OSIRIS-REx

Origins Spectral Interpretation Resource Identification Security Regolith Explorer (OSIRIS-REx) — міжпланетна станція НАСА, призначена для доставки зразків ґрунту з астероїда (101955) Бенну на Землю[5][6][7][8].

OSIRIS-REx
«OSIRIS-REx» в уяві художника
Основні параметри
Повна назва Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security, Regolith Explorer
COSPAR ID 2016-055A
NORAD ID 41757
Організація НАСА
Виготівник Lockheed Martin Space Systems
Оператор НАСА
Тип апарата зонд для повернення зразків із астероїда[1]
Проліт Земля
Дата прольоту 22 вересня 2017
Нині рухається до 101955 Бенну
Вихід на орбіту 31 грудня 2018
Дата запуску 8 вересня 2016[2]
Ракета-носій Atlas V 411, AV-067[2]
Космодром  США Канаверал, SLC-41
Тривалість польоту 7 років (505 днів біля астероїда)
минуло 5 років, 5 місяців, 16 днів
Технічні параметри
Маса 2110 кг[3]
суха маса 880 кг[3]
Розміри 2,44×2,44×3,15 м[3]
Потужність 1,226-3,000 Вт[3]
Джерела живлення сонячні панелі
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Бенну
Дата і час посадки 20 жовтня 2020, 21:00-22:30 UTC[4]
Вебсторінка
Вебсторінка https://www.asteroidmission.org/

Третя місія НАСА за програмою «Нові рубежі» (New Frontiers), попередні дві — Юнона і New Horizons. Головний керівник місії — Данте Лауретта, Університет Аризони.

Місія була обрана на конкурсній основі, у фіналі вона перемогла місію MoonRise з доставки речовини з Басейну Південного полюса — Ейткена на Місяці та SAGE (англ. Surface and Atmosphere Geochemical Explorer) — посадкового апарата для дослідження поверхні Венери[9]. Запуск станції здійснено 8 вересня 2016 року[10]. Дістатися астероїда і взяти зразок ґрунту планувалося в 2019 році, а повернення на Землю — в 2023 році. Вартість місії оцінювалася у 800 мільйонів доларів[11] без вартості ракети-носія, яка, імовірно буде коштувати близько 183,5 мільйонів доларів[12].

3 грудня 2018 року, станція досягла астероїда (101955) Бенну[13].

Назва

Назва OSIRIS-REx є акронімом і одночасно відсилає до давньоєгипетського бога Осіріса[14]. Він зображався як зеленошкірий чоловік з борідкою фараона. REx означає «король» латиною. Його ім'я було обрано для місії до астероїда Бенну оскільки існує шанс зіткнення астероїда з Землею у 2170 році[15][16]. Бенну у староєгипетській релігії бог у вигляді чаплі, символізував вічне життя і воскресіння. Бенну вважався ба (душею) бога Ра, згодом Осіріса.

Місія

Загальне керування місією забезпечується Центром космічних польотів імені Ґоддарда, НАСА. Наукові операції здійснюватиме Lunar and Planetary Laboratory Університету Аризони, Lockheed Martin Space Systems збудувала космічний апарат і забезпечує керування науковими операціями[3]. Команда місії складається зі спеціалістів з США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії й Італії[17].

Космічний апарат мав подорожувати до астероїда 101955 Бенну два роки. Після досягнення мети, космічний апарат мав вийти на низьку орбіту висотою 4,8 кілометра над поверхнею астероїда і 505 днів здійснювати картографування його поверхні[1]. Результати картографування мали використати для визначення місця відбору проб речовини астероїда. Відбір планувалося робити за допомогою довгого маніпулятора, що віддалено нагадує палицю-стрибунця[18].

Вибір цього астероїда обумовлений тим, що він досить близький до Землі (належить до групи Аполлона), а також належить до класу В, що дозволить отримати вуглецеву речовину, яка залишилася на цьому астероїді з часів утворення сонячної системи. Органічні молекули, такі як амінокислоти, були віднайдені до того у зразках з метеоритів і комет, що вказує на можливість природного синтезу в космічному просторі компонентів, необхідних для виникнення життя[1].

Після збору зразків (від 60 г до 2 кг), у липні 2020 року зразки мали повернутися на Землю у 46-кг в капсулі, аналогічній застосованій в космічному апараті Стардаст. Приземлення капсули планувалося у вересні 2023, у штаті Юта. Капсула мала бути доставлена до Космічного центру імені Ліндона Джонсона для дослідження[1].

Запуск

Запуск відбувся 8 вересня 2016 року о 23:05 (UTC) з космодрому Бази ВПС США на мисі Канаверал у Флориді[10] [19]. Конфігурація ракети — 411, складалася з першого ступеня з двигуном РД-180 з одним прискорювачем AJ-60A і верхнього ступеня — з розгінним блоком Centaur.[20]. OSIRIS-REx відділився від ракети-носія після 55 хвилин роботи двигуна[3], на швидкості 5,4 км/с[21]. Головний керівник місії оцінив запуск як «чудовий»[22].

Політ
Анімація траєкторії OSIRIS-REx з 9 вересня 2016 до 22 жовтня 2023
      Земля ·       101955 Бенну ·       OSIRIS-REx

OSIRIS-REx розпочав фазу перельоту до астероїда невдовзі після відділення від верхнього ступеня, успішно відбулось розгортання сонячних панелей, включення рухової системи і встановлення зв'язку з Землею.[22] Швидкість віддалення від Землі становила 5,41 км/с. 28 грудня 2016, космічний апарат успішно здійснив перший маневр для зміни швидкості на 431 м/с (1550 км/год) використавши 354 кг палива.[23][24] Після цього було здійснене ще одне запалювання двигунів 18 січня для коригування курсу апарата для здійснення гравітаційного маневру 22 вересня 2017.[23] Фаза перельоту мала тривати до наближення до астероїда Бенну в серпні 2018,[25] після чого, мала розпочатися наукова стадія місії й фаза збирання зразків.[23]

Під час періоду перельоту, OSIRIS-REx мав шукати навколоземні об'єкти, які пролітають повз точку Лагранжа L4 системи Сонце—Земля. Між 9 і 20 лютого 2017 року, команда OSIRIS-REx, використала камеру апарата MapCam для пошуку об'єктів, зробила близько 135 оглядових світлин для дослідження Університетом Аризони. Пошуки мали бути корисними, навіть якщо жодного об'єкта не буде знайдено, оскільки подібні операції мали виконуватись, коли апарат досягне астероїда.[24][26]

12 лютого 2017 на відстані 673 млн км від Юпітера, камера апарата PolyCam успішно зробила світлини планети й трьох його супутників: Калісто, Іо і Ганімеда.[27]

У серпні 2018 станція OSIRIS-REx наблизилася до астероїда Бенну на відстань двох мільйонів кілометрів. Вона мала наблизитися на відстань 500 метрів у грудні 2018 р.[28]

3 грудня 2018 OSIRIS-REx вийшла на 20-кілометрову орбіту навколо астероїда Бенну. Щоб не врізатися в космічну брилу, зонд за останні чотири гальмівних маневри скинув швидкість (відносно Бенну) з 491 м/сек до 40 см/сек.

Отримання зразків
Робота інструменту TAGSAM

Під час періоду інтенсивного дистанційного зондування слід було обрати місце для збору зразків. Сонячні панелі планувалося підняті у Y-позицію для мінімізації потрапляння на них пилу під час контакту.[17] Зниження до астероїда мало відбуватися дуже повільно для мінімізації вірогідності забруднення поверхні астероїда гідразіновим пальним до контакту. Контакт із поверхнею астероїда Бенну мали зафіксувати за допомогою акселерометрів, а сила удару з поверхнею зменшувалася за допомогою механізму TAGSAM (англ. Touch-and-Go Sample Acquisition Mechanism).

Після контакту інструменту TAGSAM з поверхнею інструменту, азот під тиском мав спрямувати частки реголіту менше ніж 2 см у ємність для зразків на кінцівці роботизованої руки. 5 секундний час збору зразків мав знизити шанс зіткнення. Після 5 секунд апарат мав відділитись від астероїда.[17]

За необхідності OSIRIS-REx міг повернутись до астероїда для ще однієї спроби забору зразків. Космічний апарат мав дослідити світлини і виконати маневри для перевірки зразків — його маси (60 г).[17] Якби збір зразків був невдалим, апарат мав здійснити ще одну спробу, азоту в апараті було достатньо для трьох спроб.[3]

До того ж, механізм відбору зразків має контактні частини, які наприкінці забору зразків заберуть зразки розміром менш ніж 1 мм, виготовлені з крихітних петель з нержавіючої сталі.[29]

Після спроби взяти зразки, капсула для зразків має відкритись, щоб механізм взяв зразки. Роботизована рука після цього повернеться у початкову позицію, капсула закриється і підготується для відправки на Землю.[30]

24 жовтня 2020 року НАСА повідомило[31], що 20 жовтня 2020 року зонд «Осіріс» набрав досить багато речовини з астероїда з астероїда Бенну і розгубив частину зібраного ґрунту.[32][33] Через те, що речовини було забагато, контейнер із ґрунтом не зміг до кінця закритись.[34]

Дослідження зразків

24 вересня 2023 апарат відправлена OSIRIS-REx капсула мала прибути на Землю, планувалося, що вона впаде поблизу тренувальної та випробувальної базі в Юті.[35] Звідти зразки мають доставити до Центру дослідження астроматеріалів.[36][37][38] Вони будуть поширені в різних країнах Центром досліджень астроматеріалів.[39]

Наукові цілі
Капсула для повернення зразків, фото камери StowCam

Наукові цілі місії[40]:

  • Повернення й аналіз зразків з вуглецевого астероїду класу-С у кількості, достатній для вивчення природи, історії і поширення їх складових та речовин органічного походження.
  • Картографування хімічних і мінералогічних складових примітивного вуглецевого астероїда, щоб охарактеризувати його геологічну і динамічну історію і надати контекст для зразків.
  • Документування текстури, морфології, геохімії і спектральних показників реголіту зразків у місці забору зразків у масштабі до міліметрів.
  • Виміри ефекту Ярковського (тепловий вплив на обертання) на потенційно небезпечному астероїді і обмеження властивостей астероїда, які сприяють цьому ефекту.
  • Характеристика загальних показників примітивного вуглецевого астероїда, що дозволить порівняти їх з даними наземних телескопів з усіма астероїдами.
Цілі місії — одержання моделі астероїда Бенну

Спостереження за допомогою телескопів допомогли визначити орбіту 101955 Бенну, навколоземного об'єкта з діаметром від 480 до 511 км.[41] Навколо Сонця астероїд обертається за 436,604 дні (1,2 року). Орбіта проходить найближче до Землі кожні 6 років. Не дивлячись на те, що орбіта добре вивчена, вчені сподіваються зробити точніші її вимірювання. Це критично важливо з огляду на те, що є шанси 1 до 1410, що цей астероїд зіткнеться із Землею у період 2169—2199.[42] Одна з цілей місії — покращити розуміння негравітаційних ефектів на орбіті, і наслідки цих ефектів, можливий вплив на зіткнення астероїда із Землею. Вивчити фізичні властивості астероїда Бенну є критично важливим, для розробки місії уникнення зіткнення.[21]

Спостереження за допомогою телескопів допомогли визначити базові характеристики астероїда. Дані зазначають, що він дуже темний, що відповідає класу астероїдів-В, підкласу — С, вуглецевих астероїдів. Такі астероїди називають примітивними, через те, що на них відбулись незначні геологічні зміни з часу їх утворення.

У жовтні 2020 р. повідомлено, що за гравітаційними дослідженнями у центрі астероїда є порожнина, всередині якої можна розмістити декілька футбольних полів. Крім того, виявлено, що обертання астероїда Бенну прискорюється, і астероїд може зруйнуватися в найближчому майбутньому, через мільйон років або навіть менше. OSIRIS-REx готувався до спуску на поверхню Бенну, який планувався невдовзі. Зонд мав узяти зразок астероїда і повернути його на Землю в 2023 році для подальших досліджень.[43][44]

Характеристики апарата
3D модель OSIRIS-REx
OSIRIS-REx з роботизованою рукою
  • Розміри: Довжина 2,4 м, ширина 2,4 м, висота 3,1 м.[3]
  • Ширина з розгорнутими сонячними панелями: 6,2 м
  • Потужність батарей: 1226-3000 Вт, залежить від відстані апарата до Сонця. Енергія зберігається у літій-іонних батареях.
  • Рухова система: двигун працює на гідразині, такій самій системі, яка створена для Mars Reconnaissance Orbiter, має на борту 1230 кг палива та гелію.
  • Капсула для повернення зразків повернеться на Землю за допомогою парашутної системи і буде вивчена фахівцями.

Наукове обладнання

Окрім системи зв'язку космічний апарат має блок наукових інструментів для всеохоплюючого вивчення астероїда,[45] окрім фотографування і повернення зразків на Землю. Планетарне товариство координує дії щодо запрошення зацікавлених сторін, щоб записати їх імена, або твори мистецтва і зберегти їх на мікрочип, який зараз встановлений на апараті.[46][47]

OCAMS
Блок камер OSIRIS-REx

Блок камер (OSIRIS-REx Camera Suite (OCAMS)) складається з трьох камер[48][49]:

  • PolyCam — призначена для зйомок з далекої відстані, а також для детальної зйомки поверхні астероїда при зближенні (20 см телескоп).
  • MapCam — яка зніме поверхню астероїда в чотирьох спектральних діапазонах. Її дані будуть використані при побудові тривимірної моделі астероїда. Також вона буде знімати обраний район збору проб у високій роздільній здатності.
  • SamCam — буде безперервно знімати процес забору проб.

Разом ці камери забезпечать суцільну фотозйомку астероїда, розвідку місця відбору зразків і фотографування цього процесу.[50]

OLA

OSIRIS-REx Laser Altimeter (OLA) — блок лазерних далекомірів[51], за допомогою яких OSIRIS-REx мав побудувати топографічний план поверхні астероїда, визначити профіль тих місць, звідки передбачалося взяти проби реголіту. Також дані, отримані блоком лідарів можна використати для вирішення навігаційних завдань і для побудови карти гравітаційного поля астероїда.

OLA скануватиме поверхню астероїда Бенну у визначені проміжки часу, щоб швидко скласти повну карту поверхні для досягнення головної цілі — створення детальної й повної топографічної карти. Дані, отримані від інструменту, будуть використані для створення гравітаційних вимірів астероїда.

OLA має ресівер і два передавачі для поліпшення якості інформації, яка передаватиметься на Землю. OLA має високоенергетичний лазерний передавач, який використовується для картографування від 1 до 7,5 км. Низькоенергетичний передавач використовується для фотографування від 0,5 до 1 км. Частота роботи цих передавачів визначає швидкість збору даних OLA. Лазерні імпульси з обох передавачів направлені на рухоме дзеркало, яке суміщено з полем зору ресивера телескопа, що обмежує ефекти фонової сонячної радіації. Кожен імпульс забезпечує інформацією про цільовий діапазон, азимут, висоту, отриману інтенсивність і час.

OLA був профінансований Канадським аерокосмічним агентством і був побудований компанією Maxar Technologies, Онтаріо, Канада. він був доставлений для збірки 17 листопада 2015.[52][53]

OVIRS
OVIRS

OSIRIS-REx Visible and IR Spectrometer (OVIRS) — спектрометр, який буде використовуватися, щоб побудувати карту розташування неорганічних і органічних речовин на поверхні астероїда. Карта всієї поверхні астероїда буде мати роздільну здатність близько двадцяти метрів, а карта територій, з яких будуть брати проби, — від 0,8 до 2 метрів[54]. Ці спектральні діапазони і роздільні здатності достатні для забезпечення картографування мінералогічних і молекулярних складових, включаючи карбонати, силікати, сульфати, оксиди, зв'язану воду і широкий діапазон органічних складових. Це забезпечить принаймні два спектральних аналізи однієї ділянки.

OTES
OTES

OSIRIS-REx Thermal Emission Spectrometer (OTES) — спектрометр, який працює в далекій інфрачервоній частині спектру (4-50 мкм). Основним завданням цього приладу буде побудова карти температур і мінерального складу поверхні астероїда, а також створення докладної карти розташування різних мінералів у місці забору проб[55]. Діапазон довжин хвиль, спектральна роздільна здатність та радіометричні характеристики достатні для виявлення та ідентифікації ключових характеристик поглинання силікатів, карбонатів, сульфатів, фосфатів, оксидів та гідроксидів. OTES також використовуватиметься для вимірювання загальної теплової емісії від Бенну для вимірювання загальної радіації. Ґрунтуючись на характеристиках Mini-TES в умовах пилу на поверхні Марса, очікується, що OTES буде стійкий до екстремального забруднення оптичних елементів пилом.

REXIS

Regolith X-ray Imaging Spectrometer (REXIS) — рентгенівський телескоп з кодуючою маскою, що працює в діапазоні м'якого рентгенівського випромінювання (0,3-7,5 кеВ). Робота приладу заснована на тому, що він поглинає рентгенівські промені Сонця, які потрапляють на поверхню астероїда і частково перевипромінюються. Прилад вловлює це випромінювання і по довжині хвилі визначає, що за речовина знаходиться під приладом. В результаті роботи приладу буде побудована карта хімічного складу поверхні з роздільною здатністю до 4 метрів[56]. Зображення формуються з 21 дуговою роздільною здатністю (просторова роздільна здатність 4,3 на відстані 700 м). Фотографування здійснюється шляхом кореляції виявленого рентгенівського зображення з випадковою маскою розміром 64x64 (1,536 мм пікселів). REXIS буде зберігати дані кожного рентгенівського фотографування, щоб максимізувати використання сховища даних і мінімізувати ризик. Пікселі будуть оброблятися в 64х64 комірках, а діапазон 0,3-7,5 кеВ буде охоплюватися п'ятьма широкими і 11 вузькими смугами. Зображення будуть відновлені на Землі після зйомки.

TAGSAM
інструмент TAGSAM під час тестів до запуску

Touch-And-Go Sample Acquisition Mechanism (TAGSAM) — система забору проб реголіта з поверхні астероїда. Складається з блоку забору проб і довгого (3,35 м) маніпулятора,[3][57] який дозволить встановити пробовідбірник на поверхню астероїда, не здійснюючи посадку всього апарату на поверхню астероїда. Для полегшення процесу збору проб реголіт буде переноситися в пастку за допомогою стиснутого азоту, запас якого наявний на борту станції. Весь процес буде документуватися однією з трьох бортових камер. Після закінчення забору весь зібраний матеріал переміститься в апарат, який вирушить до Землі. Планується, що маса зразків складе від 60 грам до двох кілограмів.[58]

Основні операції TAGSAM включають:

  • повільне зближення з поверхнею зі швидкістю 0,2 м/с[59]
  • контакт з поверхнею в межах 25 м вибраної області
  • OCAMS буде знімати процес забору проб
  • Забір зразків реголіту менш ніж за 5 секунд, шляхом направлення стиснутого азоту, захоплення зразків
  • Перевірка забору зразків за допомогою зміни інерції космічного апарата, фотографування пастки зі зразками
  • Зберігання зразків у капсулі для повернення
  • Повернення зразків на Землю

OSIRIS-REx II

OSIRIS-REx II — концепція місії 2012 року, за якою пропонувалось зробити копію апарата для подвійної місії, другий апарат мав би збирати зразки на двох місяцях Марса: Фобоса та Деймоса. Було зазначено, що ця місія буде швидкою і дешевою в отриманні зразків з супутників.[60][61]

Див. також

Галерея
  • Ілюстрація збору зразків з астероїда 1999 RQ36
  • Приклад повернення капсули з місії Стардаст

Примітки
  1. Brown, Dwayne C. (25 травня 2011). NASA To Launch New Science Mission To Asteroid In 2016. NASA. Процитовано 18 вересня 2016.
  2. Graham, William (8 вересня 2016). Atlas V begins OSIRIS-REx’s round trip to the asteroid Bennu. NASA Spaceflight. Процитовано 18 вересня 2016.
  3. OSIRIS-REx: Asteroid Sample Return Mission (Press Kit). NASA. August 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
  4. Chris Gebhardt (20 жовтня 2020). TAG, you’re it; OSIRIS-REx in sample collection bid at asteroid Bennu (англ.). nasaspaceflight.com.
  5. Brown, Dwayne; Neal-Jones, Nancy (31 березня 2015). RELEASE 15-056 - NASA’s OSIRIS-REx Mission Passes Critical Milestone. NASA. Процитовано 4 квітня 2015.
  6. Chang, Kenneth (5 вересня 2016). NASA Aims at an Asteroid Holding Clues to the Solar System’s Roots. The New York Times. Процитовано 6 вересня 2016.
  7. Corum, Jonathan (8 вересня 2016). NASA Launches the Osiris-Rex Spacecraft to Asteroid Bennu. The New York Times. Процитовано 9 вересня 2016.
  8. Chang, Kenneth (8 вересня 2016). The Osiris-Rex Spacecraft Begins Chasing an Asteroid. The New York Times. Процитовано 9 вересня 2016.
  9. НАСА обирає трьох фіналістів для майбутньої космічної наукової місії до Венери, астероїда або Місяця. NASA. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2015.(англ.)
  10. NASA запустило апарат для збору ґрунту з небезпечного для Землі астероїда Бенну. УНІАН. 09.09.2016. Процитовано 09.09.2016.
  11. НАСА почне нову наукову місію до астероїда 2016 року. NASA. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 7 лютого 2015.(англ.)
  12. NASA Aims to Grab Asteroid Dust in 2020. Science Magazine. 26 травня 2011. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 7 лютого 2015.
  13. Chang, Kenneth (3 грудня 2018). NASA’s Osiris-Rex Arriving at Asteroid Bennu After a Two-Year Journey - The spacecraft will begin its close study of the primitive space rock, seeking clues to the early solar system.. The New York Times. Процитовано 3 грудня 2018.
  14. NASAcronyms: How OSIRIS-REx Got Its Name
  15. Wolchover, Natalie (27 травня 2011). NASAcronyms: How OSIRIS-REx Got Its Name. LiveScience. Процитовано 12 травня 2015.
  16. Moskowitz, Clara (27 травня 2011). Why NASA Chose Potentially Threatening Asteroid for New Mission. Space.com. Процитовано 14 травня 2017.
  17. Kramer, Herbert J. OSIRIS-REx. Earth Observation Portal Directory. Процитовано 20 квітня 2015.
  18. UA gets $1.2M to aid in asteroid mission. Tucson Citizen. 26 травня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 7 лютого 2015.
  19. NASA’s OSIRIS-REx Speeds Toward Asteroid Rendezvous. NASA. 09.09.2016. Процитовано 09.09.2016.
  20. Graham, William (8 вересня 2016). Atlas V begins OSIRIS-REx’s round trip to the asteroid Bennu. NASASpaceFlight.com.
  21. OSIRIS-REx - The Mission. Asteroidmission.org.
  22. Wall, Mike. 'Exactly Perfect'! NASA Hails Asteroid Sample-Return Mission's Launch. Space.com. Процитовано 10 вересня 2016.
  23. Neal-Jones, Nancy (17 січня 2017). Successful Deep Space Maneuver for NASA's OSIRIS-REx Spacecraft. NASA. Процитовано 7 березня 2017.
  24. Clark, Stephen (1 лютого 2017). NASA's OSIRIS-REx probe moonlights as asteroid sleuth. Spaceflight Now. Процитовано 9 березня 2017.
  26. Morton, Erin; Neal-Jones, Nancy (9 лютого 2017). NASA's OSIRIS-REx Begins Earth-Trojan Asteroid Search. NASA. Процитовано 9 березня 2017.
  27. NASA's OSIRIS-REx Takes Closer Image of Jupiter. NASA. 15 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2017.
  28. Апарат NASA наблизився до величезного астероїда Бенну
  29. Lauretta, Dante. How Do We know When We Have Collected a Sample of Bennu?. Dslauretta.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  30. Sample Return Capsule. Spaceflight101.com. Процитовано 25 жовтня 2017.
  31. NASA’s OSIRIS-REx Spacecraft Collects Significant Amount of Asteroid
  32. Місія OSIRIS-REx: у NASA показали, як торкнулися астероїда, УП, 22 жовтня 2020
  33. NASA: OSIRIS-REx собрал значительное количество вещества с околоземного астероида Бенну, ІТС, 22 жовтня 2020
  34. Зонд NASA розгубив частину ґрунту, зібраного з астероїда Бенну. «Рука» пристрою перестаралась і набрала його забагато
  35. What's the benefit of sample-return? Jason Davis, The Planetary Society. 5 July 2018.
  36. OSIRIS-REx Project — Sample Curation. Extraterrestrial Sample Curation Center, JAXA. Accessed: 2 September 2018.
  37. Sample Request. Extraterrestrial Sample Curation Center, JAXA.
  38. What's the benefit of sample-return? Jason Davis, The Planetary Society. 5 July 2018. Quote: «NASA and Japan's space agency, JAXA, are teaming up to exchange samples from OSIRIS-REx and Hayabusa2. Keiko Nakamura-Messenger, a research scientist for both missions, told me NASA gets 10 percent of Hayabusa2 samples and JAXA gets 0.5 percent of OSIRIS-REx samples.»
  39. ARES: OSIRIS-REx
  40. OSIRIS-Rex Infosheet Архівовано 17 квітня 2012 у Wayback Machine. (PDF)
  41. Müller, T. G.; O'Rourke, L.; Barucci, A. M.; Pál, A.; Kiss, C.; Zeidler, P.; Altieri, B.; González-García, B. M. та ін. (December 2012). Physical properties of OSIRIS-REx target asteroid (101955) 1999 RQ36. Derived from Herschel, VLT/ VISIR, and Spitzer observations. Astronomy & Astrophysics 548. A36. Bibcode:2012A&A…548A..36M. arXiv:1210.5370. doi:10.1051/0004-6361/201220066.
  42. Earth Impact Risk Summary for 101955 Bennu. Near Earth Object Program. NASA's JPL. 5 серпня 2010. Процитовано 29 квітня 2013.
  43. Зонд NASA зробив несподівану знахідку в ядрі астероїда Бенну
  44. Central void may be tearing asteroid Bennu apart
  45. Instruments - OSIRIS-REx Mission. University of Arizona. Процитовано 14 вересня 2016.
  46. NASA Invites Public to Send Artwork to an Asteroid. University of Arizona. 19 лютого 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  47. OSIRIS-REx: Messages to Bennu!. The Planetary Society. Процитовано 10 вересня 2016.
  48. OCAMS
  49. The Instruments of OSIRIS-REx. The University of Arizona. Архів оригіналу за 22-01-2013. Процитовано 04-10-2012.
  50. Lauretta, Dante (11 січня 2014). OCAMS – The Eyes of OSIRIS-REx. Dslauretta.com. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 10 вересня 2016.
  51. OLA
  52. Jones, Nancy N. (17 липня 2014). Canada Contributes to NASA's OSIRIS-REx Mission. NASA.
  53. Jeffery, Cassandra (17 грудня 2015). Canada to Invest in Space Exploration with New Laser. Kelowna Now.
  54. OVIRS
  55. OTES
  56. REXIS
  57. Instruments: Science Payload. University of Arizona. Процитовано 18 вересня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  58. TAGSAM
  59. Lauretta, Dante (27 листопада 2013). How To Get To Bennu and Back. Dslauretta.com. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  60. Elifritz, T. L. (2012). OSIRIS-REx II to Mars - Mars Sample Return from Phobos and Deimos Concepts and Approaches for Mars Exploration. 12–14 June 2012. Houston, Texas. Bibcode:2012LPICo1679.4017E.
  61. Templeton, Graham (31 травня 2016). OSIRIS-REx is about to go collect (and return) samples from an asteroid. ExtremeTech. Процитовано 24 листопада 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.