STS-93

В екіпажі шаттла четверо американських і один французький астронавт

• (НАСА): Айлін Коллінз (3)[1] — командир ;
• (НАСА): Джеффрі Ешбі (1) — пілот ;
• (НАСА): Кетрін Коулмен (2) — фахівець польоту −1;
• (НАСА): Стівен Хоулі (5) — фахівець польоту −2, бортінженер;
• (CNES) : Мішель Тоніно (2) — фахівець польоту −3.

• Маса апарату
  • При старті  — 122536 кг ;
  • При посадці  — 99783 кг ;
• Вантажопідйомність  — 22781 кг ;
• Нахил орбіти  — 28,5 °;
• Період обертання  — 90,0 хв ;
• Перигей  — 260 км ;
• Апогей  — 280 км.

Авторитетний американський космічний експерт з Гарвард- Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдауелл в черговому номері свого «Космічного звіту» (англ. Jonathan's Space Report або JSR) заявив, що офіційні дані про стартову і посадкову маси STS-93 некоректні. Згідно з його оцінками, стартова маса дійсно могла бути 122536 кг (таким чином, вона є найбільшою за 19 років польотів), але при заявленій вантажопідйомності не зрозуміло, куди поділося паливо, витрачене на маневрування при виведенні, корекції та сході з орбіти, маса скинутих за борт відходів.

Обсерваторія «Чандра» з розгінним блоком (IUS) у вантажному відсіку «Колумбії», 17 липня 1999 року.

Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра» (20 років обсерваторія була відома під ім'ям «AXAF», а 21 грудня 1998-го була офіційно перейменована на честь астрофізика Субраманьян Чандрасекара найпотужнішим рентгенівським телескопом у світі і займає третє місце в серії «Великих обсерваторій» НАСА (перші два місця займають «Хаббл» і гамма-обсерваторія Комптона відповідно).

Створення чутливого рентгенівського телескопа було задумано в 1976-у, проте саме проектування «AXAF» (англ. Advanced X - Ray Astrophysics Facility) почато тільки в 1978-у. За 20 років проект зазнав змін (у 1992-у, з метою зменшення витрат, проект AXAF був розділений на два менших за розміром КА), остаточна збірка була завершена 4 березня 1998. КА «Чандра» має довжину 11,8 м і діаметр — 4,27 м. Суха маса 4 790 кг (повна — 5 865 кг, включаючи 977 кг палива для бортової рухової установки і 4,5 кг газу для її наддуву). Апарат складається з трьох основних компонентів: службового борту, модуля наукових приладів і телескопа.

Під керівництвом замовника, Космічного центру Маршалла (MSFC), для управління і контролю над роботою обсерваторії в складі Смітсоніанської астрофізичної обсерваторії у Кембриджі (штат Массачусетс) були створені спеціальний науковий центр AXAF (англ. AXAF Science Center, ASC) і центр управління операціями (англ. Operations Control Center, OCC). Разом ASC і OCC утворюють єдиний Центр рентгенівської обсерваторії Чандра (англ. Chandra X - Ray Observatory Center, CXC).

Відділення «Чандра» відбулося 23 липня в 11:47 UTC, і в 13:47 КА успішно вийшов на орбіту.

• STS-93 Deploys Chandra X — Ray Observatory Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite, опис місії на сайті НАСА. (англ.)
• STS- 93 (95), опис місії на сайті Кеннеді (НАСА). (англ.)