Orthornavirae

Orthornavirae — царство вірусів. Включає більшість РНК-вірусів, за винятком вірусів-сателітів, які ще не включені до філогенетичного аналізу та класифіковані без царства. Поділяється на п'ять відділів: Lenarviricota, Kitrinoviricota, Pisuviricota, Negarnaviricota і Duplornaviricota. Усі ці віруси містять РНК-залежну РНК-полімеразу (RdRp), що означає, що вони є монофілетичним таксоном. Однак інші дослідження показали, що РНК-віруси є парафілетичною групою.

?
Orthornavirae

Віріони левівірусу і тобамовірусу
Класифікація вірусів
Група: IV
Надцарство: Riboviria
Царство: Orthornavirae
Відділи
  • Позитивно-спрямовані одноланцюгові РНК-віруси
    • Lenarviricota
    • Kitrinoviricota
    • Pisuviricota
      • Pisoniviricetes
      • Stelpaviricetes
  • Негативно-спрямовані одноланцюгові РНК-віруси
    • Negarnaviricota
  • Дволанцюгові РНК-віруси
    • Duplornaviricota
    • Pisuviricota
      • Duplopiviricetes
Посилання
Віківиди: Orthornavirae
EOL: 58766080
NCBI: 2732396

Класифікація

Віруси Orthornavirae можуть мати геноми з дволанцюгової РНК, позитивно-спрямованої одноланцюгової РНК або негативно-спрямованої одноланцюгової РНК. Негативні одноланцюгові РНК-віруси класифікуються до відділу Negarnaviricota, віруси з дволанцюговою РНК класифікуються до відділу Duplornaviricota та частково до відділу Pisuviricota, позитивні одноланцюгові РНК-віруси класифікуються до Kitrinoviricota та частково до Lenarsuviricota.

Особливості

Всі вони кодують РНК-залежну РНК-полімеразу (RdRP), що дозволяє їм реплікуватися, не проходячи через кінець ДНК, і мати високу частоту мутацій, яка контрастує з клітинними полімеразами. Віруси цього царства кодують різні негомологічні білки для утворення капсидів, хоча найпоширенішим є білок горизонтального желе (JRC-MCP). Багато з них також мають вірусну оболонку — тип ліпідної мембрани, яка зазвичай оточує капсид. Зокрема, вірусна оболонка є майже універсальною серед негативних одноланцюгових РНК-вірусів, які часто утворюють нуклеокапсиди.[1][2]

Примітки
  1. Viral budding. ViralZone. Swiss Institute of Bioinformatics. Процитовано 6 August 2020.
  2. Fermin, G. (2018). Viruses: Molecular Biology, Host Interactions and Applications to Biotechnology. Elsevier. с. 35-46. ISBN 9780128112571. doi:10.1016/B978-0-12-811257-1.00002-4. Процитовано 6 August 2020. Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.