STS-106
STS-106 — четвертий політ шатла за програмою Міжнародної космічної станції. У вантажному відсіку шатла розташовувався подвійний транспортний модуль «Спейсхаб» в якому були розміщені матеріали та обладнання, що доставляється на станцію.
STS-106 (99 політ шатл, 22 політ «Атлантіс») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
Тип космічного корабля | Спейс Шаттл | ||||
Екіпаж | 7 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39B | ||||
Дата запуску | 8 вересня 2000 12:45:47 UTC | ||||
Місце посадки | Кеннеді Runway 15 | ||||
Дата посадки | 29 вересня 2000 07:56 | ||||
Тривалість польоту | 7 діб 21 годин 54 хвилин 35 секунд | ||||
Кількість обертів | 185 | ||||
Апогей | 375 км | ||||
Перигей | 386 км | ||||
Орбітальний період | 92,2 | ||||
Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
Пройдено відстань | 7 900 000 км | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Екіпаж
- Терренс Уілкатт (4-й космічний політ) командир екіпажу
- Скотт Альтман (2), пілот
- Деніел Бербенк (1), спеціаліст польоту
- Едвард Лу (2), фахівець польоту
- Річард Мастраккіо (1), спеціаліст польоту
- Юрій Маленченко (2) спеціаліст польоту
- Борис Моруков (1) спеціаліст польоту
В екіпажі шатла два російських космонавта. В екіпажі три новачки космічних польотів.
Місія
У ході польоту МКС-2A.2b вантажі доставлялися за допомогою подвійного модуля «Спейсхаб» і інтегрованого вантажного модуля (ICC). Місія також включала вихід у відкритий космос.
Для командира Терренса Уілкатта, який очолював екіпаж з 7-ми чоловік, це був другий політ на «Шатлі» і четвертий — в космос. В ході запланованої одинадцятиденної місії Уілкатт з членами екіпажу повинні були провести тиждень на МКС і розвантажити подвійний модуль «Спейсхаб», пристикований до корми «Атлантіса» і російський корабель «Прогрес М-1», пристикований до модуля «Звезда». «Звезда», пристикована 26-го липня, послужила екіпажу первинним житловим відсіком і стала найважливішим вкладом Росії в проект МКС.
Метою польоту були підготовка «Звезда» до прийому першого постійного екіпажу, відомого як «Експедиція», який повинен був відправитися восени 2000-го, а також початок постійної присутності людей на станції. Вказаний екіпаж у складі командира «Експедиції» Біла Шеферда, командира «Союзу» Юрія Гидзенко, а також інженера Сергія Крикальова відправився в чотиримісячний політ на МКС 31-го жовтня 2000-го року з космодрому «Байконур» в Казахстані.
Третій день польоту
На третій день польоту Едвард Лу і Юрій Маленченко, для яких це був другий політ в космос, здійснили вихід у відкритий космос, який тривав 6 годин 14 хвилин. Їх метою були прокладання дев'яти силових і сигнальних кабелів між модулями «Зірка» і «Зоря», а також встановлення магнітометра завдовжки 1,8 м. Магнітометр повинен був послужити тривимірним компасом і допомогти понизити витрату палива «Зірки», передаючи в комп'ютери модуля дані про положення відносно Землі.
За допомогою тросів і перил Лу і Маленченко пройшли 30 м, це максимум, на який виходила прив'язана тросом людина за межі корабля. В ході робіт за допомогою робота-маніпулятора у вигляді руки їм сприяли Бербенк і Мастраккіо. Цей вихід в космос був шостим в ході будови МКС і п'ятдесятим в історії «Шатлів». Також це був другий спільний американо-російський вихід в космос — перший був зроблений астронавтом Скоттом Паразинським і космонавтом Володимиром Титовим в жовтні 1997-го з «Атлантіса», пристикованого до космічної станції «Мир» в ході місії «STS-86». Лу, позивний EV 1, носив скафандр, помічений червоними смужками, а Маленченко, EV 2, — білий без смужок. Для Лу це був перший вихід в космос, а Маленченко вже здійснював кілька виходів загальною протяжністю 12 годин під час чотиримісячного перебування на станції «Мир» в 1994-му році. Ден Бербенк, для якого це був перший політ в космос, виконував роль «space walk choreographer».
Рік Мастраккіо, також новачок в космосі, був основним оператором побудованої в Канаді руки-маніпулятора, якою він переміщав Лу і Маленченко по МКС в ході монтажних робіт. Його підміняв пілот Скотт Альтман, для якого це був другий політ в космос.
Космонавт Борис Моруков (перший політ в космос) відповідав за розвантаження «Прогресу» в ході фази стикування.
Четвертий день польоту
На четвертий день польоту команда увійшла на МКС, після чого і почалося розвантаження більше трьох тонн устаткування і припасів. Екіпаж «Атлантіса» — перші, хто побачив російську «Зірку» зсередини з моменту її запуску з космодрому Байконур в липні. Також за допомогою реактивної системи управління шатла станція була переведена на більш високу орбіту.
Роботи по розвантаженню продовжилися до п'ятого дня, але оскільки витратні матеріали на шатлі зберігалися на досить високому рівні, керівництво польотом прийняло рішення продовжити місію ще на день.
5 — 7-й день польоту
В ході п'ятого дня зокрема були встановлені ще три батареї на «Зірці», яку в цілях зниження злітної маси запускали з п'ятьма батареями замість восьми.
Лу і Маленченко займались установкою стабілізаторів напруги і струму на «Зірці». Також була встановлена система «Електрон», призначена для розкладання води на кисень і водень.
Екіпаж завантажив на станцію близько трьох тонн спорядження, включаючи шість 450-ти кг ємностей з водою, їжу для першого постійного екіпажу, а також пилосос, комп'ютер і інше.
В цілому астронавти провели п'ять днів, дев'ять годин і двадцять одну хвилину усередині станції. Уілкотт з Алтьманом провели серію маневрів, переклали станцію на нову орбіту і збільшили середню висоту на 23 км. Через 7 днів, 21 годину і 54 хвилини з моменту стикування, «Атлантіс» відокремився в 23:46 за північноамериканським східним часом, відлетів на відстань близько 140 м і здійснив подвійний обліт МКС.
Командир Тері Уілкатт направив «Атлантіс» на посадку в 2:56 за центральним поясним часом, чим завершив політ в 7.9 мільйона км, в ході якого на МКС було доставлено більше трьох тонн вантажів. Посадка «Атлантіса» була двадцять третьою підряд посадкою шатла на космодромі у Флориді і тридцятою на мисі з останніх 31 польотів.
Серед іншого, «Атлантис» доставив на МКС першу радіостанцію любительського діапазону, якою згодом користувалися учасники першої експедиції. [1]
Посилання
Примітки
- ISS Reference - Ham Radio. Spaceflight.nasa.gov. 23 липня 2012. Процитовано 2 листопада 2012.