Monochrome Display Adapter

MDA (англ. Monochrome Display Adapter) — перший відеоадаптер комп'ютерів IBM PC.

Green screen, що використовується з відеоадаптером MDA

Був введений фірмою IBM в 1981 році, як стандартний відеоадаптер, а також, як стандарт на відеодисплеї, що підключаються до такого відеоадаптера. Відеоадаптер MDA не підтримував роботу в графічному режимі. Єдиним доступним відеорежимом був монохромний текстовий режим (відеорежим номер 7 PC) в якому на екрані відображалась матриця символів з 80 стовпчиків і 25 рядків.

Відеорежими з такою кількістю символів в рядку і рядків на екрані прижилися. Наприклад вихідні тексти ядра Linux відформатовані так, що в кожному рядку міститься не більше 80 символів, що дозволяє без проблем проглядати їх в текстовому режимі.

Технічні можливості

Для відображення символу використовувалась матриця 9x14 пікселів, з яких видима частина символу була 7x11, а пікселі, що залишилися використовувались для формування пустого простору між рядками і стовпчиками.

Стандартний відеоадаптер MDA було оснащено 4 КБ відеопам'яті.

Символ міг мати наступні атрибути: невидимий, підкреслений, звичайний, яскравий (жирний), інвертований і мигаючий. Деякі з атрибутів можна було комбінувати і отримати текст з яскравих (жирних) і підкреслених символів.

Атрибут Вигляд
НевидимийНевидимий
НормальнийНормальний
ПідкресленийПідкреслений
ЯскравийЯскравий
Яскравий підкресленийЯскравий підкреслений
ІнвертованийІнвертований
Невидимий інвертованийНевидимий інвертований

Теоретично роздільність екрану MDA становила 720×350 пікселів. Таку цифру можна отримати, якщо перемножити ширину одного символу (9 пікселів) на кількість стовпчиків (80) і висоту символу (14 пікселів) на кількість рядків (25). Однак відеоадаптер MDA був не здатний адресувати окремі пікселі, він працював в текстовому режимі: в кожне знакомісце можна було помістити один з 256 символів. В MDA використовувалась кодова сторінка CP437. Образи символів зберігались в ПЗП відеоадаптера, і не було можливості їх програмної зміни. Єдиний спосіб намалювати на екрані «графічне зображення» — використовувати ASCII- або ANSI-графіку.

Оригінальна карта розширення, випущена IBM, містила крім MDA-відеоадаптера контролер паралельного порту, і повна назва такої карти було таки: «Monochrome Display and Printer Adapter» — адаптер монохромного дисплея і принтера. Використання такої карти позбавляло власника комп'ютера від необхідності купувати окрему плату розширення для підключення принтера.

Технічні характеристики

Роз'єм

Роз'єм на відеокарті:[1]

51
96
Pin assignments[2]
Pin Функція
1Маса
2Маса
3Не використовується
4Не використовується
5Не використовується
6Інтенсивність освітленості
7Відео
8Горизонтальна синхронізація
9Вертикальна синхронізація

Сигнал
Тип Цифровий, ТТЛ
Роздільність 720h × 350v
Горизонтальна частота 18.432 кГц
Вертикальна частота 50 Гц
Кількість кольорів 2-4[3]

Конкуруючі відеоадаптери
  • Для користувачів, котрим необхідна робота з графікою і/або кольоровим зображенням, фірма IBM поставляла відеоадаптер CGA, випущений одночасно з MDA. Відеоадаптер CGA спочатку був більш дорогим і розглядався як рішення для верхнього сегменту ринку, але низька роздільність в текстових режимах (порівняно з MDA) робила CGA менш привабливим для бізнес-користувачів.
  • Введений в 1982 році відеоадаптер фірми Hercules — Hercules Graphics Card (HGC) підтримував як текстовий режим MDA, так і монохромний графічний режим. Цей відеоадаптер міг керувати станом окремих пікселів на екрані і відображати чорно-білу картинку з роздільністю 720×348 пікселів. Такої роздільності відеоадаптер CGA не міг забезпечити ні в одному зі своїх режимів, включно з монохромними. Таким чином, навіть без підтримки кольорового зображення, HGC дозволяв використовувати чорно-білу графіку і MDA-сумісний текстовий режим.
  • Далі була випущена версія адаптера HGC+ (Геркулес Плюс), що відрізнялася наявністю схеми завантаження знакогенератора на окремий ОЗП.

Див. також
  • Green screen display
  • List of display interfaces
  • OGA

Посилання

Примітки
  1. Справочник www.5v.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2008.
  2. IBM Personal Computer Hardware Library: Technical Reference (Revised edition, 1983)
  3. There are four possible combinations of values for the 'Intensity' and 'Video' pins, but not all monitors will display them as four distinct intensity levels.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.