Partenope (1890)
Крейсер «Партенопе» (італ. Minerva) — торпедний крейсер однойменного типу Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.
| Крейсер «Партенопе» | ||
|---|---|---|
| Partenope | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Торпедний крейсер тип «Партенопе» | |
| Держава прапора | _crowned.svg.png.webp){kind=small} •Regia Marina | |
| Корабельня | «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія | |
| Закладено | 8 червня 1888 року | |
| Спущено на воду | 23 грудня 1889 року | |
| Введено в експлуатацію | 11 вересня 1890 року | |
| Загибель | Потоплений 24 березня 1918 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 833 т | |
| Довжина | 73,1 м | |
| Ширина | 8,22 м | |
| Висота | 3,48 м | |
| Бронювання | палуба - 41 мм бойова рубка - 41 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парових котли 2 парові машини потрійного розширення | |
| Потужність | 3 884 - 4 422 к.с. | |
| Швидкість | 18-20 вузли | |
| Дальність плавання | 1800 миль на 10 вузлах | |
| Екіпаж | 96-121 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 120-мм гармата «QF 4.7-inch Gun Mk I–IV» 6 x 57-мм гармат «QF 6» 3 x 37-мм гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 5 x 450-мм торпедних апаратів | |
Історія створення
Крейсер «Партенопе» був закладений 8 червня 1888 року на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia» у місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 23 грудня 1889 року, вступив у стрій 11 вересня 1890 року.
Історія служби
Після вступу у стрій корабель був включений до складу 2-го Дивізіону італійського флоту. У 1895 року, разом з іншими італійськими кораблями здійснив візит у Спітхед (Велика Британія). Того ж року у складі італійської ескадри брав участь у поході міжнародних військово-морських сил біля берегів Криту, де напруга у стосунках між Грецією та Османською імперією зрештою переросла у греко-турецьку війну.
У 1904 році був переведений до складу 1-ї Ескадри. Протягом 1906-1908 років корабель пройшов модернізацію, під час якої був перетворений на мінний загороджувач. На кораблі були встановлені нові нафтові котли та зменшена кількість озброєння: залишились дві 76,2-мм, чотири 57-мм та дві 37-мм гармати. Також було встановлене обладнання для постановки 60 мін.
Під час італійсько-турецької війни корабель був включений до складу 2-го Дивізіону 1-ї Ескадри. У листопаді 1911 року разом з крейсерами «Карло Альберто», «Лігурія» та міноносцем «Чіньо» (італ. Cigno) здійснював вогневу підтримку гарнізону Триполі під час турецьких атак. У грудні «Партенопе» разом з крейсером «Лігурія»]та міноносцями «Дардо» і «Еуро» взяв участь в обстрілах портів Зуара, Місурата та Аргуб.
Після вступу Італії у Першу світову війну та після втрати декількох кораблів командувач італійським флотом Паоло Таон ді Ревель (італ. Paolo Thaon di Revel), зважаючи на небезпеку від підводних човнів та мін противника, обмежив активне використання великих кораблів в Адріатичному морі. Натомість малі кораблі та катери залучались до блокади та постановки мін біля австро-угорського узбережжя. У рамках цієї стратегії використовувались кораблі «Мінерва», «Партенопе» та «Гоїто», які ставили міни біля ворожого узбережжя.
24 березня 1918 року «Партенопе» був потоплений австро-угорським підводним човном «UC-67» поблизу Бізерти у точці з координатами 37°53′ пн. ш. 10°10′ сх. д.[1].
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)