Noa
Но́а (Noa; івр. נועה; справжнє ім'я — Ахіноам Ніні, івр. אחינועם ניני; народилась 23 червня 1969, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська естрадна співачка й авторка пісень, разом з Мірою Авад представляла Ізраїль на Пісенному конкурсі Євробачення 2009 року в Москві з піснею «Має бути інший шлях» (англ. There Must Be Another Way) з відверто пацифістським змістом.
| Noa Ноа | |
|---|---|
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я |
Ахіноам Ніні Achinoam Nini |
| Дата народження | 23 червня 1969 (52 роки) |
| Місце народження | Тель-Авів, Ізраїль |
| Роки активності | 1990 — дотепер |
| Громадянство |
 Ізраїль |
| Професія | Співачка і автор пісень |
| Освіта | Rimon School of Jazz and Contemporary Musicd[1] |
| Жанр | Поп, етно |
| Лейбл | Geffen Records |
| www.noasmusic.com/ | |
 Файли у Вікісховищі | |
Ноа грає на багатьох музичних інструментах (ударні, гітара, піаніно). Більшість її пісень можна віднести до стилю етно, хоча вона також виконує пісні й в інших стилях понад 10 мовами: івритом, англійською, французькою, іспанською, італійською, на їдиші, арабською тощо.
На творчість Ноа, безперечно, мали вплив американські автори і виконавці 1960-х років (Барбра Стрейзанд, Джоні Мітчелл та ін.).
Біографія
Ахіноам Ніні (Ноа) народилась 23 червня 1969 року неподалік Тель-Авіва в родині вихідців з Ємену. Її батько — інженер-хімік, а мати — дитячий психолог. Незабаром після народження дочки батьки переїхали до США в Нью-Йорк.
У 8-річному віці Ахіноам почала складати свої перші пісні. Коли ж дівчині виповнилось 17 років, вона кинула навчання в Нью-Йоркській академії мистецтв і подалася до Ізраїлю. Там вона вступила до школи Мей Боєр. По якімсь часі Ніні познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком — Ашером Бараком.
Там же в Ізраїлі Ахіноам відбула, обов'язкову і для жінок, службу в Збройних силах Ізраїлю.
Справжнім поштовхом для розвитку співочої кар'єри Ахіноам стала зустріч Гілем Дором (Gil Dor), віртуозним гітаристом і композитором, співзасновником Школи джазової і сучасної музики «Rimon», де Ноа вчилася, починаючи від 1990 року. Дор помічає талановиту ученицю. Відтак, Ахіноам і Гіль розпочинають співпрацю та у достатньо короткий термін видають два івритомовні альбоми. Перший містив поп-, рок- і джаз-композиції (Achinoam Nini Gil Dor Live 1991), другий був на поезії ізраїльських поетес (Achinoam Nini Gil Dor 1993) і став у країні платиновим.
Міжнародний дебют співачки Ноа відбувся з альбомом «Noa» (1993), починаючи з якого, завдяки все тому ж Дору, Ноа співпрацює з лейблом Geffen Records.
Відтоді творчість Ноа розвивається у 2 напрямках — на міжнародний ринок (Noa, Calling, Blue touches Blue, Now, Genes&Jeanes) та на внутрішньоізраїльський (Achinoam Nini, Achinoam Nini & The Israel Philarmonic Orchestra, First Collection). Крім того, саме Ноа стала першою виконавицею ролі циганки Есмеральди в мюзиклу «Нотр-Дам де Парі» (1997) на основі твору Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Ноа також виконала саундтреки до декількох популярних кінострічок («Життя прекрасне», 1997; «Вавилон», 1999).
За свою кар'єру Ноа співала дуетами з такими відомими виконавцями, як Sting, Стіві Вандер, Лара Фабіан, Халедом і багатьма іншими.
Співачка відзначається активною політичною і громадською позицією й не може у своїй творчості обійти стороною арабо-ізраїльський конфлікт — вона навіть присвятила декілька пісень трагічно загиблому прем'єр-міністру Ізраїлю Іцхаку Рабіну. Відверто пацифіський і спрямований на пошуки «іншого шляху, який конче має бути» зміст має пісня, яку разом з Мірою Авад, на дуеті з якою настояла са́ме Ноа, вона заспівала на Пісенному конкурсі Євробачення 2009 року в Москві.
Особисте життя і благодійність
Ноа заміжня — у шлюбі з доктором Ашером Бараком. У них двоє дітей: син Аелі і дочка Еноа.
У 2004 році Ноа було призначено представником Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.
Дискографія
- Achinoam Nini and Gil Dor Live (липень 1991)
- Achinoam Nini and Gil Dor (вересень 1993)
- Noa (березень 1994)
- Calling (травень 1996)
- Achinoam Nini (квітень 1997)
- Achinoam Nini & the Israel Philharmonic Orchestra (квітень 1998)
- Blue Touches Blue (березень 2000)
- First Collection (березень 2001)
- Now (вересень 2002)
- Noa Gold (жовтень 2003)
- Noa Live — DVD/Double CD with the Solis Quartet (жовтень 2005)
- Genes & Jeans (квітень 2008)