Oxygène
Oxygène (укр. кисень) — перший всесвітньо відомий альбом французького композитора Жан-Мішеля Жарра, який вперше вийшов в Франції в грудні 1976 року під лейблом Disques Dreyfus за ліцензією Polydor. Ця платівка – "переворотний" альбом Жан-Мішеля Жарра. Більшість фанатів вважає його не лише найкращим альбомом Жарра, а й найкращим альбомом всієї класичної електронної музики.
Oxygene | |
---|---|
Студійний альбом | |
Виконавець | Жан Мішель Жарр |
Дата випуску |
5 грудня 1976[1] серпень 1976 |
Записаний | серпень - листопад, 1976 |
Жанр |
Електронна музика Нью-ейдж Ембієнт Поп-музика Чіл-аут |
Тривалість | 39 хв 44 с |
Мова | no linguistic contentd |
Лейбл |
Disques Dreyfus PolyGram |
Продюсер | Франсіс Дрейфус |
Хронологія Жан Мішель Жарр | |
Запис
Альбом записаний на приватній студії Жан-Мішеля Жарра, змікшований в Gang Studio (Париж) з серпня по листопад 1976 року. Після того, як він закінчив запис Oxygene, цю студію (а насправді – орендовану квартиру) зайняв його конкурент — Дідье Маруані, який вслід за Oxygene записав свій дебютний альбом Magic Fly. Жарр записував Oxygene на дуже старий восьмидорожній магнітофон.
Композиції
Написані і аранжовані Жан-Мішель Жарром.
- "Oxygène (Part I)" – 7:40
- "Oxygène (Part II)" – 8:08
- "Oxygène (Part III)" – 2:55
- "Oxygène (Part IV)" – 4:14
- "Oxygène (Part V)" – 10:23
- "Oxygène (Part VI)" – 6:20
Композиції Oxygene II, Oxygene IV та Oxygene V прозвучали на першому концерті Жарра в Україні 14 жовтня 2011 року.
Учасники запису
- Жан-Мішель Жарр — синтезатори ARP, EMS Synthi AKS, EMS VCS 3, RMI Harmonic Synth, Farfisa Organ, Eminent, Mellotron, Rhythmin' Computer
- Michel Geiss — адаптування VCS і розробив нові інструменти
- Jean-Pierre Janiaud — інженер
Інструменти
- ARP Sequencer
- ARP 2600
- ELECTRO-HARMONIX Electric Mistress
- ELECTRO-HARMONIX Small Stone (Mk1)
- EMS Synthi VCS3
- FARFISA Professional
- MAESTRO Echoplex tape delay
- KORG Mini Pops 7
- EMINENT 310 Unique
- MELLOTRON 400SM
Примітки
- http://en.jeanmicheljarre.es/interview-with-daniele-feuillerat/ Архівовано 15 вересня 2014 у Archive.is Interview with Daniéle Feuillerat