Kraftwerk

Kraftwerk (Кра́фтверк, нім. електростанція) — німецький музичний гурт із Дюссельдорфа, який зробив помітний внесок у розвиток електронної музики. Гурт був утворений в 1970 році Флоріаном Шнайдером (Florian Schneider) і Ральфом Гюттером (Ralf Hütter), але здобув широку популярність, коли став квартетом, у який увійшли також Вольфґанґ Флюр (Wolfgang Flür) і Карл Бартос (Karl Bartos). Першою формою Kraftwerk був квінтет, що спочатку називався Organisation.

Kraftwerk
Kraftwerk у Києві, 27 вересня 2008
Основна інформація
Жанр електронна музика, електро
Роки 1970 —
Країна  Німеччина
Місто Дюссельдорф
Лейбл EMI
Склад Ральф Гюттер
Фріц Гільперт
Генінґ Шміц
Фальк Гріфенхаген
Колишні
учасники
Вольфґанґ Флюр
Карл Бартос
Штефан Пфаффе
Флоріан Шнайдер
www.kraftwerk.com

Kraftwerk у Вікісховищі

Музика

Kraftwerk виступають на Bluedot Festival, 2019 рік

У ранніх роботах Organisation та Kraftwerk (до альбому Autobahn, 1974) музика була експериментальною й переважно не електронною. Домінуючими стилями були краут-рок і авангард. Тоді Kraftwerk експериментували з різними музикантами й продюсерами, серед яких були Конні Планк (нім. Conny Plank, так само працював з Can, Neu!, Eurythmics), і, що згодом заснували гурт Neu!, Міхаель Ротер (нім. Michael Rother) і Клаус Дінгер (нім. Klaus Dinger).

Альбом Autobahn (1974) став переломним моментом не тільки у творчості гурту, але й у сучасній музиці в цілому, продемонструвавши можливості синтезаторів і електроніки того часу. Тема композиції Autobahn, що дала назву альбому — поїздка на автомобілі німецькими автомагістралями (тривалість: понад 20 хвилин).

Починаючи з 1974 року музика стала менш експериментальною, з чіткішими електронними ритм-структурами. Наступні три альбоми — Radio-Activity (1975), Trans-Europe Express (1977) і Die Mensch-Machine (1978) — істотно вплинули на розвиток електронної музики і сучасної музики в цілому. На цих альбомах присутні такі хіти, як «Model», «Die Roboter», «Trans-Europa Express», «Radio-Activity», «Neonlicht», «Schaufensterpuppen». Відтоді деякі альбоми Kraftwerk випускалися в різних мовних версіях, зокрема англійською та японською.

Часто гурту Kraftwerk приписується винахід стилю техно та електро. Вони були одним з перших поп-гуртів, що створили (не авангардну) музичну композицію тільки за допомогою електронних інструментів. Навіть голос створювався за допомогою генератора, або проходив через вокодер, досягаючи ефекту „голосу робота”.

В 1980-х роках гурт випустив іще 2 альбоми — Computerwelt (1981) і Electric Cafe (1986). Після цього діяльність гурту трохи вщухла, перейшовши у наступну фазу, протягом якої Kraftwerk дали кілька ефектних концертних турів з відеопроекціями, випустили заново оброблені, лунаючі по-сучасному версії старих композицій (The Mix, 1991).

Першою новою композицією, випущеної після альбому Electric Cafe (1986), стала Expo 2000, випущена синглом в 1999 (до однойменного всесвітній виставці 2000 року в Гановері).

У 2003 році був випущений довгоочікуваний альбом Tour de France Soundtracks, що лунав досить сучасно, але в той же час витриманий у стилі гурту. За випуском альбому пішло світове турне, матеріали якого лягли в основу концертних CD та DVD Minimum-Maximum (2005).

Єдиний в Україні виступ гурту пройшов у Києві 27 вересня 2008 року у рамках тижня німецької культури. Концерт було відіграно просто неба у Arena Concert Plaza. Організатор — PinchukArtCentre.[1][2]

У 2009 гурт залишив один із його засновників - Флоріан Шнайдер. Його місце до 2012 року займав відеоінженер Штефан Пфаффе. З 2013 року і до тепер місце Флоріана займає Фальк Гріфенхаген.

23 березня 2012 року гурт виступив в Маямі на Ultra Music Festival.

Склад

Склад гурту Organisation

Класичний склад Kraftwerk

  • Флоріан Шнайдер (нім. Florian Schneider) — вокал, клавішні, флейти, електроніка
  • Ральф Гюттер (нім. Ralf Hütter) — вокал, клавішні, електроніка
  • Вольфґанґ Флюр (нім. Wolfgang Flür) — електронна перкусія
  • Карл Бартос (нім. Karl Bartos) — електронна перкусія

Теперішній склад Kraftwerk

  • Ральф Гюттер (нім. Ralf Hütter)
  • Фріц Гільперт (нім. Fritz Hilpert)
  • Геннінг Шміц (нім. Henning Schmitz)
  • Фальк Гріфенхаген (нім. Falk Grieffenhagen)

Дискографія

Студійні альбоми

Концертні альбоми

  • Minimum-Maximum (2005)

Сингли

  • 1973 Comet Melody (німецька назва: Kohoutek-Kometenmelodie)
  • 1974 Autobahn
  • 1975 Comet Melody 2 (німецька назва: Kometenmelodie 2)
  • 1976 Radioactivity
  • 1977 Trans-Europe Express
  • 1977 Showroom Dummies
  • 1978 The Robots
  • 1978 The Model/Das Modell
  • 1978 Neon Lights
  • 1981 Pocket Calculator
  • 1981 Computer Love
  • 1981 Computerwelt
  • 1981 The Model
  • 1982 Showroom Dummies
  • 1983 Tour de France
  • 1984 Tour de France (Francois Kevorkian remix)
  • 1986 Musique Non Stop
  • 1987 The Telephone Call
  • 1991 The Robots (нова версія з альбому The Mix)
  • 1991 Radioactivity (нова версія з альбому The Mix)
  • 1999 Tour de France (re-release)
  • 1999 Expo 2000 (1999)
  • 2003 Tour de France 2003
  • 2003 Elektro Kardiogramm (promo only radio mix)
  • 2004 Aerodynamik

DVD

  • Minimum-Maximum DVD (2005)

Карл Бартос

  • Communication (2003)

Як його проект Elektric Music випущені наступні альбоми:

Вольфганг Флюр

  • Time Pie (1997) (проект Yamo)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.