RQ-7 Shadow

RQ-7 Shadow 200 у стані готовності до старту з пневматичної катапульти (Ірак)

RQ-7B стартує з катапульти

RQ-7B під час приземлення на злітно-посадкову смугу

Shadow є подальшим розвитком проекту RQ-2 Pioneer. Спочатку наступником «Піонерів» мала бути модель RQ-6 Outrider, однак проблеми, пов'язані з цим апаратом, спричинили те, що кошти замовника армії США були сконцентровані на фінансуванні проекту RQ-7. У 1999 році було замовлено перші чотири апарати, що дістали назву Shadow 200, а у 2001 році замовлено ще чотири апарати для вивчення й тестування. У листопаді 2002 року розпочато серійне виробництво RQ-7.

Конструкція «Shadow» виконана з композиційного матеріалу з двигуном внутрішнього згоряння AR741-1100, що приводив у рух дерев'яний повітряний гвинт штовхальної дії. Фюзеляж оснащувався триточковим шасі. Апарат може стартувати з горизонтальної злітної смуги або іншої горизонтальної (без перешкод) пласкої поверхні. У випадку, коли старт з горизонтальної площини є неможливим, «Shadow» може злетіти з використанням пневматичної катапульти. Приземляється апарат горизонтально і зупиняється системою канатів, які він захоплює гаком, розміщеним під фюзеляжем. RQ-7 оснащали двома типами стабілізованих оптико-електронних голівок. Перша з них це POP-200 (англ. Plug in Optronic Payload — дослівно «оптико-електронне обладнання») і новіша версія POP-300. Обидві голівки розроблені ізраїльською компанією «Tamam Division», що є підрозділом «Israel Aerospace Industries». До стандартного оснащення голівок належать камера денного спостереження в кольорі, камера тепловізора, радіолокатор, лазерний далекомір та лазерний вказівник цілі. Модель POP-300 дає вищу якість реєстрації зображень. Зображення надсилається на наземну станцію контролю польоту в реальному часі. Як двигун використано роторно-поршневий двигун внутрішнього згоряння моделі UEL AR-741.

Комплекс тактичних БпЛА складається з[3]:

1. наземної станції керування (англ. Ground Control Station) на шасі армійського автомобіля-фургона «Hummer»:
2. чотирьох БпЛА «Shadow»;
3. пневматичної пускової установки (англ. Launcher) на причепі;
4. транспортної машини для БпЛА (англ. Aerial Vehicle Transport), на шасі «Hummer»;
5. термінал приймання/передавання даних (англ. Ground Data Terminal).

Весь комплекс RQ-7A Shadow 200 розміщується на шести автомобілях, і для його повітряного транспортування використовують три літаки C-130.

• Розмах крила: 3,89 м
• Довжина: 3,4 м
• Висота: 0,91 м
• Маса при старті: 149 кг
• Власна маса: 75 кг
• Максимальна швидкість: 204 км/год
• Крейсерська швидкість: 130 км/год
• Радіус дії: 125 км
• Тривалість польоту: 4…5,5 год
• Практична стеля: 4270 м

RQ-7A — базовий варіант, оснащений оптико-електронною голівкою POP-200.

RQ-7B — досвід, набутий при експлуатації модифікації RQ-7A дав змогу розробити версію «B», у якої збільшено розмах крил (до 4,3 м), що дало можливість збільшити запас палива (до 44 л) і тим самим подовжити на дві години тривалість перебування апарата в повітрі. Використано двигун модифікації AR741-1101. На апараті встановлено бортову ЕОМ більшої обчислювальної потужності й точнішу систему контролю польоту, оснащену приймачем GPS. Ця версія уже мала оптико-електронну голівку типу POP-300[4].

RQ-7 Shadow 400 є морською версією апарату зі збільшеними відносно версії «B» розмахом крил, довжиною та масою оснащення. ДПЛА може запускатись як з корабля, так і з суходолу. Що стосується посадки, то на корабель її проводять у сітку. Один з таких комплектів закуплено для ВМС Південної Кореї.

RQ-7 Shadow 600 — версія апарату, що закуплена Румунією та ВПС Туреччини, є найбільшим за розмірами представником родини RQ-7, з продовженим до 12-15 годин часом перебування в повітрі, новим роторно-поршневим двигуном UAV EL 801, потужністю 52 к. с. та оновленим програмним забезпеченням бортового комп'ютера[5].

Апарати брали участь у місії в Косово у 2001 році та зазнали невдач, оскільки обидва апарати було розбито. Дуже інтенсивно RQ-7 використовувались в Іраку. Уперше під час «Операції Свобода Іраку» так званої другої війни у Перській затоці у 2003 році. 21 травня 2010 року Швеція закупила вісім апаратів Shadow 200 з наземними станціями керування польотом. Машини увійшли під назвою «UAV 03 Örnen» у шведську складову частину бойових експедиційних груп Євросоюзу[6]. Літальні апарати знайшли застосування у Пакистані для проведення моніторингу кордону з Афганістаном[7][8].

• Rochowicz Robert. Bezpilotowe cienie // Nowa Technika Wojskowa. — 2006. — Вип. 3. — ISSN 1230-1655.
• И. Е. Ряполов. Вклад электронного оборудования беспилотного летательного аппарата RQ-7 Shadow в его вторичное излучение // Системи обробки інформації. — 2015. — Вип. 126. — С. 49-53. — ISSN 2518-1696.

• RQ-11 Raven

• RQ-7 Shadow 200 Tactical UAV (англ.)