Miranda IM

Випустивши 26 грудня 2000 року версію 0.0.6.1, автори припинили підтримку програми. Нова версія (0.1.0.0) вийшла 8 квітня 2001 року, після того, як керівником проекту став Річард Х'юз (англ. Richard Hughes). Код Miranda було значно вдосконалено, вікно діалогу повідомлень вперше виділили в окремий плагін. Починаючи з версії 0.1.1.0, до якої було додано протокол MSN Messenger і підтримку мовних пакетів, Miranda — мультипротокольний та багатомовний IM-клієнт.

Після випуску версії 0.1.0.0 почалася активна розробка плагінів для Miranda. Коли 28 лютого 2002 року вийшла версія 0.1.2.1, їх було вже близько 50. У цей час було випущено плагін Lizard, що забезпечував використання різних стилів оформлення, однак розробка плагіна невдовзі припинилась, оскільки він спричиняв нестабільність у роботі програми.

Після того, як у червні 2002 року Річард Х'юз покинув проект[2], роботу продовжили Мартін Оберг (Martin Öberg), Роберт Рейнвотер (Robert Rainwater), Сем К (Sam K) та Лайон Лім (Lyon Lim). Розробку протоколу MSN продовжив Рако Шизука (Rako Shizuka), який розробив також першу версію протоколу Yahoo! Messenger, що став третім протоколом у Miranda. Сирцевий код плагіна Yahoo! був закритим, тому він втратив актуальність у зв'язку із змінами в офіційному протоколі Yahoo!. Пізніше плагін Yahoo! для Miranda переписав Геннадій Фельдман (Gennady Feldman).

З'явилися перші плагіни, які не відносилися безпосередньо до миттєвого обміну повідомленнями, такі як RSS News і Weather. Вперше контакти у списку контактів почали використовувати для відображення певної інформації, а не для спілкування.

У цей час розпочалися дискусії щодо назви програми і виокремлення підтримки ICQ з коду ядра. У зв'язку зі збільшенням кількості протоколів у програмі, 17 грудня 2002 року проект було офіційно перейменовано на Miranda IM. Першу версію під назвою Miranda IM випустили 1 лютого 2003 року, через 3 роки після заснування проекту.

Найвизначнішою особливістю версії 0.3, що вийшла 23 червня 2003 року, було переміщення підтримки ICQ з ядра в окремий плагін. Відтоді Miranda може працювати без підтримки ICQ[3]. До дистрибутиву версії 0.3 увійшли плагіни протоколів ICQ, MSN, AIM і Jabber. У версію 0.3.1, яка вийшла 8 серпня 2003 року, додали також протокол IRC[4], підтримку якого забезпечив шведський програміст Йорген Перссон (Jörgen Persson).

Ще однією важливою зміною в цій версії Miranda було виділення з ядра в окремий плагін модуля відправки-отримання повідомлень (Send-Receive Messaging Module або SRMM)[4]. Це відчутно зменшило розмір виконуваного файла та дало поштовх для створення нових плагінів вікна повідомлень. У цей період з'явилося багато варіацій SRMM (SRAMM, SRMM_mod та ін.), які пропонували безліч можливостей і вдосконалень стандартного плагіна.

Сайт проекту отримав нову адресу: www.miranda-im.org, за якою було відкрито новий форум для обговорення і файловий архів.

Вийшла 7 квітня 2005 року. Перша версія Miranda, до стандартного дистрибутиву якої увійшов модуль підтримки протоколу Yahoo!. Ще однією значною зміною було переміщення модуля списку контактів і модуля бази даних з ядра в окремі плагіни[5][6]. В результаті з'явилося чотири варіації модуля списку контактів: класичний (clist_classic), мультивіконний (clist_mw), сучасний (clist_modern) та вдосконалений із розширеними змінами інтерфейсу (clist_nicer).

У цей період було також створено й інші популярні плагіни, серед яких модулі вікна повідомлень з вкладками (TabSRMM і Scriver), модуль підтримки HTML-журналу повідомлень (IEView), скриптовий плагін mBot та плагін метаконтактів.

Miranda IM версії 0.5 вийшла 28 липня 2006 року. Це була перша версія з підтримкою Юнікоду для повноцінного використання на системах Windows NT, 2000 та XP. Ще однією особливістю було запровадження протоколу AIM OSCAR, що був уперше представлений на початку 2006 року, який давав можливість передавати файли і використовувати статусні повідомлення. Ця версія забезпечувала також розширену підтримку аватарів за різними протоколами[7].

Версію 0.6 було випущено 29 грудня 2006 року. Серед нововведень цієї версії була підтримка UPnP для вдосконалення передачі файлів і прямих з'єднань через маршрутизатори[8]. Також у цій версії з'явилася підтримка збереження даних у базі даних в UTF-8, що, однак, не було обов'язковим. В API для плагінів додали роботу з пам'яттю.

З'явилася на світ 1 жовтня 2007 року. Ядро Miranda зазнало значних змін: було переписано систему меню, модулі роботи зі шрифтами (FontService) і піктограмами (IcoLib) було включено в ядро. В стандартному дистрибутиві з'явилися плагіни для роботи із зображеннями (Miranda Image services) і аватарами (Avatar service). Збереження даних у базі даних було переведено в UTF-8, що зумовило проблеми сумісності з старими плагінами і пошкодженими базами даних[9]. Змінено модульний інтерфейс — тепер плагіни ідентифікують себе і свої функції за допомогою унікальних ідентифікаторів (UUID).

Вийшла 17 червня 2009 року. У ній реалізовано роботу з кількома акаунтами одного протоколу без необхідності дублювання DLL-файлів плагінів[10], вдосконалено сумісність з Windows Vista, у вікні налаштувань з'явилася можливість пошку по налаштуваннях. У версії 0.8.23 (17 травня 2010 року) оновлено більшість значків, а для Windows 7 додано підтримку значків більшого розміру[11].

Версія 0.9.0 вийшла 24 серпня 2010 року. Основні вдосконалення сконцентровано навколо підтримки Юнікоду та протоколів. Реалізовано також підтримку можливостей нової панелі задач Windows 7. З'явилася перша офіційна 64-бітна версія програми[12].

На початку 2012 року частина розробників Miranda IM відокремилася і заснувала альтернативний проект — Miranda NG (Next Generation)[13][14]. Проект активно розвивається, найпопулярніші плагіни з відкритим кодом зібрано в єдиному репозиторії, тому необхідні зміни вносяться до кожного з них. Miranda NG випускається лише в Unicode-версії.

Версія 0.10.0 вийшла 18 липня 2012 року. В ній не з'явилося жодних нових функцій, лише виправляються помилки. Починаючи з версії 0.10.25, використовується новий компілятор.

До стандартного дистрибутиву Miranda IM входять плагіни, що забезпечують підтримку таких протоколів: IRC, XMPP (у тому числі Google Talk і чати Facebook[15]), MSN, OSCAR (AIM та ICQ), Yahoo! і Gadu-Gadu.

Додатково можна завантажити[16] і встановити плагіни для підтримки Battle.net Messenger, MRA, MS Exchange IM protocol (RVP), MySpaceIM[17], SIP, Skype (для роботи плагіна необхідно, щоб на комп'ютері було встановлено клієнт Skype), Spinchat, Tlen, QQ, WallaChat, ВКонтакті[18], Xfire та інші, а також альтернативні реалізації деяких протоколів, включених до стандартного комплекту.

Для обміну повідомленнями в локальній мережі є плагіни протоколів EmLanProto, Novell NetWare NCP, Vypress Chat, WinPopup, QuickChat.

Функції протоколу OSCAR у стандартному комплекті Miranda IM виконує плагін IcqOscarJ Protocol, який підтримує аватари та розширені статуси, а також налаштування видимості (частково). Privacy menu не підтримується.

Стандартний плагін Jabber Protocol забезпечує роботу клієнта з XMPP- та GTalk-серверами. Підтримуються конференції, можливість передачі файлів (як через сервер, так і за допомогою прямого з'єднання), робота зі списками видимості, безпечна автентифікація і робота за протоколом SSL, а також стиснення інформації, що передається (залежить від сервера).

Завдяки відкритості вихідного коду клієнта і основних модулів (у тому числі й тих, що забезпечують захист) можна, маючи певний досвід, перевірити програму на наявність помилок і відсутність «закладок» та, в разі необхідності, змінити окремі модулі або ж замінити їх на будь-які інші, що відповідають певним вимогам.

Miranda IM підтримує безпечну автентифікацію ICQ (MD5) та Jabber SASL і захист з'єднань за допомогою SSL/TLS з сервісами, що їх підтримують. Плагін SecureIM[19] з вбудованим алгоритмом шифрування AES-192 або зовнішніми програмами GPG/PGP забезпечує захист повідомлень, що передаються за будь-яким протоколом. При цьому необхідно, щоб обидва кореспонденти користувалися Мірандою з SecureIM.

Для шифрування повідомлень за допомогою GPG/PGP є й інші плагіни, наприклад, GnuPG[20]. За допомогою плагіна OTR[21] можна безпечно обмінюватися повідомленнями, захищеними AES, з іншими клієнтами, які підтримують той самий протокол.

Для захисту паролів та бази даних повідомлень у Miranda IM використовується не «секретний» формат збереження цих даних, а плагіни, які забезпечують захист паролів або всієї бази даних за допомогою шифрування відомими криптографічними алгоритмами. Для захисту паролів у стандартній базі даних існує плагін mSecure[22], який зберігає паролі в зашифрованому вигляді, використовуючи 190-бітний алгоритм Blowfish. Цей плагін також захищає програму від несанкціонованого запуску; встановлення паролю на запуск Miranda IM позбавляє необхідності пам'ятати паролі до облікових записів (їх може бути кілька).

Замінивши стандартний плагін бази даних на SecureDB, можна повністю захистити від несанкціонованого доступу весь свій профіль (паролі, історію повідомлень, локальні списки контактів і т. д.), що досить зручно як при роботі з комп'ютером «загального користування», так і для захисту від викрадення паролів. Використання SecureDB + Autobackup[23] полегшує резервне копіювання бази даних налаштувань і повідомлень; створювати копії можна автоматично за розкладом або ж вручну.

Для баз даних, створених плагіном Memory-Mapped Database (dbx_mmap), також є варіант із захистом за допомогою алгоритму RC4 і можливістю резервного копіювання — Memory-Mapped Secured Database (dbx_mmap_sa)[24].

Для Miranda IM є плагіни, що забезпечують захист від спаму, наприклад: Spam Filter[25], StopSpam+[26]. Захист реалізовано у вигляді відправки запитання і порівняння отриманої відповіді з заданою. Відправку запитання можна задати як на повідомлення, так і на інші дії (запит на авторизацію і т. д.). Таким чином можна з великою часткою ймовірності визначити, чи є співбесідник живою людиною чи рекламним роботом. Якщо відповідь правильна, то повідомлення з цього номера (UIN) приймаються. При цьому можлива перевірка як нових контактів, так і тих, хто вже є у списку контактів користувача; можна також налаштувати плагін на дозвіл авторизації контактам, які пройшли таку перевірку, та автододавання їх до списку контактів.

Деякі плагіни протоколу ICQ, наприклад ICQJ[27], мають вбудовану функцію блокування повідомлень і авторизаційних запитів з номерів відомих спам-ботів, а також гнучкі налаштування видимості і розкриття статусних повідомлень.

Існують плагіни, що дають можливість сховати всі вікна Miranda IM, натиснувши певну комбінацію клавіш (BossKey+[28]), і видаляти історію повідомлень та іншу особисту інформацію (History Sweeper[29]). Ці функції важливі при користуванні програмою на робочому місці в офісі або іншому громадському місці.

Miranda IM — переносна програма; її можна запускати з USB-носіїв (флешки і т. п.) на будь-якому підходящому комп'ютері, тримаючи всю приватну інформацію при собі.