Orgyia recens

Розмір і зовнішній вигляд

Самець забарвлений переважно в темно-коричневий колір. На передніх крилах є помаранчево-біла пляма на передньому краї та менша біла — на задньому. Крила перехрещені темно-коричневими зовнішніми та внутрішніми хрестовими прожилками з широкими темно-коричневими і білими центральними плямами між ними. Базальний хрест зовні вигнутий і біло-строкатий. Задні крила шоколадно-коричневі і мають світлу бахрому. Вусики подвійно гребінцеподібні. Розмах крил самця сягає 28—33 мм[1][2][3].

Як і у Labrisomid, самиця повністю безкрила, має надзвичайно тверде тіло завдовжки 15—19 мм. Її тіло вкрите сірими волосистими лусочками[1][3].

Гусениці строкаті та волохаті, як це характерно для Lymantriidae. Тіло личинки чорне з широкими помаранчевими поздовжніми лініями. Сегменти 4—7 мають щільні оранжево-русяві пучки волосся на задньому краї та рівне, світло-жовте опушення на інших ділянках. Обабіч голови є довгі, спрямовані вперед чорні волоски, а на верхівці черевця гусениці утворюється чорний ріг. На решті тіла личинок невелика кількість волосків. Довжина личинок сягає 30—40 мм[3].

Поширеність і час польоту

Євразійський вид проживає на смузі від північної Іспанії через Центральну Європу та Росію до Японії[3]. На півдні та сході Фінляндії ареал розташований у досить вузькій зоні від південного узбережжя до лінії Раума — Іломантсі, але вид зустрічається вздовж узбережжя Pohjanmaan, щонайменше до висоти Оулу. Натомість південно-західне узбережжя й архіпелаг Турку не входять до ареалу. Метелики літають від початку червня до початку липня[4].

Спосіб життя
Гусінь

Плямисті пучки зустрічаються в основному у вологих листяних лісах і болотах, а також у вологому листі, вирубаних галявинах і корабельних лініях електропередач. Трапляються завжди дуже локально. Самці літають протягом дня, особливо до полудня під ясним сонячним світлом високо над землею, шукаючи самок. Самиці залишаються в колишньому приміщенні та запрошують самців феромонами, які вони виробляють[3][5].

Парування триває близько години, після чого самка відкладає яйця на своїх коконах 250—800 яєць, заднє тіло яких вона вкриває до нижньої поверхні проділу волосся. Яйця вилуплюються за 2—3 тижні й невелика личинка поширюється на довкілля, кидаючи silkkirihman через вітер. Личинки спочатку повільно ростуть і зимують всередині згорнутого листя. Личинки активні протягом дня та не ховаються. Личинки міцніють на початку червня, а в інкапсулювання опорного кокона близько пів метра над землею. Дорослі метелики вилуплюються зі своїх лялечок вранці протягом тижня чи двох[3].

Гусениці живляться листям багатьох видів дерев, чагарників та трав'янистих рослин[3].

Примітки
  1. Svenska fjärilar (шведською).
  2. UK Moths (англійською).
  3. Nationalnyckeln till Sverges flora och fauna. Fjärilar: Ädelspinnare–tofsspinnare Lepidoptera: Lasiocampidae–Lymantriidae. с. 453—455. ISBN 978-91-88506-58-0.
  4. Perhoswiki.
  5. Saarinen, K; Jantunen, J. (2003). Perhoset 2, Päivällä lentävät yön perhoset. WSOY. ISBN 951-0-27774-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.