PMI

Вперше, управління проєктами почало застосовуватись у 1960-х р.р. в аерокосмічній, будівельній та оборонній промисловості США [7]. Інститут управління проєктами був заснований  у 1969 році, як неприбуткова організація, Недом Енгманом (McDonnel Douglas Automation), Джеймсом Снайдером та Сьюзен Галлахер (SmithKline & French Laboratories), Еріком Дженеттом (Brown & Root) та Джей Гордоном Девісом (Технологічний інститут Джорджії) в Технологічному інституті Джорджії.

В тому ж році, він був зареєстрований в штаті Пенсільванія. РМІ описала свої цілі у 1975 році, як «сприяти визнанню необхідності професійного керування проєктами, забезпечити захід для вільного обміну проблемами з керування проєктами, рішеннями та додатками; координувати науково-дослідні зусилля в галузі промисловості та науки; розробляти загальну термінологію та методи для поліпшення комунікацій; забезпечити взаємодію між користувачами та постачальниками апаратних та програмних систем;  а також надання рекомендацій щодо навчання та розвитку кар'єри в галузі керування проєктами.

У 1970-х роках зусилля з стандартизації становили від 10 до 15 відсотків всіх зусиль інституту. Функції виконувались через Комітет з професійних зв'язків, який звертався та координував з Комітетами з питань технології, досліджень та освіти. Інститут брав участь у національних заходах через Американський національний комітет з стандартизації XK 36.3 і на міжнародному рівні, через зв'язок з призначеним спостерігачем до Європейської міжнародної асоціації керування проєктами, який тоді називався INTERNET. PMI не співпрацював безпосередньо Федеральним урядом США; ряд членів були федеральними службовцями в установах, залучених до управління проєктами.

У 1980-х роках були прикладені зусилля для стандартизації процедур і підходів до керування проєктами. PMI підготував перший Project Management Body of Knowledge (PMBOK)  у 1996 році.

Наприкінці 1990-х президентом PMI став Вірджил Р. Картер. За час його роботи кількість членів інституту зросла втричі - до 90 тис. членів зі 120 країн світу. У 2002 році Картера змінив Грегорі Балестреро, який керував інститутом у наступне десятиліття. Теперішній президент - Марк Ленглі. У 2008 році кількість членів PMI знову зросла вже до 260 тис. членів зі 150 країн. У липні 2018 року Членство перевищило 540 тис. з 208 країнах і територіях.

Стандарти, які розробляє та публікує PMI, поділяються на три основні категорії:

• Основоположні стандарти: забезпечують основу для знань з управління проєктами, та представляють чотири сфери професії: проєктний, програмний, портфельний та організаційний підходи до управління проєктами. Вони є основою, на якій побудовані стандарти практики та специфічні для галузі розширення.
• Практичні стандарти та фреймворки: описують використання інструменту, техніки або процесу, визначених у керівництві PMBOK® або інших основоположних стандартах.
• Доповнення стандартів PMI: специфічні для галузі розширення

Список стандартів для кожної категорії:

Основоположні стандарти

• A Guide to the Project Management Body of Knowledge—Sixth Edition[1] (2017) — Звід знань з управління проектами (PMBOK Guide) — Шосте видання. Визнаний Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт BSR/PMI 99-001-2013
• A Guide to the Project Management Body of Knowledge—Fifth Edition (2013) — Звід знань з управління проектами (PMBOK Guide) — П’яте видання. Визнаний Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт BSR/PMI 99-001-2013.
• The PMI Guide to Business Analysis (2017) — Керівництво з бізнес аналізу
• The Standard for Organizational Project Management (2018) — Стандарт організаційного управління проектами
• The Standard for Program Management (2013) - Стандарт управління програмою —Третє видання. Визнаний Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт BSR/PMI 08-002-2013.
• The Standard for Portfolio Management (2013) - Стандарт управління портфелем  — Третє видання. Визнаний Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт BSR/PMI  08-003-2013.
• Organizational Project Management Maturity Model (OPM3) | Knowledge Foundation  (2008) — Модель зрілості організаційного управління проектами | База знань. Визнана Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт ANSI/PMI 08-004-2008.

Cтандарти практики та фреймворки

• Practice Standard for Project Risk Management (2009) — Стандарти практики для управління ризиками проекта (2009)
• Practice Standard for Earned Value Management—Second Edition (2011) — Стандарти практични для управління освоєної вартістю—Друге Видання
• Practice Standard for Project Configuration Management (2007) — Стандарти практики для управління конфігурацією проекта
• Practice Standard for Work Breakdown Structures—Second Edition (2006) — Стандарти практики для ієрархічних структур робіт—Друге Видання
• Practice Standard for Scheduling—Second Edition (2011) — Стандарти практики для розробки розкладу—Друге Видання
• Practice Standard for Project Estimating (2010) — Стандарти практики для оцінки проектів
• Project Manager Competency Development Framework—Second Edition (2007) — Модель розвитку компетенцій менеджера проекту

Розширення стандартів PMI

• Доповнення до зводу знань PMBOK для будівельних проектів  — Третє видання / Construction Extension to the PMBOK Guide—Third Edition (2016)
• Доповнення до зводу знань PMBOK для державних проектів—Третє видання (2006) / Government Extension to the PMBOK Guide—Third Edition (2006)
• Software Extension to the PMBOK Guide—Fifth Edition (2013)

Об’єднаний глосарій стандартів

PMI публікує об’єднаний глосарій з переліком абревіатур, термінів та визначень:

• Combined Standards Glossary—Third Edition — Об’єднаний глосарій стандартів—Третє видання. Визнаний Американським національним інститутом стандартів (ANSI) як національний стандарт PMI-978-1-933890-27-2.

Згідно з PMI, стандарти розробляються волонтерами відкритим та основаним на консенсусах шляхом, з публічним доступом до робочої версії стандарту, можливістю переглядати та пропонувати зміни.

Першою сертифікацією, яку заснував Інститут управління проєктами (PMI) у 1984 р., була сертифікація PMP. З того часу, разом із сертифікацією PRINCE2 вони фактично стали стандартами сертифікації у проєктному управлінні. У 2007 р. вона отримала акредитацію ANSI/ISO/IEC 17024 від Міжнародної організації зі стандартизації (ISO). За станом на липень 2018 р. більш ніж 876,000 людей отримали сертифікацію PMP.

Пізніше Інститут проєктного управління заснував багато інших сертифікацій. Володарі сертифікатів не обов’язково мають бути членами PMI.

Для того щоб отримати  сертифікат PMI, кандидати мають спочатку підтвердити, що вони відповідають вимогам стосовно освіти та практичного досвіду. Після цього вони мають скласти іспит, що складається з тестових питань. Щоб підтримувати дійсними сертифікати PMI, їх власники мають отримувати бали професійного розвитку (PDUs), які можна заробити різними шляхами, наприклад, відвідуючи заняття або глобальні конференції під егідою PMI, сприяючи професійним дослідженням або пишучи та публікуючи статті на професійну тематику. Більшість сертифікацій повинні підтверджуватися кожні три роки. Нижче наведені сертифікації, котрі пропонуються PMI (вичерпний перелік сертифікацій наведений на офіційному сайті PMI):

Сертифікації:

• Certified Associate in Project Management (CAPM)
• Project Management Professional (PMP)
• Program Management Professional (PgMP)
• Portfolio Management Professional (PfMP)
• PMI Agile Certified Practitioner (PMI-ACP)
• PMI Risk Management Professional (PMI-RMP)
• PMI Scheduling Professional (PMI-SP)
• PMI Professional in Business Analysis (PMI-PBA)

• Офіційний сайт PMI (англ.)
• Сайт Київського відділення PMI (рос.)