Безпілотний літальний апарат

Безпіло́тний літа́льний апара́т (англ. Unmanned aerial vehicle, скор. UAV; або англ. Remotely piloted vehicle, нім. Unbemanntes Luftfahrzeug скор. RPV, рос. Беспилотный летательный аппарат, скор. БпЛА або дрон) — літальний апарат, який літає та сідає без фізичної присутності пілота на його борту.

RQ-2 Pioneer тактичний розвідувальний БпЛА американо-ізраїльської розробки (2005)
Бойовий БпЛА MQ-9 Reaper «мисливець-вбивця» в Афганістані, 2008 рік. Розмах крил 20 метрів, найбільша злітна вага 4760 кг, вартість за одиницю 16.9 млн дол. США.

Визначення українського законодавства

Українське законодавство надає такі визначення безпілотного повітряного судна та безпілотного авіаційного комплексу.

Безпілотне повітряне судно — повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким, здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном.[1]
Докладніше цей термін конкретизує Міністерство оборони України.

Безпілотне повітряне судно (безпілотний літальний апарат) — повітряне судно, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються дистанційно за допомогою пункту дистанційного пілотування, розташованого поза повітряним судном, або повітряне судно, що здійснює політ автономно за відповідною програмою.

Безпілотний авіаційний комплекс (безпілотна авіаційна система) — безпілотне повітряне судно, пов'язані з ним пункти дистанційного пілотування (станції наземного керування), необхідні лінії керування і контролю та інші елементи, вказані в затвердженому проєкті типу цього комплексу. Цей комплекс може охоплювати декілька безпілотних літальних апаратів.[2]

Розвиток визначення БпЛА

За сучасним (2010-і роки) визначенням, «безпілотником» є тільки той апарат, який знаходиться під постійним дистанційним контролем пілота або пілотів і призначений для повернення на аеродром і для подальшого повторного використання. Тобто крилата ракета до категорії «безпілотників» не належить (JDN 2/11 2011, p. 2-1) (англ.).

Раніше радіокеровані та повністю автоматизовані апарати об'єднували поняттям безпіло́тна авіа́ція — літаки, керування (пілотування) якими здійснюється без пілота, за допомогою приладів різних систем, що засобами радіо (радіолокації, телебачення) подають команди на автопілот. Елементи системи керування містяться поза літаком і можуть бути на землі, на воді і в повітрі, на місці старту, на маршруті польоту і в районі цілі[3]. Для передачі на пункт управління даних, отриманих з бортових сенсорів, у складі БпЛА є радіопередавач, що забезпечує зв'язок з наземним обладнанням. Залежно від формату зображень та їхнього стискання, регламентованих, наприклад, в STANAG 4609, швидкість передавання цифрових радіоканалів зв'язку з БпЛА, може становити одиниці-сотні Мбіт/с.[4][5] Перед передаванням з борту БпЛА отриманих зображень високої чіткості, їх піддають сегментації[6].

Класифікація
Наземний пункт керування безпілотним літальним апаратом. Екіпаж виконує бойовий (спостережний) політ над територією. Ліворуч — пілот, праворуч — оператор сенсорів

Залежно від принципів керування, розрізняють такі різновиди безпілотних літальних систем:

  • безпілотні некеровані;
  • безпілотні автоматичні;
  • безпілотні дистанційно-пілотовані літальні апарати (ДПЛА).

У авіації після 2000 року йде стрімке розширення саме останнього типу апаратів, й про них йдеться, коли вживають термін «безпілотник», «дрон» (англ. drone), або абревіатуру UAV. Тобто, під терміном «безпілотник», «БпЛА», «UAV» мається на увазі саме повітряне судно, яким через канали зв'язку керує один або декілька пілотів. Екіпаж БпЛА може також включати командира, оператора сенсорів, оператора вогневих засобів. Екіпажі БпЛА під час довготермінових місій змінюються — як на загал, кожні 4 години.

Безпілотні (англ. unmanned — без людини на борту) літальні апарати, відповідно до стандартів НАТО, так само, як і літаки із пілотом на борту (англ. manned aircraft), керуючись значенням повної злітної маси розділено на 3 класи: I — повна злітна маса до 150 кг, II — повна злітна маса до 600 кг, III — повна злітна маса більше 600 кг. (JDN 2/11 2011, p. 2-5) (англ.)

Клас I підрозділяється на категорії: «мікро» — до 2 кг, «міні» — до 15 кг, «малі» — від 15 кг. (JDN 2/11 2011, p. 2-7) (англ.)

Класифікація безпілотних авіаційних комплексів за STANAG 4670[7]
Клас Категорія Рівень воєнних дій Висота застосування Радіус дії Рівень застосування Приклад платформи
Клас ІІІ
(> 600 кг)		 ударні[lower-alpha 1] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Reaper
HALE[lower-alpha 2] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Global Hawk
MALE[lower-alpha 3] оперативний до 14000 м необмежений Оперативна група Heron

Bayraktar TB2

Клас ІІ
(150—600 кг)		 тактичні тактичний до 5500 м до 200 км Бригада Hermes 450
Клас І
(<150 кг)		 малі
(>15 кг)		 тактичне формування до 1500 м до 50 км Батальйон Scan Eagle

PD-2

міні
(<15 кг)		 тактичний підрозділ до 900 м до 25 км рота, взвод, відділення Skylark
мікро[lower-alpha 4]
(<66 Дж)		 тактичний підрозділ до 60 м до 5 км взвод, відділення Black Widow

Від наведеної вище класифікації НАТО дещо відрізняється класифікація безпілотних авіаційних систем (UAS), що її застосовано у документі Департаменту оборони США (DOD-USRM-2013 2013, p. 6) (англ.). Згідно цього документу, виділяють п'ять груп UAS:

  • Група 1 (мікро-, міні тактичні) — від 0 до 9 кг, до 300 метрів над ґрунтом, основний представник — «RQ-11 Raven».
  • Група 2 (малі тактичні) — від 9.5 до 25 кг; до 1000 метрів над ґрунтом, представник — «Scan Eagle»
  • Група 3 (тактичні) — менш, ніж 600 кг, представник — «RQ-7 Shadow»
  • Група 4 (персистентні) — більш, ніж 600 кг; представник — «MQ-1B Predator»
  • Група 5 (пенетрувальні) — більш, ніж 600 кг; представник — «MQ-9 Reaper»

Призначення

БпЛА повсюдно застосовуються у військовій справі, в першу чергу для ведення повітряної розвідки — як тактичної, так і стратегічної. Безпілотники під-класів «міні-» та «мікро-» все ширше застосовуються під час бойових дій на рівні взводу та відділення[8] для термінового отримання інформації типу «що за тим пагорбом», тобто для вирішення завдань військової розвідки. Далекосяжним напрямком їх застосування є вирішення завдань у складі рою.[9] Також використовуються БпЛА для коригування вогневих ударів по наземних цілях та як ударні.

Класифікація цивільних БПЛА за призначенням

Невійськові дрони застосовуються для розв'язання широкого кола завдань, виконання яких пілотованими літальними апаратами з різних причин недоцільно. Такими завданнями є:

  • моніторинг повітряного простору, земної й водної поверхонь,
  • екологічний контроль,
  • керування повітряним рухом,
  • контроль морського судноплавства,
  • розвиток систем зв'язку[10],
  • польова логістика (трансфер запчастин, акумуляторних батарей, боєприпасів, медикаментів тощо)[11],
  • художня фотографія

Павло Замятін виокремлює 5 основних груп, що різняться за типом виконуваних функцій:

  1. Моніторинг (спостереження за станом інфраструктури протяжних об'єктів; патрулювання різних зон і об'єктів; спостереження за рухом на залізничних і шосейних шляхах; контроль судноплавства; спостереження за посівами; пошук корисних копалин за допомогою спецзасобів зондування; метеорологічні спостереження; моніторинг небезпечних природних явищ; оцінка результатів стихійних лих і ліквідації їх наслідків; спостереження за дикими тваринами в заповідниках)
  2. Презентації, реклама, розваги, творчість (знімання об'єктів архітектури, природи, бізнесу, масових заходів; використання БПЛА як носіїв реклами, з навчальною метою, як арт-об'єкта або об'єкта розваги)
  3. Доставляння вантажів (пошти, інструментів і матеріалів на будівництво; ремонтні роботи, дозаправлення/підзарядка на важкодоступних об'єктах і віддалених автономних приладах (метеостанції, маяки тощо); розпорошення хімікатів та внесення добрив на полях; підтримка продуктами, пальник, запчастинами тощо альпіністів, туристів, експедицій; евакуаційні заходи)
  4. Ретрансляція сигналів (передача радіосигналів з метою збільшити дальність дії каналів зв'язку; БПЛА як носій освітлювального обладнання, гучномовця; БПЛА як майданчик для генерування або відбивання лазерного променя)
  5. Керування поведінкою живих об'єктів («пастух» для табунів коней, отар овець тощо; відлякування зграй птахів від аеродромів)[12]

Історія

До 1940

Зазначений літальний апарат призначений для авіаційної розвідки.

Перший відомий досвід авіаційної розвідки, відбувся згідно китайського трактату про «Мистецтво (ведення) війни», із допомогою «летючого змія», що робився у давнину доволі великим. За допомогою нього полководець отримував відомості про тактику і маневри противника; розташування флангів, резерву, ударного корпусу, табору керівництва ворога; вид зброї, оснащення, вогневі точки, кількість воїнів тощо. Для отримання вчасної інформації садовили воїна з малою вагою на «летючого змія», який із допомогою сопілки сигналами (використовуючи як свисток) передавав обумовлені заздалегідь шифровані знаки. А для сіяння паніки серед ворога — грав на сопілці мелодії заздалегідь узяті з культури ворога, щоби нагадати ворогам про їх дім, їх родини й змусити думати про власний затишок, та спонукати їх відмовитися від вступу в смертельний бій, або недбало битися. Чим полководець, забезпечував собі перевагу.

У 1899 році Нікола Тесла розробив і продемонстрував мініатюрне радіокероване судно.

У 1910 році, натхненний успіхами братів Райт, американський військовий інженер з Огайо Чарльз Кеттерінг запропонував використовувати літальні апарати без участі людини. На його думку керований годинниковим механізмом пристрій у заданій точці повинен був відкидати крила та падати, як бомба, на ворога. Отримавши фінансування армії США, він побудував і з перемінним успіхом випробував кілька пристроїв, які отримали назви «The Kattering Aerial Torpedo», «Kettering Bug», але в бойових діях вони так і не застосовувалися. У Німеччині розробляється проєкт радіокерованого безпілотного бомбардувальника «Fledermaus».

У 1933 році у Великій Британії розроблений перший БпЛА багаторазового використання Queen Bee. Були використані три відреставрованих біплана Fairy Queen, дистанційно керовані з судна по радіо. Два з них зазнали аварію, а третій зробив успішний політ, зробивши Велику Британію першою країною, яка отримала користь з БпЛА. Ця радіокерована безпілотна мішень під назвою DH82A Tiger Moth використовувалася на королівському Військово-морському флоті з 1934 по 1943 Армія і ВМФ США з 1940 року використовували ДПЛА «Radioplane OQ-2» як літак-мішень.

Протягом Другої світової війни німецькі вчені вели розробки декількох радіокерованих типів зброї, включаючи керовані бомби Henschel Hs 293 та Fritz X (англ. Fritz X), ракету Enzian (англ. Enzian) і радіокерований літак, наповнений вибуховою речовиною. Незважаючи на незавершеність проектів, Fritz X і Hs 293 с успіхом використовувалися на Середземному морі проти броньованих військових кораблів. Масовим зброєю була перша «крилата ракета» Фау-1 з реактивним пульсовим двигуном, яка могла запускатися як із землі, так і з повітря. У нацистській Німеччині в 1942 році було запущено виробництво ракет Фау-2, котрі мають систему керування, яка утримує ракету на заданій при старті траєкторії протягом усього польоту. Були розроблені і застосовувалися керовані авіабомби.

В СРСР в 1930–40-ві рр. авіаконструктором Нікітіним розроблявся торпедоносець-планер спеціального призначення (ПСН-1 і ПСН-2) типу «літальне крило» у двох варіантах: пілотований тренувально-пристрілювальний і безпілотний з повною автоматикою. До початку 1940 був представлений проєкт безпілотної літальної торпеди з дальністю польоту від 100 км і вище (при швидкості польоту 700 км/год). Однак цим розробкам був судилося втілитися в реальні конструкції. У 1941 році були вдалі застосування важких бомбардувальників ТБ-3 як БпЛА для знищення мостів.

В США запустили в масове виробництво БПЛА-мішень Radioplane OQ-2 для тренування льотчиків і зенітників. Також, в 1944 році був застосований вперше в світі класичний ударний БПЛА — Міждержавного TDR. Крім цього, військовими США був створений цілий ряд керованих авіабомб, включаючи найбільш досконале технічні зброю, застосоване в роки війни [джерело не вказано 743 дня] — самонавідну планіруючу бомбу ASM-N-2 Bat, перше в світі зброю схеми «вистрілив-забув», що не вимагає втручання оператора. Після війни розробки безпілотних літальних апаратів в США тимчасово змістилися в бік створення керованих ракет і авіабомб, лише в 60-х повернувшись до ідеї НЕ-ударних БпЛА.

Сучасні віхи

На вебсайті «BBC» 15 січня 2015 опубліковано інфографіку «Найвеличніші поворотні моменти в історії авіації»[13]. Безпілотникам тут належать такі дати:

  • 1995 — «G.A. MQ Predator» («Хижак») — перший у світі військовий літак класу «мисливець-вбивця» (англ. Hunter-Killer) без людини на борту
  • 2014 —" X 47B" — перший безпілотний (дистанційно пілотований) літак, який здійснив старт із авіаносця і здійснив посадку на нього.

В січні 2017 року Vanilla Aircraft VA001 встановив рекорд тривалості польоту для БпЛА вагою 50-500 кг. Літальний апарат з дизельним двигуном перебував в повітрі 56 годин (трохи більше двох діб) без дозаправлення[14].

У березні 2020 року турецький квадрокоптер KARGU-2 автономно атакував військового під час конфлікту між урядовими силами Лівії та Лівійською національною армією Халіфа Хафтара. Безпілотник-камікадзе KARGU-2 знищив одного з солдатів ЛНА у той момент, коли він намагався відступити. При цьому дрон, який ліквідував військового, працював у «високоефективному» автономному режимі, без втручання оператора. Імовірно, це перший випадок, коли БПЛА атакував людину без відповідної вказівки від оператора[15].

Сучасність

Парк безпілотних військових апаратів США

Станом на 1 січня 2014 року США використовували:

  • Малі безпілотні системи: RQ-11 Raven — 7 362 штуки; AeroVironment Wasp III — 990 штук; AeroVironment RQ-20 Puma — 1 137 штук; RQ-14 Dragon Eye — понад 1000 штук; RQ-16 T-Hawk — 306 штук.
  • Великі безпілотні системи: MQ-1 Predator + MQ-1C Eagle — всього 246 штук; MQ-9 Reaper — 126 штук; RQ-7 Shadow — 491 штука; RQ-4 Global Hawk — 33 штуки, RQ-5 Hunter — 75 штук.

Кадрове забезпечення (досвід США)

UAS насправді є системою, що складається із декількох систем. При цьому літак-безпілотник формує тільки одну із частин тієї загальної системи, яка забезпечує функціональний ефект.

(…)

Загалом, функціональна ефективність системи UAS обумовлюється винятково використанням даних, що їх знімає корисний вантаж.

— JDN 2/11 [16]

Задля функціонування у повному циклі однієї безпілотної авіаційної системи (UAS) оперативно-стратегічного значення, такої як «MQ-9 Reaper», належить задіяти штат чисельністю приблизно 150…160 осіб (так звана «орбіта»)[17]. Приблизно третина з цього числа задіяні на постах аналітиків зображень. Військовослужбовці, які безпосередньо здійснюють керування безпілотними апаратами, мають такі військові спеціальності і посади:

  • Армія США (US Army). В Армії США для систем UAS групи 3 та вище визначені фахові спеціальності «оператор літака» і «оператор сенсорів»[18].
  • Корпус морської піхоти США (US Marines). У корпусі морської піхоти США екіпаж системи «RQ-7B Shadow» налічує три позиції — командир безпілотного літака (unmanned aircraft commander — UAC), оператор повітряного засобу (air vehicle operator — AVO), і оператор цільового вантажу (mission payload operator — MPO). При цьому посади UAC займають офіцери, а посади AVO та MPO — військовослужбовці рядового складу (enlisted). Для малих тактичних безпілотних систем RQ-21A екіпаж складають дві особи — командир (UAC) та оператор (який одноосібно виконує функції AVO + MPO)[19].
  • Військово-повітряні сили США (US Air Force). ВПС США кваліфікують свої UAS, що належать до групи 4 або 5 (MQ-1 Predator, MQ-9 Reaper, та RQ-4 Global Hawk), як Дистанційно Пілотовані Літаки (Remotely Piloted Aircraft — RPA). Пілоти RPA є офіцерами, яких набирають із діючих пілотів військової авіації. Оператори сенсорів — це військовослужбовці рядового складу (enlisted), яких набирають або із наявних посад у розвідці, або через новостворену систему операторів сенсорів (sensor operator)[20].

У ВПС США також створено посаду «координатор розвідувальної місії» (Mission Intelligence Coordinator), з метою оперативної обробки (у реальному часі) тієї розвідувальної інформації, яку отримують пілоти RPA MQ-1 та MQ-9, та оператори сенсорів. На цю посаду висувають офіцерів із наявних кадрів розвідки.

Парк безпілотних військових апаратів України

Станом на початок російської збройної агресії проти України, Збройні сили України фактично не мали власних сучасних безпілотних літальних апаратів. Наявні на озброєнні Ту-141 «Стриж» були морально застарілі. Гостру потребу в безпілотних літаках-розвідниках спершу взялися задовольняти волонтери, адаптуючи цивільні апарати до вимог військових[21][22]. Були створені, зокрема, БпЛА «Фурія», «Кажан-1», PD-1.

26 серпні 2015 р. державний концерн «Укроборонпром» повідомив про початок серійного виробництва 2-х зразків вітчизняних БпЛА.[23].

В 2015 році студентами Київського політехнічного інституту були створені безпілотні авіаційні комплекси Spectator (укр. спостерігач). Виробництво налагоджене у ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова, що входить до складу ДК «Укроборонпром»[24][25].

У 2014 році військові експерти США пропонували надати Україні беззбройну модифікацію безпілотника MQ-9 Reaper[26]. В березні 2015 року уряд США повідомив про надання допомоги у вигляді військової техніки загальною вартістю $75 млн. Зокрема, окрім броньованих та неброньованих легких вантажівок HMMWV, планувалось передати Україні тактичні розвідувальні БпЛА RQ-11 Raven[27].

Створення ударного БпЛА

В січні 2016 року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про початок виробництва ударних безпілотних апаратів на потужностях ДП «Антонов»[28]. Основною функцією нового тактичного багатофункціонального безпілотного авіакомплексу є розвідка. Проте, він матиме змогу нести невелике бойове навантаження та вражати наземні цілі[29]. Зокрема, встановлене на ньому озброєння має бути здатне знищити важку бронетехніку, наприклад, танк[30].

Базове підприємством у роботі над створенням безпілотника виступає ДП «Антонов», в роботі беруть участь також ДАХК «Артем», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ДП «Оризон-навігація», ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ імені академіка О. Г. Івченка», ПАТ «Київський завод „Радар“» та інші. Крім того, участь беруть підприємства, підвідомчі Державному космічному агентству — ЦКБ «Арсенал» та ПАТ «Хартрон»[29].

Тактичний безпілотник має бути виготовлений наприкінці 2016 року, а вже у першому кварталі 2017 — передано військовим для державних випробувань[29]. Згодом плани дещо оновились, і на 2017 перенесене завершення розробки конструкторської документації[30].

Парк безпілотних військових апаратів Росії
Підбитий у районі м. Щастя російський БпЛА «Гранат-Ч», який проводив повітряну розвідку місць дислокації підрозділів ЗСУ. Виставка «Докази агресії російських військ на території України» (Київ, 2015)
UAV ZALA 421-08, російський БпЛА класу «мікро», здатний виконувати політ тривалістю 90 хвилин і нести відео/фото камеру оптичного або IR (інфрачервоного) діапазону
Ka-135
Коршун «Шуліка»(БпЛА)

Співпраця з Ізраїлем

У квітні 2009 року Російська Федерація придбала перший «пакунок» дронів у Ізраїлю (Одне «Пташине око» Bird Eye-400, вісімку «Ай-Вью» I-View Mk150 та два «Шукачі» Searcher Mk.2 UAVs). Оборудка коштувала $53 мільйони.[31]

У рамках другої оборудки, наприкінці 2009 року, Росія придбала додаткову партію із 36 дронів вироблених в Ізраїлі. Ця оборудка коштувала $100 мільйонів[32].

У жовтні 2010, Росія додатково придбала ще безпілотних комплексів (дронів) аж на $400 млн від фірми Israel Arospace Industries. За угодою, остаточне складання ізраїльських дронів було заплановано здійснювати на території Росії[33]. Виробництво російсько-ізраїльських «безпілотників» було розпочато у 2012 році. За планом, постачати цю продукцію у російське військо мусили із 2014 року[32].

Неповний перелік російських безпілотників

Іноземні медійні джерела перелічують багато різновидів російських БпЛА, що їх виготовляли починаючи із 1958 року. Наводимо як приклад деякі апарати вироблені після 1990 року:

  • Yak Voron «Ворон» високошвидкісний БпЛА дальнього радіуса дії для завдавання вогневих ударів[34]
  • Як Клест БпЛА-розвідник, що стає на заміну військового російського розвідувального БпЛА «Бджола» (Пчела-1с).
  • Як Прорыв-Р Важковаговик MTOW (БпЛА)
  • Яковлев Пчела «Бджола», розвідка
  • Камов Ka-137, розвідувальний гелікоптер, 1998
  • ZALA 421-08, розвідувальний міні-БпЛА, 2007
  • Дозор 600, розвідувально-штурмовий літак, 2010-ті роки[35][36][37]
  • Дозор-100, безпілотна літакова система для збирання даних, спостереження, та розвідки, 2009[38]
  • Дозор-50, збирання даних, спостереження, 2007[39]
  • Дозор-85, аерокартографія, прикордонна авіаційна служба, спостереження[40]
  • Дозор-3, важкий БпЛА для військової розвідки, із можливістю завдавання вогневих ударів, 2009[41]
  • Камов MBVK-137, багатоцільовий дистанційно пілотований гелікоптерний комплекс[42]

Російські безпілотники в окупованому Криму

У січні 2015 року українські засоби масової інформації повідомили, що у окупованому Росією Криму окупантами розміщено окремий полк безпілотних (дистанційно керованих) розвідувальних літальних апаратів. Відповідно, у січні-лютому 2015 року регулярно з'являються повідомлення від прикордонної служби України про розвідувальні польоти російських БпЛА над територією Херсонщини.

Російсько-українська війна
240 разів безпілотники росіян незаконно перетинали кордон України 2015 року. 35 разів це сталося 2014-го, кажуть у Генеральному штабі.

— Газета по-українськи, 6 січня 2016, с.3

Протягом лютого 2015 року українські військові збили на Донбасі 7 безпілотних літальних апаратів супротивника. За їх допомогою російські терористи проводили повітряну розвідку позицій сил антитерористичної операції. Усі машини — російського виробництва марки «Орлан-10»[43].

На початку січня 2017 року волонтери спільноти InformNapalm і хактивісти Українського Кіберальянсу (UCA) повідомили про успішну розвідувальну операцію проти російських терористів. Українським хактивістам вдалось вкорінити специфічне програмне забезпечення на робочий комп'ютер «начальника розвідки другого армійського корпусу народної міліції» (2 КНМ) російських окупаційних військ у Луганській області. Після вкорінення хактивісти отримали контроль над даними, що пересилалися між «начальником розвідки» 2 КНМ, 12-им командуванням резерву ЗС РФ (м. Новочеркаськ, Росія) і розвідувальними підрозділами, що діють в інтересах «корпусу» (російська безпілотна авіація, підрозділи радіоелектронної розвідки і космічна розвідка)[44].

Із оприлюднених даних випливало, що серед засобів повітряної розвідки російських окупаційних військ в Луганській області на кінець 2014 року перебували БпЛА Орлан-10 (4 одиниці), Элерон-3 (4 одиниці), РБ-341В (2 одиниці), Тахион (2 одиниці)[44].

Також на території Луганської області російське командування використовувало два комплекси РБ-341В «Леер-3» (комплекс був помічений також у Донецьку;  аеродинамічно перекинутий передавач перешкод абонентським терміналам стільникового зв'язку стандарту GSM. Це комплекс придушення GSM-зв'язку з допомогою перешкод, які передаються з безпілотного літального апарату «Орлан-10»)[44].

Також до нештатних сил і засобів повітряної розвідки були зараховані такі БЛА з прив'язкою до підрозділів ЗС РФ[44]:

  • 83-я ОДШБр (в/ч 71289) — три БЛА типу «Орлан-10» з бортовими номерами 10253,10263, 10273
  • 100-а ОРБр (в/ч 23511) — три БЛА типу «Орлан-10» з бортовими номерами 10258, 10268, 10278
  • 138-а ОМСБр (в/ч 02511) — два БЛА типу «Тахіон» з бортовими номерами 141168, 141169

Із отриманих документів також випливало, що управління БЛА було покладено на кадрових російських військових, які продовжували отримати зарплату військовослужбовця за час перебування на території України[44].

Також у зоні АТО були помічені та збиті безпілотники російського виробництва «Форпост» вартістю в декілька мільйонів доларів і виробництва Уральського заводу цивільної авіації[45][46][47].

Юридичний аспект

Фізичне знищення особливо небезпечних терористів

Сполучені Штати використовують ударні дрони (типу Reaper) для позасудового фізичного знищення особливо небезпечних лідерів терористичних угруповань на території Афганістану, Пакистану, Йорданії. Така практика розповсюджується і на громадян США, які поїхали воювати на боці міжнародної терористичної організації Aль-Каїда. Як на загал, ліквідацію ворога здійснюють за даними розвідки у малолюдній місцевості, завдаючи удар по автомобілю ракетою «повітря-земля». У вересні 2015 року Велика Британія використала за такою схемою ударний дрон у Сирії для знищення власних громадян, що поїхали воювати на боці терористичного угруповання ІДІЛ.

Англосаксонське право у 2015 році стосовно цивільних безпілотників
Небезпечне зближення аматорського дрона-безпілотника із гвинтокрилом HH-65 Дельфін. 27 серпня 2014 р. Фото D.Ramey Logan

У 2015 році у США діє тимчасова повна заборона на комерційне використання дронів приватними компаніями, які працюють у рекламі, аерофотозніманні, охороні, тощо. Цю заборону оскаржують, і де-факто у багатьох випадках ігнорують. Також набула чинності повна заборона для хобі аматорів використовувати дрони (зокрема, коптери) в межах національних парків Сполучених Штатів. У Великій Британії некомерційне (тобто, як хобі) пілотування дронів (коптерів) дозволяється тільки за наявності відповідної ліцензії. Зазвичай, аматори-пілоти коптерів, входять до клубів та об'єднань авіамоделістів — сплачують членські внески і мають страховку громадянської відповідальності.

Закони України у 2015 році які стосуються цивільних безпілотників
Кримінальний Кодекс України: станом на 12 січня 2015 року. Х.: Право, 2015. — 252 с. ISBN 978-966-458-741-6

Порушення правил використання повітряного простору може створювати істотну загрозу безпеці повітряних польотів.Кримінальний кодекс України (стаття 282) передбачає покарання за «вчинення дій у повітряному просторі», які створили таку загрозу або спричинили потерпілим тілесні ушкодження, завдали «великої матеріальної шкоди», або спричинили загибель людей. Дуже небезпечні польоти безпілотників (коптерів) поблизу аеродромів. Зіткнення пасажирського (особливо легкомоторного) літака із необережно запущеним любительським дроном може призвести до серйозної аварії.

Англосаксонське право забороняє аматорам вести за допомогою дронів-коптерів знімання людських натовпів. Безпілотник — наприклад квадрокоптер вагою 2 кг, із фото-відеокамерою, що важить приблизно 1 кг, при падінні із висоти 200 метрів може вбити людину. Гвинти коптера працюють на великій швидкості обертів і при необережному поводженні навіть на землі можуть спричиняти тілесні ушкодження. «Мені така штука вибила передні зуби» — пише один авіамоделіст. 2013 року у парку Нью-Йорка 19-річний підліток отримав тяжкі поранення голови та шиї від безпілотного гелікоптера і загинув на місці[48]. У червні 2015 року співак Енріке Іглесіас під час концерту невдало наблизився до репортерського дрона-коптера і отримав різані рани правої руки, доспівав концерт у скривавленій майці, а після концерту потрапив на хірургічну операцію[49].

Боротьба проти безпілотників у 2015—2016 роках

Для боротьби з БпЛА широко застосовуються вогневі засоби ураження. Наприклад, у США розроблено, та у 2015 році випробувано спеціальну гармату «chain gun»[50]. Крім того, проти мікро- та міні-БпЛА ефективною може бути зброя нелетальної дії[51]

Портал Yahoo повідомив, що фірма Bettelle (США) розробила портативний пристрій направленої дії для радіоелектронної боротьби із невеликими дронами-шпигунами (такими, на зразок, як популярний коптер DJI Phantom). Пристрій важить приблизно 4 кг, має приклад та приціл. За даними фірми ця «електронна рушниця» готова до дії через 0.1 сек після включення, і може паралізувати дрон-шпигун на відстані до 300 м. У 2016 році електронна рушниця Bettelle Drone Defender постачається до державних установ США[52].

На Донбасі проросійські найманці, як повідомлялося, успішно нейтралізують безпілотники місії ОБСЄ за допомогою радіотехнічних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ'ів) російського виробництва.

Також стають відомими випадки використання «свійських» заходів у боротьбі із невеликими дронами, що порушують права громадян на приватність. Так, у США невеликий аматорський дрон «коптер», що літав у повітрі над приватною садибою, роздратував власника, і той збив його із мисливської рушниці (дробовика).[53]

6 серпня 2015 року на Ютубі розміщено відео, де рибалка, роздратований коптером, успішно «збиває» його влучно закинутою блешнею спінінга.[54]

Див. також

Примітки
  1. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI (Редакція від 12.04.2017)
  2. Правила виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України затверджені Наказом Міністерства оборони України від 08.12.2016 № 661
  3. Українська радянська енциклопедія, перше видання
  4. Слюсар, Вадим. (2010). Передача данных с борта БПЛА: стандарты НАТО.. Электроника: наука, технология, бизнес. – 2010. - № 3. с. С. 80 – 86.
  5. Слюсар, Вадим. (2013). Радиолинии связи с БПЛА: примеры реализации.. Электроника: наука, технология, бизнес. – 2010. - № 5. с. C. 56 – 60.
  6. Слюсар, В.И. (2019). Методы передачи изображений сверхвысокой четкости.. Первая миля. Last mile. – 2019, №2. с. 46 – 61.
  7. NATO STANDARD AJP-3.3. web.archive.org. 24 серпня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  8. Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84.
  9. Слюсарь В.И. Микропланы: от шедевров конструирования к серийным системам. //Конструктор. – 2001. - № 8. – С. 58 - 59.- .
  10. М. К. Філяшкін канд. техн. наук, проф., А. А. Закордонець. Алгоритм роботи адаптивної системи керування бічним рухом безпілотних літальних апаратів на етапі виходу на задану лінію шляху
  11. https://www.act.nato.int/images/stories/events/2018/trje18/TRJE18_TACTS_IFAM.pdf
  12. Замятин Павел Александрович. Классификационные признаки беспилотных летательных аппаратов аэродромного базирования : [рос.] // Сборник публикаций научного журнала «Chronos» : Наук. зб.. — М. : Chronos, 2020. — С. 77-78. — 76-84 с. — ISSN 2658-7556.
  13. BBC Graphic — Great Turning Points in Aviation. BBC World Service web-site, 15 січня 2015
  14. Tamil Esher (12 січня 2017). Diesel-Powered Drone Set Endurance Record (56 Hour Mission) for Small UAS. Defense Update.
  15. Бойовий дрон вперше ліквідував військового без команди оператора – звіт ООН. Defense Express. 2 червня 2021.
  16. JDN 2/11 2011, p.1-2
  17. JDN 2/11 2011, p.4-2
  18. DOD-USRM-2013 2013, p.104
  19. DOD-USRM-2013 2013, p.105
  20. DOD-USRM-2013 2013, p.105 — 106
  21. Війна дронів. Як волонтери постачають українські війська безпілотниками і створюють власний апарат. Texty.org.ua. 12 вересня 2014.
  22. ІТ-волонтерство "Армії SOS". Фото. УП Життя. 16 жовтня 2014.
  23. Український серійний безпілотник випускатимуть з осені — Укроборонпром 26 серпня 2015р, 23:20Сергій Пінькас
  24. На полігоні пройшли випробування вітчизняного безпілотника "Spectator". Military Navigator. 24.01.2016.
  25. Сергій ВОРОНКОВ (14 січня 2016). Розвідник Spectator. Народна Армія. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 25 січня 2016.
  26. Михайло Штекель (22 січня 2016). Не можна судити генералів за бойові втрати – експерт США. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  27. США нададуть Україні Hummvee і безпілотники. 5 Канал. 12 березня 2015.
  28. Україна починає виробництво ударних безпілотників - Турчинов. Укрінформ. 26 січня 2016.
  29. «Укроборонпром» готує новий тактичний багатофункціональний безпілотний комплекс. Укроборонпром. 29/01/2016.[недоступне посилання з лютого 2019]
  30. “Укроборонпром” розробляє ударний безпілотник, який здатний знищити танк. Народна Армія. 5 Feb 2016. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  31. Russia ‘May Buy’ $50 Mln Worth of Israeli UAVs MOSCOW, May 16 (RIA Novosti)
  32. Россия и Израиль: путь к военному сотрудничеству 08 октября 2013, 09:03Александр Шульман
  33. IAI signs $400 million Russian deal
  34. Yakovlev Yak-130 to lose pilot in Russian unmanned combat air vehicle study. Flightglobal.com. 7 листопада 2006. Процитовано 28 вересня 2012.
  35. Dozor-600 UAV. YouTube. 23 серпня 2009. Процитовано 28 вересня 2012.
  36. Russia’s newest Dozor-600 UAV at MAKS-2009 ~ ASIAN DEFENCE. Theasiandefence.blogspot.com. 27 серпня 2009. Процитовано 28 вересня 2012.
  37. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - MALE UAV "DOZOR 600". Uav-dozor.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
  38. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 100. Uav-dozor.ru. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
  39. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 50. Uav-dozor.ru. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 28 вересня 2012.
  40. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 85. Uav-dozor.ru. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 28 вересня 2012.
  41. By RIA Novosti on Wednesday, August 5th, 2009 (5 серпня 2009). Russian company develops heavy UAV for military use | Aviation & Air Force News at DefenceTalk. Defencetalk.com. Процитовано 28 вересня 2012.
  42. MBVK-137 MULTIPURPOSE UNMANNED HELICOPTER COMPLEX | Russian Military Analysis. Warfare.ru. Процитовано 28 вересня 2012.
  43. Газета по-українські, 17 лютого 2015, No.14, с.2
  44. Начальник розвідки 2 АК ЗС РФ під контролем UCA. Part 1: БЛА «Орлан-10». ІнформНапалм. 5 січня 2017.
  45. СБУ: Военные в зоне АТО сбили беспилотник российского производства. Гордон. 21 травня 2015. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 25 січня 2022.
  46. У зоні АТО збили російський безпілотник ціною в десятки мільйонів доларів (фото). Лівий берег. 21 травня 2015. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2021.
  47. http://www.dsnews.ua/society/voennye-sbili-na-donbasse-rossiyskiy-bespilotnik-forpost--21052015140600
  48. Remote control helicopter kills teenager in NYC park. BBC News. 6 вересня 2013. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
  49. Enrique Iglesias has hand surgery after drone mishap. BBC News. 2 червня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
  50. http://www.theweek.com/articles/567635/army-plans-obliterate-russian-chinese-drones-huge-chain-gun
  51. Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. C. 306 – 309.
  52. Yahoo, 30 січня 2016
  53. (3 серпня 2015, http://kfor.com/2015/08/03/it-was-the-same-as-trespassing-father-shoots-down-drone-in-backyard-hovering-over-his-daughter/)
  54. (https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=SrzU-MMBGIM)

Виноски
  1. Якщо такий безпілотний літальний апарат знаходиться на озброєнні то експлуатант повинен дотримуватись вимог спільної місії за AP-3.3.7 (STANAG 4670) а сама безпілотна система повинна відповідати нормам льотної придатності з урахуванням політичної доцільності та правовими наслідками її застосування
  2. High-altitude long endurance — висотний безпілотний літальний апарат далекої дії
  3. Medium-altitude long endurance — середньовисотний безпілотний літальний апарат далекої дії
  4. БПЛА з максимальною кінетичною енергією менше ніж 66 джоулів, ймовірно, не завдадуть значної шкоди життю або майну і їх не потрібно класифікувати

Посилання

Література
  • JDN 2/11 (2011). «Точка зору Великої Британії на безпілотні авіаційні системи» (The UK approach to unmanned aircraft systems). Публікація МО Великої Британії Joint Doctrine Note 2/11, dated 30 March 2011. (англ.)
  • DOD-USRM-2013 (2013). «Інтегрована дорожня карта щодо систем без людини на борту на 2013—2038 фінансові рр.» (Unmanned Systems Integrated Roadmap FY2013—2038). Публікація Департаменту оборони США. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.