Panavia Tornado

Панавіа Торнадо (Panavia Tornado) — двомісний багатоцільовий бойовий реактивний літак з крилом змінної стрілоподібності, розроблений на початку 1970-х років німецькою фірмою Мессершмітт-Бєльков-Блом, за участю компаній British Aerospace (Велика Британія) і Alenia Aeronautica (Італія).

Panavia Tornado
Тип винищувач-бомбардувальник
Виробник Panavia Aircraft GmbHd
Перший політ 14 серпня 1974 року
Початок експлуатації 1980[1]
Вироблено ~ 1 000
 Panavia Tornado у Вікісховищі

Існує в таких основних модифікаціях: винищувач-бомбардувальник Tornado IDS, перехоплювач Tornado ADV, розвідник Tornado ECR. Є одним з основних бойових літаків НАТО. Широко використовувався під час бойових дій в Іраці і на Балканах.

Бойове застосування

Війна в Перській затоці (1991)

У зоні конфлікту було розгорнуто 80 літаків «Торнадо» (42 з боку Великої Британії, 8 з боку Італії, 30 з боку Саудівської Аравії). Літаки цього типу широко застосовувалися для ведення розвідки, нанесення спочатку нічних, а потім і денних ударів по наземних цілях, а пізніше — при полюванні за іракськими «Скадами». Літаки здійснили в сумі близько 2000 вильотів.

Було втрачено 9 літаків (11 % від розгорнутих в зоні конфлікту, тобто приблизно 1 літак на 222 вильоти). Були збиті противником 8 літаків (6 англійських, 1 італійський, 1 аравійський), також одна машина втрачена з небойових причин[2].

Війна в Югославії (1999)

40 винищувачів-бомбардувальників «Торнадо» (14 з боку Великої Британії, 20 з боку Німеччини і 6 з боку Італії) залучалися для нанесення ударів по наземних цілях[2]. За офіційними даними НАТО, літаки цього типу втрат не мали, сербська ж сторона заявляла про кілька збитих «Торнадо»[3].

Операція «Непохитна рішучість»

Вперше італійські Tornado брали участь в операції «Непохитна рішучість» з кінця 2014 року й до березня 2016 року. Ними було зібрано дані про 2000 цілей за 3000 льотних годин[4].

Чотири італійських Tornado IDS були передислоковані до Кувейту 12 серпня 2020 року, де вони замінили італійські Eurofighter Typhoon, які перебували там з 26 березня 2019 року, коли стали на заміну AMX A-11 Ghibli[4].

Станом на березень 2021 року (тобто за приблизно 6 місяців) італійські Tornado IDS мали 4000 годин нальоту, в розвідувальних місіях ними було зібрано дані про понад 5000 цілей[4].

Зазвичай, для виконання розвідувальних місій італійські ВПС встановлюють на Tornado IDS підвісний модуль Rafael Reccelite II[4].

Тактико-технічні характеристики

Джерело: В. Ільїн, І. Кудішін. Бойова авіація зарубіжних країн. Ілюстрований довідник.[2]

Основні характеристики

  • Площа крила: 26,60 м ² (при куті стріловидності 25 °)
  • Маса порожнього: 14 091 кг
  • Максимальна злітна маса: 27 950 кг (із зовнішніми підвісками)
  • Маса палива у внутрішніх баках: 4 650 кг + 440 кг (кільовий бак)
  • Силова установка: 2 × ТРДДФ RB199
    • Безфорсажна тяга: 2 × 4 380 кгс
    • Форсажна тяга: 2 × 7620 кгс


Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 2340 км/год (2,2 Маха)
  • Максимальна швидкість: 1 480 км/год (на малій висоті без підвісок)
  • Крейсерська швидкість: 1 112 км/год (з підвісками)
  • Бойовий радіус: 1 390 км
  • Перегінна дальність: 3 890 км
  • Довжина пробігу: 370 м
  • Максимальне перевантаження: +7,5 g

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: 1 х 27 мм BK-27 Маузер
    • Боєзапас: 1 х 180 патронів
    • Скорострільність: 1 600 пострілів/хв
  • Точки підвіски: 7
  • Бойове навантаження: 9 000 кг
  • Керовані ракети: УРВВ AIM-9, протирадіолокаційні HARM, ALARM, ПКР Sea Eagle, TASM
  • Бомби: BL-755, Mk.83, MW-1, JP233, LAU-51A, LR-25, WE177


Аварії та катастрофи

12 липня 2018 року Panavia Tornado королівських ВПС Саудівської Аравії розбився в провінції Асір при поверненні з тренувального польоту. Пілот та штурман катапультувались та були доправлені до лікарні[5].

Оператори

Статистика серійного виробництва наведена за джерелами: Panavia Tornado IDS, Tornado ADV[недоступне посилання з червня 2019].

  • Німеччина — побудовано 363 літака: 4 прототипи, 2 передсерійних, 322 серійних «Торнадо» IDS, 35 серійних «Торнадо» ECR.
    Станом на 2015 рік на озброєнні перебувало 66 літаків Торнадо, із них 29 були придатними до бойового застосування[6].
  • Велика Британія — побудовано 249 винищувачів-бомбардувальників «Торнадо» IDS: 4 прототипи, 3 передсерійних, 242 серійних для Королівських ВПС. Також побудовано 195 перехоплювачів «Торнадо» ADV: 1 передсерійний, 194 серійних для Королівських ВПС. Також вироблялися літаки для Саудівської Аравії.
  • Італія — побудований 101 літак: 1 прототип, 1 передсерійний і 99 серійних «Торнадо» IDS. У 1995—2004 роках італійські ВПС експлуатували 24 взятих у лізинг британських «Торнадо» ADV.
  • Саудівська Аравія — отримано 96 «Торнадо» IDS і 24 «Торнадо» ADV.

Див. також

Примітки
  1. http://www.panavia.de/index.php?option=com_content&view=article&id=31&Itemid=48
  2. В. Ільїн, І. Кудішін. Бойова авіація зарубіжних країн. Ілюстрований довідник. — Московська Область, м. Балашиха : Астрель, 2001. — С. 123-139. — 10100 прим. — ISBN 5-271-01861-X.
  3. Авіація у війні на Балканах
  4. David Cenciotti (25 лютого 2021). Italian Tornado IDS Aircraft Have Logged More Than 4,000 Hours Flying Recce Missions Over 5,000 Targets In Iraq. The Aviationist.
  5. Tornado multirole combat aircraft crashes in Saudi Arabia. Defence Blog. 12 липня 2018.
  6. Syria conflict: Half of German Tornado jets 'not airworthy'. BBC News. 2 грудня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.