantis, що мешкає в Африці, а також на початку XXI століття виявлений на південному заході Європи.

?

Miomantis paykullii

Імаго Miomantis paykullii, самиця (Єгипет)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Metazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Dictyoptera
Ряд:	Богомоли (Mantodea)
Родина:	Mantidae
Підродина:	Miomantinae
Триба:	Miomantini
Рід:	Miomantis
Вид:	M. paykullii

Біноміальна назва

Miomantis paykullii
Stal, 1871

Синоніми

M. pharaonica Saussure, 1898

M. pharaonis Kirby, 1904
M. savignyi Saussure, 1872
M. senegalensis

Посилання

Вікісховище:	Miomantis paykullii
EOL:	3489921
NCBI:	627754

Опис

Голова імаго Miomantis paykullii, Португалія

Довжина тіла імаго 3,7 см у самців, 3,6—3,9 см у самиць. Тіло зеленого або буруватого кольору. Голова сильно ширша за передньоспинку, особливо в самця. Фасеткові очі конічні. Передньоспинка тендітна, гладенька, у самиці з з дрібно зазубреним краєм, у самця край гладенький. Надкрила самця заходять за кінець черевця, трохи звужені на кінці, прозорі, як і задні крила. У самиці надкрила непрозорі, ледве коротші за черевце; задні крила жовті, з жовтими жилками. Передні ноги без плям, тазики самиць з дрібними зубцями і 5—6-ма потужними шипами. Натомість у самців шипи дуже дрібні.[1]

Спосіб життя і фізіологія

Самиця відкладає близько 7 оотек, з кожної виходить більше 60 личинок. Після виходу з яйця личинки самців линяють 6 разів, а самиці - 7 разів, щоб досягти статевої зрілості. Зимують переважно оотеки, личинки в Єгипті виходять навесні. Життєвий цикл від яйця до смерті триває 5-7 місяців.[2]

У Miomantis paykullii описано послідовності двох нейропептидів групи ревісцерокінінів[3]

Ареал

Поширений у Буркіна-Фасо, Камеруні, Чаді, Єгипті[2], Гані, Ізраїлі, Кот-д'Івуарі, Кенії, Мавританії, Маврикії, Мозамбіку, Нігерії, Сенегалі, Того, Уганді, Зімбабве.[1] У 2014 році вперше виявлений на півдні Португалії[4].

Примітки

Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. с. 127. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2019.(англ.)
Mohamed, N.E., A.A.A. Saleh, Ghanim and H.S. Awadalla. Comparative study of certain biological characteristics of the predatory species, Miomantis paykullii Stal (Mantodea: Mantidae) when reared on natural preys and artificial diets // Egypt. J. Biol. Pest Control. — 2014. — Т. 24. — С. 17-21.(англ.)
Koehler, Rene; Predel, Reinhard (2010). CAPA-peptides of praying mantids (Mantodea). Peptides 31 (3): 377–383. ISSN 01969781. doi:10.1016/j.peptides.2009.09.033.
Marabuto, Eduardo (2014). The Afrotropical Miomantis caffra Saussure 1871 and M. paykullii Stal 1871: first records of alien mantid species in Portugal and Europe, with an updated checklist of Mantodea in Portugal (Insecta: Mantodea). Biodiversity Data Journal 2: e4117. ISSN 1314-2828. doi:10.3897/BDJ.2.e4117.

Джерела

Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. с. 127. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2019.(англ.)
Miomantis paykullii. Mantodea Species File (Version 5.0/5.0)(англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Battiston2010-1] Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. с. 127. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2019.(англ.)

[MohamedSalehGhanimAwadalla2014-2] Mohamed, N.E., A.A.A. Saleh, Ghanim and H.S. Awadalla. Comparative study of certain biological characteristics of the predatory species, Miomantis paykullii Stal (Mantodea: Mantidae) when reared on natural preys and artificial diets // Egypt. J. Biol. Pest Control. — 2014. — Т. 24. — С. 17-21.(англ.)

[KoehlerPredel2010-3] Koehler, Rene; Predel, Reinhard (2010). CAPA-peptides of praying mantids (Mantodea). Peptides 31 (3): 377–383. ISSN 01969781. doi:10.1016/j.peptides.2009.09.033.

[Marabuto2014-4] Marabuto, Eduardo (2014). The Afrotropical Miomantis caffra Saussure 1871 and M. paykullii Stal 1871: first records of alien mantid species in Portugal and Europe, with an updated checklist of Mantodea in Portugal (Insecta: Mantodea). Biodiversity Data Journal 2: e4117. ISSN 1314-2828. doi:10.3897/BDJ.2.e4117.