Obscured by Clouds

Роджер Вотерс — Девід Ґілмор

ЇЇ виконують на початку та наприкінці фільму. У основі композиції лежить пульсуюче гудіння синтезатора, на якому грає Ґілмор, і сухий, короткий звук ударних Мейсона, що імітує драм-машину Бенсона. Для того часу це був абсолютно новий саунд, який нагадував «Краут-рок», що зародився в Німеччині, його виконували такі групи, як Neu! та ранній Kraftwerk.

Роджер Вотерс — Девід Ґілмор — Нік Мейсон — Річард Райт

Спочатку здається, що це важкий додаток до першої композиції, однак сама композиція не була включена до фільму. Втім, під час наступних концертних виступів, ці дві композиції виконували разом. Це класичний приклад флойдовского джему.

Річард Райт — Роджер Вотерс

Одна з небагатьох пісень, яку написали спільно Вотерс та Райт. Її слова є черговою розробкою Роджером теми переходу від дитинства до дорослого життя. Дія фільму починається в Австралії, в магазинчику, що торгує товарами з Нової Гвінеї. Красива і багата дружина французького посла Вівіан хоче купити рідкісне пташине пір'я, щоб здивувати своїх друзів в Парижі. Там вона знайомиться з Олів'є, який приїхав, щоб продати зібране ним пір'я. Необережно граючись з декоративним кинджалами, Вівіан випадково кидає один на ногу Олів'є і ранить його. Вона супроводжує його в лікарню, а потім до його табору, щоб подивитися на пір'я. Цю сцену і супроводжує пісня.

Несе на собі сильний відбиток глем-року. Як і під час роботи над «More», музиканти працювали над цим альбомом в умовах дефіциту часу і, прагнучи встигнути вчасно, використали музичні ходи, до яких вони б ніколи не вдалися у звичайних умовах, мало турбуючись при цьому про те, наскільки це відповідає стилю гурту. Олів'є пояснює, що збирається разом зі своїм другом Гаетаном досліджувати гористу місцевість в Папуа-Новій Гвінеї, де він купив своє пір'я в місіонера. Експедицію планують до Загубленої в горах долини, яка позначена на мапах як «прихована хмарами».

Несподівано стала «гвіздком» альбому, і несе в собі сильний гуманістичний підтекст. Музиканти стали старшими, одружились і більшою чи меншою мірою змінили своє ставлення до музики, яка з хобі перетворилася на роботу. Відчуття безповоротного плину часу більшою мірою було властиво Вотерсу, який згадував: «У той час у нас було відчуття, що ми всі стали старшими, ми більше не були поп-гуртом, ми взагалі були ніким». У фільмі звучить пісня в сцені, в якій Олів'є відмовляється продавати пір'я та кохається з Вівіан.

Річард Райт — Девід Ґілмор

Супроводжує в фільмі сцену, в якій мандрівники у пошуках пір'я відвідують одне з диких племен. Шаман племені, якому сподобалася Вівіан, не тільки дає їй пір'я, але і пригощає психоделічним напоєм, який викликає в неї почуття єдності з природою.

Її написав Ґілмор, і вон є його власною інтерпретацією теми дорослішання. Дейв визнавав, що запозичив назву пісні з класичного роману Артура Кларка. У фільмі ця пісня звучить в сцені, де Вівіан вирішує приєднатися до п'ятьох хіпі, які мають намір здійснити експедицію в серце Нової Гвінеї.

Незважаючи на бравурну мелодію, композиція є одною з перших серйозних спроб Вотерса розібратися в смерті свого батька, якого «поховали, як крота, в окопі». Друга, не менш важлива для Вотерса тема, є тема успіху та слави і супутні їм проблем. Назва пісні походить від відліку «one-two-free-fowah!», що використовують жокеї на кінних перегонах.

Ще одна пісня Річарда Райта присвячена безладності статевого життя музиканта на гастролях. Її цілком можна було б розглядати, як звичайну любовну пісню, якби не цинічні строчки останнього куплету, де герой навіть не намагається згадати ім'я дівчини, з якою провів ніч.

Роджер Вотерс — Девід Ґілмор — Нік Мейсон — Річард Райт — спів племені мапуга

Відзеркалює нові можливості накладення звуків, які отримали музиканти працюючи з 16-дорожковою апаратурою. У кінці композиції можна почути спів племені мапуга, якого було записано на Новій Гвінеї. Тут гурт явно випереджає свій час, пророкуючи інтерес до так званої «етнічної музики» який зародився значно пізніше.