Podocarpus nakaii
Podocarpus nakaii (подокарп накайський[1]) — вид хвойних рослин родини подокарпових.
Podocarpus nakaii | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
(без рангу): | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
Рід: | Podocarpus |
Вид: | P. nakaii |
Біноміальна назва | |
Podocarpus nakaii Hayata 1916 | |
Етимологія
Вид названий на честь японського колекціонера рослин Накаї. Росте розкидано в широколистяних (покритонасінних) лісах у центральних горах Тайваню. У цих лісах переважають представники родин Fagaceae і Lauraceae, також помітні Theaceae і Magnoliaceae. Характерні роди дерев є Cyclobalanopsis (= Quercus), Lithocarpus, Machilus (= Persea), Cryptocarya, Schima, Magnolia. Висотний діапазон цього виду становить від 700 до 1800 м над рівнем моря і він існує у помітно мусонному субтропічному кліматі.
Поширення, екологія
Країни поширення: Тайвань.
Морфологія
Середні дерева, до 60 см у діаметрі й 20 м у висоту. Кора сірувато-червоно-коричнева, розшаровуючись на поздовжні тонкі волохаті пластинки. Листки шкірясті, чергові, від ланцетних до лінійно-ланцетних, довжиною 6-8 см, 8-12 мм завширшки, прямі або злегка серпоподібні, темно-зелені зверху, сріблясто-зелені знизу. Тичинкові стробіли 4-6 см завдовжки. Насіння поодиноке, косояйцеподібне, гостре на верхівці, довжиною 1 см, шириною 8 мм; оболонка м'ясиста, світло-червона у зрілості у квітні, завдовжки 5-12 мм; квітконоси довжиною 2-12 мм. Свіжозрізана заболонь блідо-абрикосово-жовта.
Використання
Деревина вирубувалася разом з іншими деревами, і, якщо хорошого розміру і форми використовувалась для конструкцій, столярних виробів, і т. д.
Загрози та охорона
Вид сильно постраждав від загального збезлісення у період після Другої світової війни. Є також останні доповіді видалення зрілих дерев для садівництва.
Посилання
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- The Gymnosperm Database (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Т. 1. — С. 866. — ISBN 9004177183. (англ.)